Вступ України до СОТ – зобов‘язання у сфері технічного регулювання

Як відомо, Україна стоїть на порозі вступу до СОТ, якого прагне вже понад 13 років. Вступ до СОТ є одним з пріоритетів зовнішньоекономічної політики України і одним з ключових факторів розвитку національної економіки, лібералізації зовнішньої торгівлі, створення передбачуваного і прозорого середовища для залучення іноземних інвестицій.

Незважаючи на те, що Україна виконала практично всі вимоги учасників робочої групи із вступу України до СОТ, у вітчизняному законодавстві залишається досить велика кількість норм, які не відповідають угодам СОТ.

Україна неодноразово брала на себе зобов‘язання вирішити це питання, тому учасники робочої групи очікують виконання цих зобов‘язань.

При цьому потрібно взяти до уваги, що Україна не матиме так званого «перехідного періоду», тобто повинна буде виконувати всі вимоги СОТ відразу після вступу до СОТ.

І в разі, якщо вітчизняне законодавство не буде приведене у відповідність із нормами СОТ, вже наступного дня після приєднання Україна ризикує стати суб‘єктом скарги будь-якого з інших членів СОТ.

Основні вимоги Угоди про технічні бар‘єри в торгівлі (ТВТ Agreement), у відповідність до яких має бути приведене українське законодавство.

1. Тільки ті норми технічного регулювання, які відповідають вимогам СОТ, можуть бути обов‘язковими в Україні.
   • Україна не повинна вимагати обов‘язкової сертифікації, якщо можуть бути застосовані менш жорсткі заходи регулювання.
   • Україна повинна замінювати обов‘язкову сертифікацію декларуванням відповідності самим виробником.
   • Всі існуючі в Україні національні та регіональні стандарти мають бути добровільними. Виключення можливе лише для тих стандартів, які спрямовані на захист національної безпеки, життя та здоров‘я людей, тварин та рослин, зовнішнього середовища та на попередження недобросовісної практики, але й ці стандарти мають бути повністю замінені міжнародними до 2011 року.
   • Імпортна продукція, яка відповідає міжнародним, регіональним або національним стандартам, буде допускатись на ринок України з дати вступу України до СОТ.
2. В Україні має бути дозволена акредитація органів підтвердження відповідності, які є нерезидентами.
3. Україна зобов‘язується визнавати результати оцінки відповідності, проведені в країні-експортері, так само як і визнавати органи оцінки відповідності цих країн національним агентством з акредитації.

У відповідності до правил СОТ в разі, якщо суперечка між країнами не була вирішена шляхом взаємної домовленості, спеціальний орган із вирішення суперечок СОТ виносить відповідне рішення, яке в обов‘язковому порядку має бути виконане країною-порушником.

При цьому на країну-порушника можуть бути накладені санкції, які відповідають тій шкоді, яка була нанесена інтересам інших країн-членів СОТ внаслідок порушень. Це може бути запровадження додаткового імпортного мита на продукцію, яка експортується з країни-порушника, встановлення квот чи інших заборонних та обмежувальних заходів.

Для залежної від експорту економіки України запровадження таких заходів може мати катастрофічні наслідки.

Але накладання штрафних санкцій є додатковим та вторинним заходом, тобто не звільняє країну-порушника від необхідності виконати всі вимоги СОТ.

Таким чином, в інтересах України виконати всі вимоги СОТ та привести власне законодавство у відповідність до угод СОТ до моменту вступу у цю організацію.

Задля того, аби привести вітчизняне законодавство у відповідність до наведених вимог, мають бути скасовані або змінені такі законодавчі акти (витяг):

Інформація підготовлена для обговорення в рамках Проекту "Ділове середовище та розвиток підприємництва в Україні" Міжнародної фінансової корпорації