Асоціація підприємств інформаційних технологій України звернулася з листом до Прем'єр-міністра України, Голови Верховної Ради України, голів Комітетів Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, з питань бюджету, з питань з питань інформатизації та інформаційних технологій, керівників депутатських фракцій і груп (за списком) щодо податкового компромісу (законопроект № 4930 від 26.05.2014).
Асоціація підприємств інформаційних технологій України (АПІТУ), яка об'єднує 60 підприємств, що займаються виробництвом та постачанням товарів і послуг у сфері інформаційних технологій засвідчує Вам свою щиру повагу та звертається з таким.
26.05.2014 за №4930 Верховною Радою України зареєстровано проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, поданий Кабінетом Міністрів України.
Даний законопроект втілює у собі необхідне для України вирішення ситуації із масовим ухиленням від сплати податків та, водночас, тривалим функціонуванням значного тіньового сектору економіки.
Втім, одночасно з позитивними тенденціями, проект Закону несе в собі суттєві ризики для економіки України, на які хочемо звернути увагу:
По-перше, наразі в проекті закону, який пройшов перше читання, передбачена ставка податкового компромісу у 15%. Після обговорення в комітетах Верховної Ради України було прийнято рішення про зниження ставки до 10%. Втім, розрахунки, представлені представниками податкової служби членам комітетів та озвучені на засіданні комітетів, показують, що при подібних ставках загальний податковий тиск при перерахунку на загальний оборот підприємства буде надзвичайно високим. Так, наприклад, для компаній сфери торгівлі (особливо оптова торгівля імпортними товарами), які були вимушені використовувати так звані схемні компанії під час операцій імпорту, сума компромісу за 3 роки сягатиме 7,5% від річного обороту. За логікою проекту закону дану суму слід сплатити за строк 60 днів. Попри податковий компроміс на економіку України відбувається звичне податкове навантаження. Слід зазначити, що 7,5% рентабельності – це недосяжна межа для багатьох видів бізнесу. Великі торгівельні мережі працюють із рентабельністю в 1-1,5%, а тому необхідність одночасно виплатити додатково 7,5% річного обороту у формі податкового компромісу здатна поставити під питання саму можливість подальшого існування значної кількості підприємств в Україні.
По-друге, слід пам’ятати, що саме держава стала основним інструментом корупційного тиску на економіку. Саме через правоохоронні та податкові органи проходило просування схемних компаній, через які відбувалась мінімізація податкових зобов’язань. Тому, визначаючи суму та методику обчислення податкового компромісу слід зважувати на те, що на економіку величезним тягарем лягали корупційні побори. Суми мінімізованих податкових зобов’язань витрачалися на забезпечення функціонування бізнесу в умовах вороже налаштованого державного середовища. Тому суми податкового компромісу будуть сплачені за рахунок обігових коштів, що неодмінно призведе до згортання ділової активності та масових звільнень. З другого боку, піднімаючи питання податкового компромісу слід зважати на те, що попередні державні бюджетні роки вже закриті, і з точки зору бюджету варто говорити не про виправлення раніше не отриманих надходжень, а про додаткові надходження поточного бюджетного року. Слід також брати до уваги соціальні наслідки вимивання з економіки України сум податкового компромісу. Попередні розрахунки відношення сум податкового компромісу до коштів, які обертались у схемах мінімізації податків, приведений на сектори економіки України, показує, що з 16 мільйонів працюючих, через необхідність виведення з оборотних коштів сум податкового компромісу, економіка України може втратити близько 3,4 млн. робочих місць.
По-третє, задекларованою метою податкового компромісу є створення умов для виходу бізнесу з тіні. Однак не варто забувати, що до формування тіньового сектору економіки призвели свавілля правоохоронних органів та незбалансована податкова політика. На сьогоднішній день, ставлячи перед бізнесом задачу додаткового наповнення бюджету, ми не бачимо реформування системи правоохоронних органів та проведення податкової реформи. Більше того, навіть строки на напрямки податкової реформи досі не визначені на найвищому державному рівні. Це створює всі умови до того, що податковий компроміс буде сприйнятий бізнес середовищем як додатковий збір та не виконає своїх функцій як вивід з-під тиску правоохоронних органів або стимул до повної сплати податків і зборів.
Прийняття законопроекту із зазначеними високими ставками здатне призвести до наступних для країни наслідків:
1. Згортання ділової активності та закриття ряду підприємств;
2. Закриття підприємств, у свою чергу, призведе до масово звільнення працівників, що, відповідно, призведе до зростання суспільної напруги, підвищення рівня безробіття.
3. Введення, шляхом податкового компромісу, додаткового збору для бізнесу може підірвати довіру бізнес середовища до влади та зруйнує підвалини партнерських відносин, які були закладені за останні місяці.
Водночас, ми зауважуємо, що нездійснення ніяких кроків щодо вирішення проблем, пов’язаних з функціонуванням тіньового сектору економіки, також має вкрай негативний вплив на економіку, оскільки правоохоронні та фіскальні органи здійснюють великий тиск на бізнес, переслідуючи за раніше вчинені вимушені податкові правопорушення.
З огляду на викладене вище ми вважаємо, що для того, аби податковий компроміс був здатен виконати своє економічне та соціальне призначення необхідний радикальний перегляд ставки до нульового рівня за період до початку 2014 року (податкова амністія). В подальшому періоді, зокрема, у першому півріччі 2014 року, застосування певної ставки вже не створюватиме ризиків для економіки України, а тому може застосовуватись.
Голова Правління Елліна Шнурко-Табакова
| Прикріплений файл | Розмір |
|---|---|
| 027_Компроміс.pdf | 140.7 КБ |