У кризовому 2009-му рівень IT-піратства може зрости до 84%. Виробники й дилери легального імпортного ПЗ вже лякають американськими санкціями
У лютому 2009-го МВС відзвітувало про старий новий успіх: міліція перекрила черговий канал постачання в Україну контрафактних компакт-дисків, зокрема із записом програмного забезпечення. Значна партія піратських програм Adobe — пакети Creative Suite, продукти Photoshop та Illustrator — перевозилася з Росії в Україну залізницею. Продавати нелегальну продукцію планували через інтернет. За словами голови представництва Adobe Systems в Україні Данила Ключникова, ліцензійна вартість вилучених програмних продуктів становила б близько 5,5 млн грн. За фактом порушення авторських прав порушено кримінальну справу за статтею 176 Кримінального кодексу.
Кількома місяцями раніше — наприкінці 2008 року — нелегальні копії програм компаній Microsoft, Adobe та інших правовласників були виявлені в комп’ютерах, що продавалися в магазинах популярної мережі побутової техніки. Стосовно продавця магазина порушено кримінальну справу.
Рентабельність — сотні відсотків
Через девальвацію гривні та падіння купівельної спроможності в країні зростає попит на дешеве піратське ПЗ. Сьогодні в Україні можна придбати практично будь-яку комерційну програму без ліцензії — і обійдеться вона в 10–30 разів дешевше за легальну.
Приміром, найдешевший, акційний пакет легального Microsoft Office Home and Student 2007 коштує 399 грн (стандартна вартість приблизно вдвічі вища). На київському ринку «Петрівка» диск із будь-яким неліцензійним ПЗ — включно з Office — можна купити за 30–50 грн.
Іноді вартість піратського ПЗ може не відрізнятися від цін на легальний продукт — часто під виглядом ліцензії в інтернеті продають якісно упакований фальсифікат. У цьому випадку бізнес із продажу піратських програм стає надприбутковим — рентабельність виготовлення й продажу контрафакту може сягати й тисячі відсотків.
Дилери ліцензійних продуктів, побоюючись втрати частки ринку, знову заговорили про надліберальне українське законодавство, слабкість судів і загрозу повернення до часів антипіратських санкцій проти України. В умовах кризового зниження попиту легальному бізнесу ще складніше конкурувати з піратами.
Закон відстав
Рівень комп’ютерного піратства у країні скорочується вкрай повільно. У 2006– 2008 роках — лише на один процентний пункт за рік. «За останніми даними дослідницької компанії IDC, рівень використання неліцензійного програмного забезпечення в Україні сягає 83%. Для порівняння, у країнах Центральної та Східної Європи цей показник у середньому становить 68%», — повідомляє керівник департаменту із захисту прав інтелектуальної власності компанії «Майкрософт Україна» Нікола Мирчич.
Вітчизняне законодавство, справді, не таке жорстке, щоб за рентабельності, яка перевищує 100%, змусити нелегалів згортати свою діяльність. Приміром, для порушення кримінальної справи співробітникам МВС необхідно довести заподіяння збитків у розмірі 6050 грн. Адміністративні штрафи за порушення авторських прав не перевищують 3,4 тис. грн, — щоб компенсувати втрату такої суми, досить продати близько сотні контрафактних дисків.
«Переслідування порушників авторських прав в Україні не відпрацьоване, — стверджує юридичний представник BSA в Україні Владислав Шаповал. — Законодавча база у сфері інтелектуальної власності далеко не ідеальна, особливо в частині процесуальних норм. Багато сучасних форм піратства — зокрема в електронних мережах — взагалі неможливо переслідувати через те, що застарілі нормативні акти просто не передбачають такого виду порушень».
За словами представника BSA, складно притягти до відповідальності навіть роздрібну мережу, що продає ПК з установленим нелегальним ПЗ. Зазвичай всю провину бере на себе працівник магазину, стверджуючи, що встановлення нелегальних програм — винятково його ініціатива. «Довести, що нелегальне встановлення відбувається з відома керівництва, — дуже складно», — констатує Владислав Шаповал
Список 301
З 2001 року Україна фігурувала у Списку 301 як країна з найнесприятливішою ситуацією на ринку інтелектуальної власності (Priority foreign country за термінологією розділу 182 Торговельного акту від 1974 року), як результат — обмеження українського імпорту до Північної Америки. Збитки, завдані вітчизняним імпортерам (здебільшого — металургам), лише за один рік дії санкцій оцінюються у $75 млн. Лише 2006-го, коли в результаті низки законодавчих змін наша країна перекочувала до категорії пріоритетного спостереження (Priority watch list), санкції зняли. А 2008-го Україну перевели до Watch list — список раніше неблагополучних країн, що показали серйозний прогрес у боротьбі з піратством. Продавці ліцензійних продуктів нагнітають ситуацію, прогнозуючи у випадку процвітання піратства повернення України до Списку 301 (стаття Торговельного акту США з переліком країн, де, на думку американців, недостатньо захищають права на інтелектуальну власність).
Наразі такі побоювання звучать як елемент антикризового лобізму та боротьби за ринок з боку продавців легального ПЗ. По-перше, у Списку 301 досить держав з рівнем піратства вищим, ніж в Україні. Але ані до Пакистану (рівень піратства — 84%), ані до Венесуели (87%), ані до Індонезії з В’єтнамом (84 і 85% відповідно) Торговельна палата США санкцій не застосовує. Ну а по-друге, американцям зараз не до українських піратів — найбільше грошей виробники ПЗ втрачають у Китаї, Росії та на власному ринку (див. «Факти»).
Вигідна боротьба
І все-таки найефективнішим кроком у боротьбі з нелегалами могло б стати зниження вартості ліцензійної продукції. Фінансовий запас міцності будь-якого великого виробника програм цілком дозволяє продавати ПЗ в окремих регіонах у рази дешевше, ніж на світовому ринку. Навіть із урахуванням дисконтних програм для ринків країн, що розвиваються, маржа EBITDA софтверної корпорації Microsoft перевищує 40%. Такими показниками не можуть похвалитися навіть оператори мобільного зв’язку, чий бізнес традиційно вважається одним із найприбутковіших у світі. Але знижувати ціни не так вигідно, як боротися з піратством. За даними операторів, обсяг українського ринку легального ПЗ у 2007 році становив близько $150 млн (2008-го, за попередніми підрахунками, — $180–190 млн). За рівня піратства у 83% (дані IDC за 2007 рік), потенційний ринок усього ПЗ в Україні становить $0,9–1 млрд. Тож зниження рівня піратства навіть менш ніж на 1% приносить великим розробникам ПЗ $20–50 млн на рік — набагато більше, ніж можна заробити продаючи програми з дисконтом і нарощуючи оборот. Приміром, у випадку з Microsoft скорочення рівня піратства на 1% у 2006–2007 роках, за оцінками експертів, означало збільшення обороту корпорації в Україні на $6–7 млн на рік.
ЕКСПЕРТиза
Нікола МИРЧИЧ,
керівник департаменту із захисту прав інтелектуальної власності компанії «Майкрософт Україна»
Останніми роками рівень комп’ютерного піратства в Україні скорочувався щонайбільше на 1 п. п. на рік. Що заважало активнішому зниженню частки нелегального ПЗ?
— Справа в тому, що у 2006–2008 роках помітно зріс продаж ПЗ малому бізнесу та кінцевим користувачам. А це сегменти, рівень піратства в яких традиційно найвищий. Наприклад, великі торговельні компанії в середньому використовують 53% неліцензійних програм, а серед малих підприємств цієї самої сфери на нелегальний софт припадає вже 83%. Водночас скорочувалася частка закупівель ПЗ більш зрілого щодо піратства великого бізнесу. Тому рівень піратства залишався стабільним.
Ще одна причина — зростання кількості абонентів широкосмугового доступу до інтернету. Джерела неліцензійної продукції пішли з вулиць у мережу, отримати піратський софт стало набагато простіше (зазвичай зламані програми перебувають на сотнях сайтів поза межами України. — Прим. Контрактів).
Як вплине на рівень піратства нинішня криза?
— У 2009 році споживачі економитимуть, зокрема й на IT. А це сприятиме поширенню неліцензійного ПЗ. Але зростання рівня піратства серед кінцевих споживачів і в сегменті малого бізнесу, швидше за все, буде компенсоване закупівлями великих підприємств. Великі компанії суттєво IT-бюджети не зменшуватимуть.
У яких сферах бізнесу частіше використовують нелегальне ПЗ в Україні?
— Якщо говорити про операційну систему Microsoft Windows і пакет офісних програм Microsoft Office, то найвищий рівень піратства ми зафіксували у сфері торгівлі — в середньому 70%.
Підприємства транспорту, зв’язку й комунальної сфери використовують неліцензійні програми у 64% випадків, промислові компанії — в 60%. Крім того, доволі багато піратського ПЗ у держсекторі — 57%.
Олег ДОРОФЕЄВ,
юрист компанії Noerr Stiefenhofer Lutz
Високий рівень поширення піратського ПЗ в Україні — наслідок недосконалого законодавства у сфері інтелектуальної власності?
— Почасти. Наприклад, адміністративні штрафи за порушення авторських прав (від 170 до 3400 грн, відповідно до статей 51–2 і 164–9 КоАП) не такі вже й великі для піратів. Більше того, конфіскація контрафакту — як санкція за адміністративне правопорушення — не передбачає обов’язкового знищення такої продукції. В результаті конфіскований контрафактний товар найчастіше знову повертається на ринок.
Але ж за статтею 229 Кримінального кодексу за поширення контрафакту можна потрапити за ґрати на два роки. Суди уникають призначати таке суворе покарання?
— Все не так просто. Для порушення кримінальної справи необхідно довести завдання збитків у розмірі щонайменше 6050 грн, а це не завжди вдається зробити. На практиці суди часто звільняють обвинувачуваних у порушенні авторських прав навіть від адміністративної відповідальності — у зв’язку з малозначністю протиправного діяння. Причому малозначність визначається суддею на власний розсуд у кожному конкретному випадку. Часто судді вважають малозначним порушенням продаж кількасот піратських дисків. У підсумку винні особи уникають відповідальності й навіть отримують контрафактний товар назад.
М’якість і необов’язковість покарання — основні причини високого попиту на піратську продукцію в Україні?
— Гадаю, що ні. Основна причина — менталітет споживачів, які просто не звикли купувати легальне програмне забезпечення. Крім того, якість контрафакту нерідко є порівнянною з якістю легального ПЗ, — але купуючи піратські програми можна суттєво зекономити.
Щоб відмовитися від придбання контрафактної продукції, людина має усвідомлювати, чому вона це робить. Наприклад, у Німеччині всі розуміють: так робити не можна, бо, з одного боку, є жорсткий контроль, а з іншого — підтримка нелегального бізнесу завдає шкоди суспільству й державі.
Джерело: Український дiловий тижневик "Контракти" / № 13 вiд 30-03-2009, Ірина ПЕРЕВОЗЧЕНКО "І знову здрастуйте", http://www.kontrakty.com.ua/show/ukr/article/34/13200911647.html