Реформування національної системи технічного регулювання та її зближення й адаптація із існуючою європейсько практикою

Пріоритети розробки українських законодавчих нормативно-правових актів на основі положень Директив ЕС та національних стандартів визначені Програмою інтеграції України в Європейський союз, що діяла до 2006 року, та розпорядженням КМУ «Про затвердження заходів щодо виконання у 2008 році Плану дій Україна - ЄС» № 1072-р вiд 06.08.2008, п.п. 47, 48, 49, 50:

  • 47  – прийняття закону про ринковий нагляд, який би відповідав методам ринкового нагляду ЄС, ДССУ, грудень;
  • 48 – створення незалежного національного органу з стандартизації, прийняття заходів для приєднання до Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (АСАА), ДССУ, протягом року;
  • 49 – розмежування функцій оцінки відповідності та ринкового нагляду, ДССУ –Мінекономіки, протягом року;
  • 50 – та ін. )
Реалізація розширеної зони вільної торгівлі України і ЄС потребує впровадження у національне законодавство більш ніж 2600  Директив ЕС, а також 80% європейських стандартів, загальна кількість яких сягає 10 000.

Але на сьогоднішній день ситуація в галузі технічного регулювання України виглядає наступним чином:

  • станом на січень 2009 кількість затверджених КМУ технічних регламентів (вказані нижче) складає лише 17 шт., жоден з яких не стосується безпосередніх потреб ринку (мається на увазі ринку побутової техніки та електроніки);
  • технічні регламенти щодо електромагнітної сумісності, безпеки низьконапружного обладнання, радіообладння і кінцевого (термінального) обладнання  знаходяться у невизначеному стані (затверджені відповідними наказами ДССУ проте не були розглянуті/затверджені КМУ, що суперечить Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності», і тому не мають юридичної сили);
  • жодних проектів нормативно-правових документів стосовно ринкового нагляду досі не існує (не доступні широкому загалу для ознайомлення).
Затверджені станом на січень 2009 технічні регламенти:
  • будівельних виробів, будівель і споруд, постанова КМУ від 20 грудня 2006 р. N 1764
  • щодо контейнерів для зберігання та захоронення радіоактивних відходів, постанова КМУ від 18 липня 2007 р. N 939
  • морського обладнання, постанова КМУ від 5 вересня 2007 р. N 1103
  • закритих джерел іонізуючого випромінювання, постанова КМУ від 5 грудня 2007 р. N 1382
  • щодо медичних виробів, постанова КМУ від 11 червня 2008 р. N 536
  • щодо активних медичних виробів, які імплантують, постанова КМУ від 9 липня 2008 р. N 621
  • щодо медичних виробів для лабораторної діагностики in vitro, постанова КМУ від 16 липня 2008 р. N 641
  • мийних засобів, постанова КМУ від 20 серпня 2008 р. N 717
  • водогрійних котлів, що працюють на рідкому чи газоподібному паливі, постанова КМУ від 27 серпня 2008 р. N 748
  • Засобів індивідуального захисту, постанова КМУ від 27 серпня 2008 р. N 761
  • максимально дозволеного споживання електроенергії холодильними приладами, постанова КМУ від 3 вересня 2008 р. N 787
  • приладів, що працюють на газоподібному паливі, постанова КМУ від 24 вересня 2008 р. N 856
  • безпеки іграшок, постанова КМУ від 8 жовтня 2008 р. N 901
  • пересувного обладнання, що працює під тиском, постанова КМУ від 5 листопада 2008 р. N 967
  • обладнання та захисних систем, призначених  для застосування в потенційно вибухонебезпечному середовищі, постанова КМУ від 8 жовтня 2008 р. N 898
  • обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні, постанова КМУ від 3 грудня 2008 р. N 1057
  • етикетування ламп побутового використання стосовно ефективності споживання електроенергії, постанова КМУ від 27 грудня 2008 р. N 1144
Таким чином, графік робіт, зазначених у Державній програмі стандартизації на 2006-2010 роки (затверджено постановою КМУ № 229 від 01.03.2006р) та Концепції розвитку технічного регулювання та споживчої політики у 2006-2010 роках (затверджено постановою КМУ № 267-р від 11.05.2006р) не виконуються.

Зважаючи на вищевказані факти, можна стверджувати що занепокоєння учасників ринку  виправдовуються - у сфері технічного регулювання членство України в ЄС досягається ціною, яка не є адекватною внутрішній економічній та політичній ситуації, не враховує реалій ринку та сучасних методів державного управління і визначається хаотично.

Актуальними для реформування національної системи технічного регулювання (сертифікація, стандартизація та підтвердження відповідності)  є проблеми:

  • скасування обов’язковості застарілих стандартів (наприклад, ГОСТів 1964-1978 років) для більшості товарів, що входить до переліку продукції яка підлягає обов’язковій сертифікації;
  • скорочення переліку товарів, що підлягають обов’язковій сертифікації та запровадження інших інструментів регулювання (само-сертифікація, маркування, декларування та ін.);
  • усунення дублювання повноважень контролюючих органів;
  • впровадження прозорої системи ринкового нагляду, зосередженої на ризиках для споживача;
  • кардинальне прискорення гармонізації національних стандартів з європейськими методом «обкладинки»;
  • прийняття загальних правил проведення робіт з стандартизації, метрології та сертифікації, що являють собою міждержавний інтерес;
  • встановлення єдиних обов’язкових вимог до товарів та послуг, забезпечуючи їх безпеку для життя та здоров’я людини, охорону навколишнього середовища, сумісність та взаємозамінність, а також єдиних методів випробувань;
  • можливість взаємного визнання результатів державних випробувань, метрологічної атестації, повірки та калібрування вимірювальних засобів;
  • можливість взаємного визнання акредитованих, випробувальних, повірочних, калібрувальних та вимірювальних лабораторій (центрів), органів з сертифікації, сертифікатів на продукцію та ін.;
  • прийняття єдиних стандартів, які б забезпечили єдиний технічний та інформаційний простір та зробили можливим визнання результатів випробувань і сертифікації продукції.
Автор: Юлія БОЙКО
TR Department
Panasonic (CIS) Oy - Kyiv office