Колективне звернення щодо недоцільності прийняття законопроекту №6523

Правління АПІТУ прийняло рішення про підписання спільного звернення Індустріального телевізійного комітету, Інтернет асоціації України, Асоціації підприємтсв інформаційних технологій України, Всеукраїнської асоціації автоімпортерів і диллерів та ін. щодо недоцільності прийняття законопроекту від 15.06.2010р. № 6523 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав".

"Ми, представники різних галузей економіки України: асоціацій підприємств торгівлі, сфери послуг, громадського харчування, ІТ-галузі, телебачення та музичної індустрії засвідчуємо Вам свою повагу та звертаємося щодо наступного.

У своїй діяльності ми керуємося принципом поваги до творчої праці митців, у зв’язку із чим використовуємо об’єкти авторського права і суміжних прав виключно на законних підставах. Разом з тим, окремі зміни, запропоновані до чинного законодавства України, можуть значною мірою негативно вплинути на нашу діяльність та призвести до свідомого скорочення обсягів  використання об’єктів інтелектуальної власності, що не відповідає інтересам жодного учасника цих відносин та державним інтересам в цілому.

01 лютого 2011 року Верховною Радою України було прийнято у першому читанні законопроект від 15.06.2010р. № 6523 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав" (далі - "законопроект"). Вказаним законопроектом пропонуються зміни до ряду статей Закону України "Про авторське право і суміжні права", Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Цивільного кодексів України (далі – відповідно Закон, КУпАП, КК України, ЦК України), а також інших законів України, що стосуються питань авторського права та суміжних прав.

На нашу думку, цілий ряд новел вказаного законопроекту (зміни до ст. 42-43, 47¹, 47², ч.3 ст.49, ст.52, ст.54-55 Закону України "Про авторське право і суміжні права", зміни до ч.3 ст.440, ч.3 ст.452 ЦК України) спрямований на необґрунтоване обмеження прав суб’єктів авторського права і суміжних прав, а також господарюючих суб’єктів, які використовують у своїй діяльності музику.

Прийняття вищевказаного законопроекту, не дасть позитивного ефекту на розвиток відносин у сфері законного використання об’єктів авторського права і суміжних прав, а призведе до таких негативних наслідків, як:

• позбавлення суб’єктів авторського права і суміжних прав (авторів, виконавців, виробників фонограм та правовласників) можливості безпосередньо розпоряджатися результатами власної творчої праці, тобто самостійно дозволяти використання своїх творів, виконань, фонограм та отримувати за це винагороду (роялті), що є грубим порушенням їх прав та законних інтересів, передбачених Конституцією України та міжнародними актами у цій сфері;
• узурпація повноважень на збір винагороди за використання об’єктів авторського права і суміжних прав посередниками - приватними  організаціями колективного управління (УОКУ), яких визначає держава в особі Державної служби інтелектуальної власності України (далі ДСІВУ), яка призведе до монополії у цій сфері. З іншої сторони, згідно із чинними положеннями Закону України "Про авторське право і суміжні права" на діяльність УОКУ не поширюється антимонопольне законодавство України;
• законопроект не встановлює критеріїв, за якими ДСІВУ буде визначати монополістів-посередників (уповноважені приватні  організації колективного управління), залишаючи це важливе питання на розсуд останньої;  
• надання уповноваженим організаціям колективного управління (УОКУ) повноважень контролюючих органів з широкими та чітко не обмеженими повноваженнями здійснювати нагляд за діяльністю всіх господарюючих суб’єктів різних форм власності, які використовують музику ;
• введення кримінальної відповідальності за невиплату винагороди УОКУ;
• поглиблення корупційних явищ та розкрадання коштів авторів, виконавців, виробників фонограм та інших правовласників організаціями колективного управління. Тому що законопроект не містить норм, що визначають, яким чином УОКУ  буде здійснювати розподіл одержаної винагороди між суб’єктами авторського права і суміжних прав;
• можливість легального збагачення засновників організацій колективного управління за рахунок коштів авторів, виконавців, виробників фонограм та інших правовласників: сума комісійних, отримуваних за послуги по збору та розподілу зібраної винагороди на сьогодні коливається від 20 до 50%. На разі, законопроект №6523 не визначає граничної вартості послуг посередника за надання вищевказаних послуг;
• позбавлення авторів, виконавців, виробників фонограм та інших правовласників права впливати на діяльність посередників, а саме забороняти їм надавати дозволи та одержувати кошти за використання їх творів, виконань та фонограм.

Прийняття законопроекту №6523 у такій редакції призведе до того, що компанії, які використовують музику, в тому числі заклади торгівлі та громадського харчування, будуть:

• позбавлені права вибору контрагента, який може надати авторські та суміжні права на використання музики (єдиним способом використовувати музику на законних підставах буде укладення договору з УОКУ);
• вимушені сплачувати роялті за використання музики у розмірі, який буде визначатись УОКУ, а це може бути понад 2% від валового доходу суб’єкта господарювання, оскільки постановами Кабінету Міністрів України визначені мінімальні ставки винагороди (роялті);
• нести кримінальну відповідальність за несплату винагороди на користь УОКУ у визначеному останніми розмірі;
• зазнавати адміністративного тиску з боку УОКУ, які одержують повноваження контролюючих структур з широкими та чітко не обмеженими повноваженнями.

Щодо авторів, виконавців, виробників фонограм та інших правовласників, то законопроект №6523 позбавляє їх:

• права безпосередньо розпоряджатися результатами власної творчої праці - самостійно дозволяти використання своїх творів, виконань, фонограм та отримувати за це винагороду (роялті);
• права впливати на діяльність посередників (УОКУ) - забороняти останнім надавати дозволи та одержувати кошти за використання їх творів, виконань та фонограм.

Законопроектом №6523 пропонується модель, яка передбачає виключність повноважень організацій колективного управління по збору авторської винагороди та винагороди за використання об’єктів суміжних прав (доповнення Закону України "Про авторське право і суміжні права" ст. 47-1). Вказана пропозиція видається доволі сумнівною з огляду на той факт, що до сьогодні в Україні не створено ефективної системи управління правами авторів, виконавців і виробників фонограм, а існуючі організації колективного управління та їх діяльність є непрозорими та корупційними (Див. "Біла книга -2. Інтелектуальна власність в інноваційній економіці України", Київ, 2008).

З огляду на вищевказане, вважаємо, що пропоновані законопроектом зміни ведуть до зміцнення позицій посередників на цьому ринку (УОКУ) та чиновників (ДСІВУ) на шкоду правам та законним інтересам суб’єктів авторських та суміжних прав і господарюючих суб’єктів, які використовують музику, що матиме своїм наслідком припинення останніми використання музики взагалі.

Слід  також відзначити інші суперечливі положення законопроекту, а саме:

1) ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ТЕЛЕВІЗІЙНИЙ КОМІТЕТ, який представляє інтереси телевізійної галузі України , а саме - провідних телеканалів, медійних агенцій та рекламодавців (Відкритий лист ІТК від 01.12.2010р. додається - див. http://itk.ua/ua/press/item/id/593/), вказує на:

- недосконале та суперечливе правове регулювання нормами законопроекту діяльності уповноважених організацій колективного управління (встановлення Установою порядку визначення уповноважених організацій, відсутність порядку і правил розподілу УОКУ зібраної винагороди, відсутність граничних меж та правил використання коштів, утриманих УОКУ із зібраної винагороди на покриття поточних витрат і т.д.);

- юридичні прогалини у нормах законопроекту, які закріплюють відповідальність суб’єктів господарювання за несплату роялті у вигляді фінансових санкцій;

- необґрунтоване внесення законопроектом до Закону України "Про телебачення та радіомовлення" положень, які передбачають для організацій мовлення обов’язок подавати для отримання (продовження) відповідної ліцензії на мовлення додаткової документації на підтвердження наявності договірних відносин з ОКУ;

- суперечність положень законопроекту нормам чинного законодавства України у сфері здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, тощо.

2) ІНТЕРНЕТ АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНИ у своєму Відкритому листі від 16.06.2011р. №162 (лист додається, див. також - http://www.inau.org.ua/52.3421.0.0.1.0.phtml) відзначає, що:

- законопроект створює загрозу свободі слова, оскільки його положеннями на провайдера/оператора телекомунікацій покладається обов’язок у позасудовому порядку за зверненням суб’єкта авторського права та суміжних прав вживати визначених останнім заходів щодо попередження визначеної суб’єктом авторського права винної особи та припинення доступу до мережі Інтернет або припинення надання послуг з розміщення Інтернет-сайту на обладнанні провайдера;

- законопроект створює умови для порушення конституційних прав громадян, надаючи правоохоронні функції невідповідній структурі - провайдеру/оператору телекомунікацій;

- законопроект передбачає впровадження фактично нового податку на інформаційні носії (ст.42 законопроекту);

- законопроект передбачає застосування солідарної відповідальності за порушення законодавства про авторське право добросовісною третьою стороною, що прямо суперечить міжнародному законодавству;

- законопроект створює умови для захисту інтересів перш за все не власників авторських прав, а посередників - організацій колективного управління.

3) АСОЦІАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ УКРАЇНИ (АПІТУ) закликає у Листі №33 від 22.06.2011р. (що додається,  див. також - http://apitu.org.ua/node/1884) не підтримувати законопроект, оскільки:

- законопроектом (ст.42) запроваджується новий вид збору за можливе використання в майбутньому ксерокопіювальної, комп’ютерної техніки та матеріальних носіїв та носіїв для відтворення примірників творів, які є об’єктами авторського права, який сплачуватиметься виробниками  та імпортерами вказаного обладнання у формі відрахувань (відсотків) на користь УОКУ. Пропоновані законопроектом зміни, як зазначає АПІТУ, не забезпечать належного захисту авторських прав, а лише призведуть до збільшення фінансового навантаження як на виробників та імпортерів високотехнологічного обладнання, так і на кінцевих його споживачів.

Таким чином, враховуючи викладене, а також численні прогалини у законопроекті, значну кількість розбіжностей із чинним законодавством України, загалом невисокий рівень законодавчої техніки викладу нормативного матеріалу, підтверджені висновками Головного науково-експертного управління ВР України та Верховного Суду України, аналітичним експертним висновком щодо законопроекту, підготованим Науково-дослідним інститутом інтелектуальної власності, просимо Вас не підтримувати законопроект від 15.06.2010р. №6523 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав".

Будемо вдячні за залучення наших представників до процесу підготовки вказаного документу до розгляду у парламенті в другому та інших читаннях."