10 травня 2016 АПІТУ надіслала листа Прем'єр-міністру України Володимиру Гройсману щодо тіньового імпорту, в якому йдеться:
Вельмишановний Володимире Борисовичу,
Асоціація «Підприємств інформаційних технологій України» (АПІТУ) висловлює Вам свою повагу та звертається з пропозиціями в контексті діяльності уряду щодо збільшення надходжень митних платежів.
Через тіньовий імпорт (без митного оформлення або із заниженням митної вартості) держава недоотримує імпортний ПДВ та мито, а через приховування прибутку при торгівлі нелегально ввезеними товарами без реєстрації розрахункових операцій – недоотримує податок на прибуток. Наявність тіньового імпорту також призводить до викривлення конкурентних умов і до збитків у легальних імпортерів.
За даними GfK, обсяг українського ринку товарів ІТ та споживчої електроніки за 2015 рік становив 47,3 млрд. грн. Внаслідок тіньового імпорту навіть у теперішніх умовах падіння споживання в натуральному вимірі, державний бюджет, за оцінками АПІТУ, недоотримує щорічно 3,6 мільярди гривень.
Для кардинального зменшення тіньового імпорту на нашу думку слід вирішити такі питання:
1. Ввести реєстрацію розрахункових операцій при торгівлі імпортованими товарами.
2. Ввести публікацію деталізованої митної статистики
3. Систематично проводити і публікувати порівняльний аналіз експорту в Україну зарубіжними країнами та даних імпорту в Україну з цих країн.
4. Відновити обов’язок імпортерів реєструвати коди IMEI для пристроїв, що містять GSM модуль та ввести обов’язок операторів мобільного зв’язку відключати пристрої із незареєстрованими кодами ІМЕІ.
5. Поглибити взаємодію галузевих асоціацій імпортерів із фіскальними та силовими органами.
6. Підвищити відповідальність за розміщення інформації про контрафактні та контрабандні товари в Інтернеті.
7. Забезпечити неможливість використання у підприємницькій діяльності товарів, отриманих шляхом поштового пересилання для особистих потреб, привівши поріг пересилки без обкладення ПДВ до європейських норм.
Детальніші пропозиції щодо кардинального зменшення тіньового імпорту приведені в Додатку 1.
Асоціація готова до співпраці з урядом. Вважали би за доцільне проведення під Вашим головуванням зустрічі керівників фіскального та силового блоку уряду з представниками асоціацій імпортерів.
Довідково: АПІТУ включає понад 70 підприємств, серед яких найбільші імпортери товарів інформаційних технологій техніки та споживчої електроніки, що охоплюють близько 90% ринків цих товарів.
Додаток 1: Назване на 5 арк.
З глибокою повагою,
Голова Правління Елліна Шнурко-Табакова
Додаток 1 до листа АПІТУ
від 10 травня 2016 № 059
Пропозиції
Асоціації «Підприємств інформаційних технологій України»
для кардинального зменшення тіньового імпорту
1. Замінити застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) процедурою реєстрації розрахункових операцій, встановивши обов'язкове застосування такої процедури для товарів, що імпортовані в Україну.
Оскільки торгівля імпортованими товарами зараз є можливою без реєстрації розрахункових операцій, то заходи митного контролю не є достатньо ефективними Основним способом реалізації контрафактного і контрабандного товару є продаж такого товару через платників єдиного податку, які мають можливість торгувати без реєстрації розрахункових операцій.
Наявність сучасних способів та пристроїв для реєстрації розрахункових операцій (смартфони, планшети, будь-які комп’ютери з доступом до Інтернету) та збереження реєстру операцій у «хмарі» дозволяють концептуально змінити підхід з «реєстраторів розрахункових операцій» на «реєстрацію розрахункових операцій».
Розширення переліку пристроїв для реєстрації розрахункових операцій і зникнення необхідності придбавати спеціальний РРО дозволить:
- радикально зменшити фінансове навантаження на суб’єктів підприємницької діяльності;
- створити справедливі і однакові для всіх умови ведення бізнесу;
- розширити податкову базу і за рахунок цього скоротити ставки податків;
- виключити корупцію при контролі за реєстрацією;
- зменшити вартість початку бізнесу і підняти місце України в рейтингах з легкості ведення бізнесу.
Введення через зміни в Податковому кодексі обов'язкової фіскальної реєстрації всіх торгових операцій із імпортним товаром всередині країни приведе до того, що знижувати митну вартість при імпорті стане невигідним.
Для того, щоб митницю з переважно фіскального органу перетворити на переважно сервісний і зосередити її на властивих їй функціях сприяння міжнародній торгівлі, необхідно щоб у разі заниження ціни товару на кордоні сплачувалися всі податки на прибуток у ланцюжку торгівлі від імпортера до кінцевого споживача.
Пропозиція: Кабінету Міністрів України розробити та подати до Верховної Ради України законопроект про зміни до Податкового кодексу України щодо заміни реєстраторів розрахункових операцій (РРО) процедурою реєстрації розрахункових операцій, передбачивши обов’язкову реєстрацію розрахункових операцій з імпортованими товарами на всьому ланцюзі торгівлі – від митного кордону до кінцевого споживача.
2. Публікація деталізованої митної статистики
До Митного кодексу України умисне були введені положення, які під приводом захисту комерційної таємниці не дають можливості розкривати навіть узагальнені і знеособлені дані митної статистики. Такі положення Митного кодексу значно перевищують вимоги міжнародних зобов’язань, прийнятих Україною в рамках Всесвітньої митної організації і Світової організації торгівлі. Так, інтереси імпортерів ефективно захищає стаття 11 Митного кодексу, а стаття 56 має бути або вилучена, або змінена у спосіб, що дозволить поширення знеособленої інформації.
Підприємства учасники Асоціації регулярно визначають обсяги ринку по кожній групі товарів, керуючись як власними обстеженнями ринку, так і дослідженнями авторитетних міжнародних компаній, таких як GfK, IDC та інших.
Порівняння таких даних Асоціацій зі знеособленою державною митною статистикою, деталізованою по кожному коду УКТЗЕД і країні походження дозволило би виявляти проблемні ділянки та вживати ефективних заходів для перекриття тіньового імпорту.
Пропозиція: Кабінету Міністрів України розробити та подати до Верховної Ради України законопроект, яким положення Митного кодексу України стосовно захисту комерційної таємниці не будуть містити жодних обмежень крім тих, які вимагаються міжнародними зобов’язаннями України.
Доручити ДФС вимагати від декларантів детального заповнення графи митної декларації з характеристиками товарів для можливості правильного визначення митної вартості та автоматизації підготовки поглибленої митної статистики.
3. Систематичний публічний порівняльний аналіз експорту в Україну зарубіжними країнами та даних імпорту в Україну з цих країн
Сьогодні статистика експорту із зарубіжних країн в Україну по багатьох товарних групах може бути в рази більшою, ніж українська статистка імпорту з цих країн.
Систематична публікація порівняльного аналізу експорту в Україну зарубіжними країнами та даних імпорту в Україну з цих країн дозволить виявити проблемні канали поставок та проблемні товарні категорії.
Пропозиція: Кабінету Міністрів України провести переговори з відповідними органами зарубіжних країн для досягнення домовленості про постійний обмін інформацією про митні оформлення. ДФС доручити регулярне проведення порівняльного аналізу експорту в Україну зарубіжними країнами та даних імпорту в Україну з цих країн та його публікацію
4. Відновлення обов’язкового обліку IMEI кодів пристроїв, що містять GSMмодуль та введення обов’язку операторів мобільного зв’язку відключати пристрої із незареєстрованими кодами ІМЕІ.
Реєстрація IMEI кодів мобільних пристроїв (телефони, смартфони, планшети) вже продемонструвала ефективність у боротьбі з їх контрабандним ввезенням. Завдяки впровадженню у 2009 році системи обліку кодів ІМЕІ мобільних терміналів, тільки за пів року надходження до державного бюджету за рахунок митних платежів склали 570 млн. грн. проти 60 млн. грн. до запровадження системи. За 2013 рік бюджет країни отримав більше 1 млрд. грн., а після відміни в липні 2014 реєстрації кодів ІМЕІ, надходження в 2014 році з цієї групи товарів знизилися до 700 млн. грн.
Пропозиція: Кабінету Міністрів України розробити та подати на розгляд Верховної Ради України зміни до законодавства, що спрямовані на відновлення обов'язкового обліку IMEI кодів пристроїв, які містять GSM-модуль, та зобов'язання операторів телекомунікації припиняти доступ до мереж зв'язку тих пристроїв, які ввезені нелегально.
Ця пропозиція повністю повторює одне з положень Рекомендацій парламентських слухань на тему: «Реформи галузі інформаційно-комунікаційних технологій та розвиток інформаційного простору України», затверджених Постановою ВРУ від 31.03.2016 № 1073-VIII.
5. Удосконалення взаємодії галузевих асоціацій імпортерів із фіскальними та силовими органами.
АПІТУ в рамках Меморандуму про співробітництво, укладеного у серпні 2014 року між АПІТУ та Асоціацією українських імпортерів побутової електроніки (АУІПЕ) з однієї сторони та ДФС України з іншої регулярно повідомляє ДФС України про факти ввезення товарів із заниженням митної вартості, з приховуванням від митного контролю та реалізації їх на території України з порушенням вимог митного та податкового законодавства, а також про торгівлю товарами, що не призначалися виробником для продажу на ринку України. АПІТУ надає ДФС України розрахунки заниження митної вартості конкретними підприємствами та суми, недоотримані державним бюджетом внаслідок такого заниження. Однак на наші звернення ми не отримуємо ефективного реагування.
Перевірка наявності податкових документів, відсутності їх розривів у ланцюгу поставок від кордону до кінцевого споживача, застосування суворих штрафів у разі виявлених порушень є ефективним засобом для введення торгівлі імпортними товарами в цивілізоване русло.
Пропозиція:1. Доручити ДФС затвердити порядок взаємодії з галузевими асоціаціями в рамках укладених Меморандумів про співробітництво ДФС із асоціаціями імпортерів.
2. Кабінету Міністрів України внести пропозиції до профільних комітетів Верховної Ради України щодо розробки змін до чинного законодавства, що передбачають посилення відповідальності за порушення при торгівлі нелегально імпортованими товарами.
6. Підвищення відповідальності за розміщення інформації про контрафактні та контрабандні товари в Інтернеті.
Окремими українськими Інтернет-магазинами та прайс-агрегаторами здійснюється діяльність із розміщення в Інтернеті інформації про товари, щодо яких є вагомі підстави вважати, що ці товари є контрафактними або імпортованими на територію України із заниженням митної вартості та ухиленням від сплати податків та зборів.
На таких сайтах Інтернет-магазинів та прайс-агрегаторів замовчується інформація про товари, яка прямо впливає на свідомий вибір споживача щодо придбання продукції, адже нелегально імпортовані товари не підлягають офіційному гарантійному обслуговуванню на території України та не мають необхідного маркування, передбаченого технічними регламентами на відповідну продукцію.
Таким чином, особи, які здійснюють продаж таких товарів за допомогою Інтернет мережі, порушують права споживачів на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію (ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Пропозиція: Кабінету Міністрів України розробити та внести до Верховної Ради України законопроекти про внесення змін до Законів України «Про захист прав споживачів», «Про електронну комерцію» щодо встановлення відповідальності продавця за розміщення інформації про товари, які потрапили на ринок нелегальним шляхом.
7.Забезпечення неможливості використання у підприємницькій діяльності товарів, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України у міжнародних поштових та експрес відправленнях для особистих потреб. Приведення порогу пересилки без обкладення ПДВ до європейських норм.
Великий обсяг товарів зарубіжного виробництва ввозиться на митну територію України без митного очищення шляхом зловживанням положеннями ч. 6 ст. 374 Митного кодексу України, згідно з якою товари сумарна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, що пересилаються на митну територію України на адресу одного одержувача в одній депеші/вантажі від одного відправника у міжнародних поштових та експрес відправленнях не є об'єктами оподаткування митними платежами.
Згідно з положеннями ст. 364 Митного кодексу України, ця норма поширюється на виключно випадки ввезення товарів громадянами України для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності. Однак, суб’єкти підприємницької діяльності, використовуючи вказану норму, ввозять великі обсяги товарів для подальшої реалізації.
Аналіз законодавства Великобританії, Італії, Німеччині, Польщі, Франції показав таке. У всіх названих країнах пороги митних платежів для мита і ПДВ на імпорт визначені окремо, в той час як в Україні існує єдиний поріг.
В Італії, Німеччині, Польщі, Франції, як і в Україні, мито не стягується, якщо вартість товару на умовах FOB без урахування доставки і вартості страхування, не перевищує €150.
Однак на цьому схожість з Україною закінчується. В Італії, Німеччині, Польщі стягується ПДВ (VAT) при перевищенні вартості товару порогу у €22, а у Франції — ПДВ стягується завжди, незалежно від вартості товару.
Для Великобританії пороги для оподаткування виражені у фунтах. Мито стягується, якщо вартість товару перевищує 135 фунтів (близько €170), а ПДВ – при перевищенні порогу 15 фунтів (близько €20).
Пропозиція: Кабінету Міністрів України розробити та внести до Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до ч. 6 ст. 374 Митного кодексу України щодо встановлення сумарної фактурної вартості товарів, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України на адресу одного одержувача в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях для особистих потреб без митного очищення в розмірі, еквівалентному 22 євро.
Генеральний директор Юрій Пероганич
| Прикріплений файл | Розмір |
|---|---|
| 059_Letter.pdf | 187.97 КБ |