Стаття Морозової Т.Ю. к.т.н., доцента Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля містить огляд практичних рішень проблеми взаємозв'язку освітніх програм ІТ-профіля та професійних кваліфікацій у галузі інформаційних технологій, наявних в США та Європі.
Неповнота та фрагментарність Національного класифікатора професій (НКП) щодо номенклатури сучасних професій в галузі інформаційних технологій (IT), особливо в розділі «Фахівці», була й залишається джерелом проблем при визначенні професійних кваліфікацій випускників напрямів підготовки ІТ-профілю, особливо освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр».
Так, «Перелік-2006» [Постанова Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2006 р. № 1719] містить 9 напрямів підготовки фахівців для сфери інформатизації:
а в НКП у розділі «Фахівці» існує лише 4 найменування ІТ-професій:
Відтак, актуальною проблемою є доповнення НКП назвами сучасних ІТ-професій, затребуваних ринком праці. Міністерство освіти і науки України належить до суб'єктів, які можуть ініціювати доповнення НКП професійними назвами робіт. Однак відповідні пропозиції обов'язково повинні ґрунтуватися на прикладах з міжнародної практики.
Мету доповіді становить огляд практичних рішень проблеми взаємозв'язку освітніх програм ІТ-профіля та професійних кваліфікацій у галузі інформаційних технологій, наявних в США та Європі.
З досвіду США. Взірцем гармонізації освітніх програм і професійних кваліфікацій є, на нашу думку, Класифікатор освітніх програм (Classification of Instructional Programs - CIP 2000), розроблений Національним центром освітньої статистики США ( http://nces.ed.gov/pubs2002/cip2000/index.asp ).
Кожна програма класифікатора СІР 2000 репрезентується за такою схемою:
Як приклад розглянемо опис програми «Програмна інженерія» (14.0903 Computer Software Engineering).
За цією програмою готуються індивідууми, здатні на основі застосування наукових і математичних принципів здійснювати проектування, аналіз, верифікацію, валідизацію, запровадження та підтримку комп'ютерного програмного забезпечення, використовуючи різні машинні мови. В рамках програми вивчаються дискретна математика, теорія ймовірностей і статистика, інформатика, управлінські науки та застосування для складних комп'ютерних систем.
Програма забезпечує професійну підготовку до роботи за такими професіями (за O*NET Classification):
Відповідні кластери в індустрії (за NSSB):
Відповідний кар'єрний кластер (за класифікацією Департаменту освіти США:
Названі професійні класифікатори крім номенклатури професій містять їх стислі, як правило, описання. Наприклад, в SOC лише перелічуються критичні види робіт, наприклад, програміст (15-1021- computer programmers) «...перетворює проектні специфікації та формулювання проблем і процедур у детальні логічні структурні схеми, призначені для кодування на мові програмування. Розробляє й пише комп'ютерні програми для збереження, розміщення та пошуку специфічних документів, даних та інформації. Може програмувати Web-сайти» [4].
Описання професій в класифікаторі O*NET можна назвати «мрією проектувальника галузевих стандартів». Усі характеристики складено за такою схемою: завдання, знання, вміння, здатності, професійна активність, професійний контекст, робоча зона, інтереси, професійні стилі, професійні цінності, суміжні професії, заробітна платня та тенденції. Для розкриття сутності перелічених складових використовується модульний принцип. Зміст модулів відрізняється високим рівнем узагальнення.
На сайті Національного центру освітньої статистики США доступна зведена таблиця «Information Technology Career Cluster», що відбиває зв'язок відповідних спеціальностей (як внутрішньо професійного поділу праці), професій і професійно-орієнтованих програм у сфері інформаційних технологій. У табл. 1 наведено назви ІТ-професій з класифікаційної системи SOC, коди яких виявлені при аналізі названої таблиці.
Таблиця 1: Професійні назви робіт ІТ-фахівців (за SOC)
| Код | Професійна назва роботи | Переклад |
| 15-1011 | Computer and Information Scientists, Research | Дослідники в галузі комп'ютерних наук |
| 15-1021 | Computer Programmers | Комп'ютерні програмісти |
| 15-1031 | Computer Software Engineers, Applications | Комп'ютерні інженери з прикладного програмного забезпечення |
| 15-1032 | Computer Software Engineers, Systems Software | Комп'ютерні інженери з системного програмного забезпечення |
| 15-1041 | Computer Support Specialists | Фахівці з комп'ютерної підтримки |
| 15-1051 | Computer Systems Analysts | Аналітики комп'ютерних систем |
| 15-1061 | Database Administrators | Адміністратори баз даних |
| 15-1071 | Network and Computer Systems Administrators | Адміністратори мережевих і комп'ютерних систем |
| 15-1081 | Network Systems and Data Communications Analysts | Аналітики мережевих систем і передачі даних |
| 15-2031 | Operations Research Analysts | Аналітики в галузі дослідження операцій |
З європейського досвіду. У Західній Європі нині серйозно стурбовані зменшенням кількості ІТ-фахівців серед корінного населення. На конференції «European e-skills 2004» наголошувалося, що рівень так званих e-skills (знання, навички і компетентність у галузі інформаційних технологій) в європейських країнах сьогодні дуже низький. На перебудову системи ІТ-освіти в Євросоюзі виділяються значні кошти. Існує план спільних дій, спрямований на проведення аналізу ІТ-спеціальностей з метою виявлення загальних компонентів, проведення аналізу ринку послуг ІТ-фахівців і створення загальної моделі послідовної ІТ-освіти.
Існуючі у міжнародній практиці структури кваліфікацій в ІТ-галузі експерти Європейської комісії із стандартизації (European Committee for Standardization -ECS) поділяють на такі класи:
У наведеному переліку найчисленнішим є клас профілів практикуючих ІТ-фахівців. Як приклад можна назвати такі Європейські проекти:
Кожна з означених структур кваліфікацій є матрицею «професія - рівень». Вони відрізняються кількістю професій, їх назвами, способами об'єднання у категорії, кількістю рівнів.
Національні структури кваліфікацій в ІТ-галузі визнаються експертами ECS недостатніми для підтримки конкурентоспроможності економіки як окремих країн, так і Євросоюзу взагалі.
Впродовж ряду років виробляється Європейська метаструктура кваліфікацій у галузі інформаційно-комунікаційних технологій (European ІСТ Skills Reference Meta-Framework - ІСТ M-F). Вона теж є матрицею «професія- рівень». Кожному елементу матриці відповідає набір компетентностей, якими фахівець певної професії та певного рівня має володіти. Кожна компетенція складається зі знань та умінь, а також системи тестів, що дозволяють встановити відповідний рівень володіння ними. Експерти ECS підкреслюють, що метаструктури ІСТ M-F має сприяти кращому розумінню у межах Європи природи і структури навичок практикуючих фахівців у галузі ІКТ відповідно з вимогами роботодавців. Але її розробка не призначена замінити відповідні національні структури, вона є лише інструментом для порівняння кваліфікацій, одержаних фахівцями різних країн.
Активну роль у формуванні методичних основ системи підготовки професійних кадрів для галузі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) виконує європейський консорціум Career Space ( www.career-space.com ). До його складу належать дев'ять провідних європейських компаній: ВТ, Cisco Systems, IBM Europe, Intel, Microsoft Europe, Nokia, Philips Semiconductors, Siemens AG, Thales, а також асоціація ЕІСТА (European Information, Communications and Consumer Electronics Industry Technology Association). Всі члени консорціуму мають значний досвід у підвищенні кваліфікації і сертифікації ІТ-фахівців.
Побудова ефективної системи відтворення високопрофесійних кадрів для динамічного розвитку ІКТ-галузі усвідомлюється членами консорціуму як критично важливе завдання. Першим кроком для його розв'язання стала розробка специфікацій профілів у відповідності з ключовими спеціалізаціями в галузі інформаційно-комунікаційних технологій - Generic Skills Profiles: Future Skills for Tomorrow's World (www.eric.ed.gov:80/). другим - розробка при участі двадцяти провідних європейських університетів керівництв з проектування відповідних навчальних курсів для підготовки бакалаврів - Curriculum Development Guidelines ( http://people.ac.upc.edu/toni/papers/CurrITEng.PDF ).
Специфікації профілів репрезентуються за такою схемою:
Вочевидь частковий збіг елементів структури профілю за Career Space і освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця, що входить до складу галузевих стандартів вищої освіти.
За ініціативою консорціуму Career Space було розроблено специфікації профілів для тринадцяти таких спеціалізацій в ІКТ-галузі:
Як приклад перелічимо назви професій за профілем «Розробка програмного забезпечення та застосувань» становлять такий перелік:
Суттєвим доповненням до розглянутих класифікаційних систем в ІКТ-галузі є запропонований корпорацією Microsoft документ «Таксономія ІТ-професій» (IT Occupation Taxonomy/ Microsoft Solutions Framework: www.microsoft.com ). Він інкорпорує описання ключових знань, навичок, здатностей, рівнів майстерності та перелік критичних робочих функцій, що є характерними для професій таких кластерів:
Отже, у міжнародній практиці чітко простежується тенденція впливу на зміст ІТ-освіти з боку професійних асоціацій у галузі інформаційно-кваліфікаційних технологій. І в Європі, і в США саме вони добровільно прийняли на себе зобов'язання за розробку кваліфікаційних вимог до ІТ-фахівців і рекомендацій щодо відповідних освітніх програм. Наприклад, широко відоме керівництво під назвою «Computer Curriculum», розроблене провідними науково-професійними співтовариствами США: The Association for Computing Machinery (ACM), The Computer Society (IEEE-CS), The Association for Information Systems (AIS), містить орієнтири стосовно обсягу і змісту комп'ютерних освітніх програм бакалаврського рівня. Впродовж 2001-2006 pp. опубліковано в електронному вигляді шість томів його чергової версії ( www.acm.org/education/cuiTicula.html ):
Нині українські лідери ІТ-бізнесу усвідомили необхідність їх впливу на стан української ІТ-освіти. Вважаємо, що залучення профільних вищих навчальних закладів як академічних партнерів до професійної асоціації «Інформаційні технології України» сприяє кращому взаєморозумінню між представниками ІТ-індустрії та викладачами університетів. Так, у кінці 2006 р. однією із сумісних акцій керівництва Асоціації та академічних партнерів, зокрема, Національного авіаційного університету (Київ) та Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (Луганськ), стала розробка й подання в НДІ соціально-трудових відносин пропозиції щодо включення до НКП 17 сучасних назв професійних робіт у сфері інформатизації. На жаль, до обігу з 2007 р. було включено лише дві з них:
Таке доповнення лише частково зменшило гостроту проблеми дефіциту назв професій у НКП. Сподіваємося, що в 2007 р. аналогічна акація буде більш вдалою.
Література.
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2006 р. № 1719.
2. Національний класифікатор України - класифікатор професій ДК 003 - 2005. К.: Соцінформ, 2006,- 616 с.
3. Національний класифікатор України - класифікатор професій ДК 003 - 2005. Зміни № 1-№ 2 у 2007 р. К.: Соцінформ, 2007. - 80 с.
4. Standard Occupational Classification Standard //U.S. Department of Labor. Bureau of Labor Statistics. // [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.bls.gov/soc/soc_c0a0.htm.