Відповідь Мінфіну на звернення АПІТУ з пропозиціями з питань митної і податкової політики стосовно імпорту

Статтею 453 Митного кодексу України визначено цілі використання даних митної статистики, а саме — складання торговельного та платіжного балансів України, планування і проведення валютно-фінансової політики, проведення аналізу та прогнозування зовнішньоекономічної політики і ситуації, що склалася чи складатиметься на світовому ринках, визначення за результатами аналізу стратегії, тактики та основних напрямів розвитку зовнішньоекономічної діяльності.

Положення Митного кодексу України щодо розповсюдження і використання даних митної статистики та практика їх застосування відповідають міжнародним нормам, зокрема, викладеним в «Статистиці міжнародної торгівлі товарами: концепції та визначення, 2010 рік» (СМТТ-2010, офіційне видання ООН ST/ESA/STAT/SER.M/52/Rev.3), «Статистиці торгівлі товарами - посібник користувача» (офіційне видання Статистичного офісу ЄС № KS-BM-06-001-EN-N, 2006 рік із змінами та доповненнями) та Єдиній методології митної статистики зовнішньої торгівлі держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, затвердженій Рішенням Ради Голів урядів СНД від 20.10.2013.

Зазначеними вище нормами встановлено, зокрема, що розповсюдження статистичних даних необхідно розглядати в якості невід'ємної частини національної програми статистики торгівлі і здійснювати їх розповсюдження із забезпеченням необхідної конфіденційності інформації щодо постачальників даних.

Для статистики міжнародної торгівлі загальноприйнятою практикою є запобігання на системній основі можливості виявлення будь-якої одиниці статистичного обліку в рамках поширення даних та розкриття приватного характеру інформації.

Індивідуальні дані, зібрані статистичними закладами для статистичної обробки, незалежно від того, стосуються вони фізичних або юридичних осіб, повинні носити виключно конфіденційний характер та використовуватися тільки в статистичних цілях. Інформація, отримана при агрегуванні даних у розрізі окремих товарів чи країни-партнера, не повинна дозволяти отримати дані щодо окремих учасників торгівлі (особливо коли суб'єкт займає монопольне становище в окремому сегменті ринку).

Таким чином, діючі норми Митного Кодексу України, які регулюють питання формування, обробки, використання та оприлюднення даних митної статистики, відповідають міжнародним стандартам.

Відповідно до зобов'язань , взятих на себе Україною при вступі до COT, законодавство України з питань митної оцінки приведено у відповідність з нормами і стандартами, які передбачені угодами та конвенціями ГАТТ/СОТ.

Відповідно до статті 10 Угоди про застосування статті VII ГАТТ уся інформація, яка за своєю природою конфіденційна або надається на конфіденційній основі для цілей обчислення митної вартості, має вважатися суворо конфіденційною відповідними органами влади, яким не розкривають її без конкретного дозволу особи чи уряду, котрий надає таку інформацію, за винятком того, що може вимагатися її розкриття у зв'язку з судовим розглядом.

Щодо порівняння експорту з іноземних країн з імпортом в Україну

За інформацією ДФС порівняльний аналіз даних митної статистики України та відповідних їм даних країн - торгівельних партнерів проводиться на постійній основі. Зазначені роботи здійснюються, як в межах міждержавних міжвідомчих угод про обмін даними митної статистики, так і з використанням відкритих джерел даних за країнами, з якими такі угоди відсутні.

Всього, за період з 1998 року до теперішнього часу, було укладено 2 багатосторонні угоди (в межах СНД) і 18 двосторонніх угод про обмін даними митної статистики. На даний час, періодичний обмін даними митної статистики зовнішньої торгівлі здійснюється з 15 країнами світу (у тому числі з Китайською Народною Республікою), з них - 9 країн СНД, 3 країни-члени ЄС.

Вживаються заходи з розширення кола країн-партнерів, на завершальному етапі знаходиться підписання угод з компетентними органами Держави Ізраїль і Туреччиною, продовжується переговорний процес з митними адміністраціями Польщі, Румунії, Словакії та Сербії.

Певні складнощі з укладання угод з країнами ЄС становить позиція Європейської комісії, яка негативно відноситься до практики укладання двосторонніх угод. Зокрема, це стало в попередніх роках причиною відмови з боку компетентних органів Литви, Фінляндії та у 2014 році Департаменту митниць, акцизів та ПДВ Міністерства фінансів Республіки Кіпр (лист МЗС України від 19.06.2014 № 630/14-612/1-2772).

Для порівняльного аналізу даних митної статистики України та країн, з якими відсутні угоди про обмін даними, використовуються відкриті джерела інформації, зокрема бази даних - «СОМЕХТ» (Європейського статистичного відомства «ЄвроСтат»), «COMTRADE» (Статистичного відділу ООН), «DOTS» (МВФ), а також відомчі сайти митних та статистичних відомств країн світу.

Крім того, необхідно враховувати, що порівняльний аналіз даних митної статистики взаємної торгівлі оперує агрегованими (узагальненими) даними митної статистики, без зазначення конкретних поставок, товарів або суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Зазначене обумовлено законодавчо закріпленою, як в Україні - статтею 11 Митного кодексу, так і за кордоном, необхідністю забезпечення конфіденційності даних, які надаються суб'єктами підприємницької діяльності митним органам при оформленні товарів.

З огляду на зазначене, вважаємо, що доцільність нового доручення Кабінету Міністрів України щодо укладання угод про обмін даними митної статистики з країнами ЄС та Китаєм на сьогодні відсутня.

Щодо введення реєстраторів розрахункових операцій для торгівлі імпортними товарами

Для вдосконалення механізму застосування реєстраторів розрахункових операцій та запобігання можливим порушенням з боку суб'єктів господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки за товари (послуги), Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни до Податкового кодексу та Закону України «Про застосування    реєстраторів    розрахункових    операцій    у    сфері    торгівлі, громадського    харчування    та    послуг»,    якими    було    розширено    сферу застосування РРО за рахунок їх обов'язкового використання, зокрема:

• платниками єдиного податку другої і третьої (фізичні особи-підприємці) груп, крім тих, які здійснюють продаж товарів на ринках та через засоби пересувної мережі (автомагазини, автокафе тощо);
• при продажу товарів через інтернет-торгівлю.

Разом з тим, Верховною Радою України 1 липня 2015 року прийнято Закон України № 569 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій», згідно з яким реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку першої, другої і третьої груп (фізичним особами - підприємцями) незалежно від обраного ними виду діяльності з обсягом доходу до 1 млн. грн. на рік.

Щодо коригування використання спрощеної системи оподаткування в залежності від обраного виду економічної діяльності за КВЕД

Правові засади спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (далі — ССО) визначені главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України. Зокрема, стаття 291 Податкового кодексу визначає види діяльності, в яких вона може застосовуватися, а також види діяльності, дозволені в межах тієї чи іншої групи.

До того ж, пунктом 293.7 Кодексу встановлено, що у разі здійснення платником єдиного податку 1 та 2 груп кількох видів діяльності для них застосовуються максимальний розмір ставки податку.

Слід відмітити, що ССО є результатом компромісних рішень між представниками бізнесу і владою з метою підтримки та сприяння розвитку малого підприємництва та одночасного обмеження її використання як інструментарію уникнення від оподаткування.

При цьому, подальша модернізація ССО має забезпечити баланс інтересів підприємців  та  держави,   сприяти  збільшенню  довіри  між   ними,   зростанню економіки та, як результат, підвищенню рівня добробуту українських громадян. Водночас, цільовою командою з проведення податкової реформи, до складу якої увійшли представники виконавчої та законодавчої влади, бізнесу, наукових кіл, міжнародних експертів та громадськості, в рамках 16 проведених індустріальних платформ були обговорені проблеми, виклики та перспективи розвитку окремих галузей.

Основними спільними проблемами різних індустрій було визначено високий рівень тіньової економіки, нерівномірне податкове навантаження на бізнес, значне навантаження на фонд заробітної плати, велику частку контрабандної продукції, нестабільність податкового законодавства, відшкодування ПДВ, непрозору систему адміністрування податків.

З метою створення сприятливого податкового середовища, детінізації економіки, Міністерством фінансів найближчим часом буде представлено на розгляд Уряду проект нового Податкового кодексу України.

Щодо кодів ІМЕІ

Відповідно до інформації наданої Національною комісією, що здійснює державне  регулювання  у  сфері  зв'язку  та  інформатизації  (далі   -  НКРЗІ) розроблено проект Порядку ввезення з-за кордону радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв (далі - проект Порядку), який направлено на погодження до відповідних центральних органів виконавчої влади.

Проектом Порядку, зокрема, передбачається, що юридичні та фізичні особи, які переміщуються через митний кордон України радіообладнання, що має електронний код (ідентифікатор) кінцевого обладнання, що призначене для підключення до телекомунікаційної мережі оператора рухомого (мобільного) зв'язку (міжнародні серійні коди ІМЕІ, ESN, MEID) протягом 10 робочих днів з дати завершення митного оформлення можуть надавати УДЦР повідомлення про ввезення на митну територію України радіообладнання, що має ідентифікатори.

Обмін інформацією між Державною фіскальною службою України та ДП «Український державний центр радіочастот» здійснюється відповідно до частини другої статті 29 Закону України «Про радіочастотний ресурс України».