Стаття Т.Ю.Морозової, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, містить аналіз змісту нормативних документів сфери праці відносно сфери інформаційних технологій (ІТ)
УДК 378.147.016:004
Дослідження аналітичних даних, що відбивають динаміку економічного зростання провідних країн і показники розвитку в них вищої освіти, виявило нове важливе явище – посилення професійного компонента у підготовці фахівців у ВНЗ на всіх рівнях – від бакалаврату до докторантури [1]. Професіоналізація завжди була домінуючою функцією вітчизняної освіти. Згідно з [2] система стандартів вищої освіти (ССВО) України значною мірою повинна ґрунтуватися на нормативних документах сфери праці. Аналіз змісту останніх відносно сфери інформаційних технологій (ІТ) становить мету доповіді.
Рис. 1 відбиває вплив нормативних документів сфери праці на формування змісту складових ССВО України.
Рис. 1. Взаємодія професійних та освітніх стандартів
Класи економічної діяльності, що дозволяють ідентифікувати напрями підготовки підготовки як ІТ, за КВЕД [3] складають такий перелік:
діяльність у сфері інформатизації
- консультації з питань інформатизації;
- створення програмного забезпечення;
- обробка даних; робота з базами даних;
- технічне обслуговування і ремонт комп'ютерної техніки;
виробництво канцелярських та електронно-обчислювальних машин:
-
виробництво електронно-обчислювальних машин й іншого обладнання для обробки
інформації.
Названі види діяльності зустрічаються у розділі «Галузь використання» ОКХ дев’яти напрямів підготовки .
Масив професійних робіт у галузі інформаційних технологій за Класифікатором професій [4, 5] налічує 5 найменування у розділі «Фахівці»:
- технік-програміст;
- технік із системного адміністрування;
- фахівець з комп'ютерної графіки (дизайну);
- фахівець з інформаційних технологій,
- фахівець з розробки та тестування програмного забезпечення
та 22 найменування у розділі «Професіонали»:
- адміністратор даних;
- адміністратор доступу;
- адміністратор доступу (груповий);
- адміністратор задач;
- адміністратор системи;
- аналітик з комп'ютерних комунікацій;
- аналітик комп'ютерних систем;
- аналітик комп'ютерного банку даних;
- аналітик консолідованої інформації;
- програміст (база даних);
- програміст прикладний;
- програміст системний;
- інженер із застосування комп'ютерів;
- конструктор комп'ютерних систем;
- інженер з комп'ютерних систем;
- інженер з програмного забезпечення комп'ютерів;
- інженер-дослідник з комп'ютеризованих систем та автоматики;
- конструктор комп'ютерних систем;
- науковий співробітник (програмування);
- науковий співробітник (галузь обчислень);
- інженер з автоматизованих систем керування виробництвом;
- інженер-програміст.
Досить короткий перелік назв професійних робіт щодо сфери інформатизації у розділі «Спеціалісти» є джерелом низки невирішених проблем, що виникають при заповненні розділу «Кваліфікація» у дипломах випускників ІТ профілю освітньо кваліфікаційних рівнів «молодший спеціаліст» і «бакалавр».
Базою розробки ОКХ за технологією проектування галузевих стандартів вищої освіти [2] є кваліфікаційні характеристики професій працівників (КХПП). Відповідальність за їх створення покладена на структурний підрозділ Міністерства праці і соціальної політики України – Центр продуктивності ( www.productivity.dn.ua ). Серед надрукованих нині 87 збірок КХПП не існує такої, що містить кваліфікаційні характеристики професійних робіт у галузі інформаційних технологій. Це, на наш погляд, є однією з причин того, що галузеві стандарти вищої освіти для більшості напрямів підготовки ІТ профілю досі мають статус «Проект».
Для набуття чинності нової версії державного компонента ССВО України, що містить перелік напрямів підготовки фахівців з базовою вищою освітою, необхідне його узгодження з уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі праці і соціальної політики [6]. Аналіз причин відхилення в черговий раз цього документа Міністерством праці виходить за межі цього дослідження. Але вважаємо, що досягти спорідненості змісту вищої освіти і професійної підготовки ІТ фахівців досить складно через неповноту і недосконалість змісту нормативних документів сфери праці.
Література:
1. Государственные образовательные стандарты высшего профессионального образования: перс-пективы развития / Под ред. Я.И.Кузьминова. – М.: Логос, 2004. – 328 с.
2. Петренко В.Л. Комплекс нормативних документів для розроблення складових системи станда-ртів вищої освіти // Зб. «Вища освіта». – 2003. – № 10. – 83 с.
3. Національний класифікатор ДК 009:2005 – “Класифікація видів економічної діяльності” (КВЕД) [Електронний ресурс]. – Режим доступу www.ubc.ua/Links/codes_ua2.html (перевірено на 24.10.07).
4. Національний класифікатор ДК 003:2005 – «Класифікатор професій» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.vobu.com.ua/ua/info/classproff/index.html (перевірено на 24.10.07).
5. Національний класифікатор України – класифікатор професій ДК 003 – 2005. Зміни № 1-№ 2 2007 р К.: Соцінформ, 2007.– 80 с.
6. Закон України «Про вищу освіту».
Див. також: Т. Ю. Морозова: Образовательные стандарты подготовки ИТ-специалистов в Украине, http://2005.it-edu.ru/docs/1/1-08.Morozova.doc, статья из Сборника докладов научно-практической конференции "Современные информационные технологии и ИТ-образование", Москва, 19-22.09.2005, http://2005.it-edu.ru/docs