Асоціація підприємств інформаційних технологій України

АПІТУ отримала відповідь від ДМСУ №15/2-152-2/1517 від 16.08.2012 на своє звернення №042 від 13.07.2012 щодо надання роз'яснень. 

З прийняттям нового Митного кодексу України у імпортерів виникло безліч запитань щодо практичної реалізації окремих його положень. Зокрема, у імпортерів сумніви викликало положення пункту 4 ст. 51 глави 8 розділу ІІІ Митного Кодексу України, що передбачає, що при визначенні митної вартості носія інформації, що імпортується та містить програмне забезпечення для обладнання з обробки даних повинна враховуватися лише вартість носія інформації. У зв'язку з цим, АПІТУ направила звернення до Держмитслужби з проханням надати відповіді на такі запитання:  

1. Чи буде в даному випадку оподатковуватися або обкладатися будь-якими іншими видами обов’язкових платежів програмне забезпечення (інтелектуальна вартість), що у складі товару?

Відповідь ДМСУ: ДМСУ не надала чіткої відповіді на дане запитання, однак зазначила, що під час визначення митної вартості носіїв інформації, що містять програмне забезпечення для обладнання з обробки даних, ураховується лише вартість носія інформації за умови виділення з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, вартості програмного забезпечення та/або вартості носія.

Разом з тим, під час визначення митної вартості товару, до складу якого входить програмне забезпечення, яке спрямоване на функціонування цього товару, вартість програмного забезпечення не відокремлюється від вартості товару.

2. Чи буде зовнішньоекономічний контракт та/або специфікація, інвойс достатнім підтвердженням вартості програмного забезпечення (інтелектуальної вартості) та інформаційного носія?

Відповідь ДМСУ: Перелік документів, які подаються декларантом або уповноваженою ним особою для підтвердження заявленої митної вартості товару,   визначений   частиною   другою   статті   53   Кодексу.   Це,   зокрема, зовнішньоекономічний договір (контракт) з додатками до нього, або документ, який його замінює, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару страхові документи.