16 березня 2015 у прес-центрі інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна" відбулася прес-конференція на тему: "Імпортери вимагають прозорої політики від Державної фіскальної служби України". Учасники: віце-президент MTI Сергій Башлаков; президент групи компаній ERC Андрій Дегода; генеральний директор АПІТУ Юрій Пероганич; заступник голови правління АПІТУ Олександр Радченко; президент KM Core Євгеній Уткін; член правління АПІТУ, голова Комітету АПІТУ із дистрибуції Микола Фабро; голова правління АПІТУ Елліна Шнурко-Табакова.
15 серпня 2014 між Асоціацією підприємств інформаційних технологій України (АПІТУ) та Асоціацією «Українські імпортери побутової електроніки» (АУІПЕ) з одного боку і Державної фіскальною службою України (ДФСУ) з іншого боку було укладено Меморандум про взаєморозуміння та співпрацю. Мета цієї угоди – розвиток цивілізованих ринкових відносин, підвищення прозорості та передбачуваності функціонування ринку товарів інформаційних технологій, побутової техніки та електроніки, повна оплата митних і податкових платежів до бюджету держави всіма учасниками ринку, боротьба з «сірим» ринком.
Ініціаторами меморандуму виступили найбільші ІТ-дистрбутори – ELKO, ERC, MTI, МУК, Інвестком і торгові мережі - Комфі, Ельдорадо, Фокстрот.
Підписанню меморандуму передував круглий стіл АПІТУ 31 липня 2014, в якому взяло участь 90 представників 68 компаній.
Завданням меморандуму було забезпечення оплати в повному обсязі ПДВ на імпорт та інших платежів, застосування першого методу визначення митної вартості товарів, захист інтелектуальної власності власників торгових марок, протидія сірому і чорному імпорту та обігу товарів.
ДФСУ при цьому зобов'язалася забезпечити цивілізовані умови проходження митного оформлення та контролю для підприємств, які поділяють цілі Меморандуму, визначення митної вартості за першим методом – за вартістю товару в інвойсі. До компаній, які застосовують схеми оптимізації податкових платежів при імпорті та продажу товарів повинні були застосовуватися санкції відповідно до чинного законодавства.
З моменту початку дії меморандуму була налагоджена взаємодія між робочою групою дистрибуторів і ДФСУ по встановленню довідкових мінімальних цін при імпорті. Також робочою групою АПІТУ і АУІПЕ проводиться аналіз даних з імпорту товарів інформаційних технологій, побутової техніки та електроніки, по його вартості та кількості. Звіти та висновки по такому аналізу регулярно передаються до ДФСУ.
На жаль, принципових змін щодо оформлення імпортних операцій та боротьби з нелегальним ввезенням товарів не відбувається. Підприємства – що розділяють принципи Меморандуму, виконують всі його положення і продовжують імпортувати товари за повною оригінальною вартістю. Однак, як і раніше, в різних регіонах країни продовжують працювати великі імпортери, які завозять товари з істотним заниженням декларованої вартості. Періодично закриваються одні юридичні особи і відкриваються нові, які продовжують імпорт із заниженням вартості у великих кількостях. Також при цьому в країну потрапляє велика кількості товарів без митного декларування і сплати платежів до бюджету.
Внаслідок цього держава продовжує недоотримувати значні кошти до бюджету, а компанії, що дотримуються положень Меморандуму зазнають колосальних збитків від демпінгу з боку компаній, які користуються послугами мінімізаторів.
Держава має вжити додаткових заходів як із правотворчості так і з правозастосування для припинення контрабандного імпорту ІТ товарів та їх імпорту із заниженням митної вартості.
1. Суспільство і бізнес повинні мати право на інформацію від держави про те, що саме, в якій кількості і за якою ціною імпортується в Україну.
Мова не про конкретні митні декларації, адже такі декларації містять комерційну таємницю, Мова про узагальнену знеособлену інформацію — по 10-значному коду класифікатора товарів, про середню ціну і загальну кількість за місяць.
В Митному кодексі слід зняти штучні обмеження на поширення інформації. Вимоги щодо захисту комерційної інформації є і в міжнародній Кіотській митній конвенції, але в Україні, на пропозицію тодішньої Митної служби дані вимоги були встановлені суворіші, ніж міжнародні зобов'язання України. Так інтереси імпортерів цілком захищає стаття 11 Митного кодексу, а стаття 56 має бути або вилучена, або змінена так, щоб дозволити поширення знеособленої інформації.
2. Митниця повинна отримувати від імпортера достатньо інформації для однозначної ідентифікації товару для цілей оцінки митної вартості.
Для цього митниця повинна вимагати від імпортера заповнювати 31 графу Вантажної митної декларації в обсязі, достатньому для оцінки митної вартості.
3. Організація контролю проходження імпортованих товарів на всьому ланцюжку від кордону до кінцевого споживача.
Слід зробити неможливою реалізацію товарів, ввезених контрабандою. Зокрема пропонуємо заборонити торгівлю імпортованими товарами ІТ та споживчої електроніки підприємцями, які працюють без касових апаратів.
Слід зробити такі умови торгівлі, щоб заниження митної вартості на кордоні стало невигідним, а відтак недоцільним. Тобто щоб в разі заниження ціни на кордоні, сплачувалися більші податки у ланцюжку торгівлі від імпортера до кінцевого споживача.
Асоціації надають в ДФСУ аналітику щодо суттєвої різниці в цінах в різнах торгових мережах та інтернет-магазинах. Деякі магазин продають товари за цінами, які неможливо забезпечити в разі декларування повної вартості і сплати всіх належних державі платежів. В таких випадках ДФСУ повинна з'ясовувати походження таких товарів, та приймати всі законні заходи впливу на контрабандистів та «оптимізаторів», інформувати про такі заходи суспільство.
4. Реагування на інформацію про порушників
Асоціації надають в ДФСУ інформацію про конкретні випадки порушень на митницях. За такими випадками просимо проводити розслідування та доводити їх до конкретних організаційних висновків.
5. Створення єдиної митної бази даних разом з Європейським Союзом.
Сьогодні європейська статистика експорту з країн Європи в Україну по багатьох товарних групах може бути в рази більшою, ніж українська статистка імпорту з цих країн.
Доведення до суспільства такої порівняльної інформації повинне спонукати до боротьби з контрабандою і заниженням митної вартості.
6. Питанні занесення кодів ІМЕІ до реєстру і відключення операторами зв'язку пристроїв, що не включені до реєстру.
Реєстр ІМЕІ — механізм подолання контрабанди, який одного разу уже показав свою ефективність.
* * * * *