Асоціація підприємств інформаційних технологій України

Стаття Морозової Т.Ю. к.т.н., доцента Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля містить огляд практичних рішень проблеми взаємозв'язку освітніх програм ІТ-профіля та професійних кваліфікацій у галузі інформаційних технологій, наявних в США та Європі.

Неповнота та фрагментарність Національного класифікатора професій (НКП) щодо номенклатури сучасних професій в галузі інформаційних технологій (IT), особливо в розділі «Фахівці», була й залишається джерелом проблем при визначенні професійних кваліфікацій випускників напрямів підготовки ІТ-профілю, особливо освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр».

Так, «Перелік-2006» [Постанова Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2006 р. № 1719] містить 9 напрямів підготовки фахівців для сфери інформатизації:

• прикладна математика;
• інформатика;
• системний аналіз;
• комп'ютерні науки;
• комп'ютерна інженерія;
• програмна інженерія;
• безпека інформаційних і комунікаційних систем;
• системи технічного захисту інформації;
• управління інформаційною безпекою;
• економічна кібернетика,

а в НКП у розділі «Фахівці» існує лише 4 найменування ІТ-професій:

• технік-програміст,
• фахівець з комп'ютерної графіки [2],
• фахівець з інформаційних технологій,
• фахівець з розробки та тестування програмного забезпечення [3].

Відтак, актуальною проблемою є доповнення НКП назвами сучасних ІТ-професій, затребуваних ринком праці. Міністерство освіти і науки України належить до суб'єктів, які можуть ініціювати доповнення НКП професійними назвами робіт. Однак відповідні пропозиції обов'язково повинні ґрунтуватися на прикладах з міжнародної практики.

Мету доповіді становить огляд практичних рішень проблеми взаємозв'язку освітніх програм ІТ-профіля та професійних кваліфікацій у галузі інформаційних технологій, наявних в США та Європі.

З досвіду США. Взірцем гармонізації освітніх програм і професійних кваліфікацій є, на нашу думку, Класифікатор освітніх програм (Classification of Instructional Programs - CIP 2000), розроблений Національним центром освітньої статистики США ( http://nces.ed.gov/pubs2002/cip2000/index.asp ).

Кожна програма класифікатора СІР 2000 репрезентується за такою схемою:

• шифр і назва програми,
• стислий зміст,
• перехресні посилання на коди і назви відповідних професій за чотирма професійними класифікаційними системами:
  • 2000 Census Classification,
  • Occupational Employment Statistics (OES) classification system,
  • Standard Occupational Classification (SOC) system,
  • Occupational Information Network O*NET,
• коди і назви відповідних кластерів в індустрії (Industry Cluster) за класифікатором National Skill Standards Board (NSSB),
• коди і назви відповідних кар'єрних кластерів (Career Cluster) за класифікацією Департаменту освіти (Department of Education).

Як приклад розглянемо опис програми «Програмна інженерія» (14.0903 Computer Software Engineering).

За цією програмою готуються індивідууми, здатні на основі застосування наукових і математичних принципів здійснювати проектування, аналіз, верифікацію, валідизацію, запровадження та підтримку комп'ютерного програмного забезпечення, використовуючи різні машинні мови. В рамках програми вивчаються дискретна математика, теорія ймовірностей і статистика, інформатика, управлінські науки та застосування для складних комп'ютерних систем.

Програма забезпечує професійну підготовку до роботи за такими професіями (за O*NET Classification):

• інженер з прикладного програмного забезпечення (15-1031.00 Computer Software Engineers, Applications);
• менеджер з інженерії (11-9041.00 Engineering Managers); -викладач з інженерії у вищих навчальних закладах (25-1032.00 Engineering Teachers, Postsecondary).

Відповідні кластери в індустрії (за NSSB):

• комунікації, розвага, інформація (13 Communications, Entertainment, & Information);
• наука та технічні послуги (14 Scientific & Technical Services)

Відповідний кар'єрний кластер (за класифікацією Департаменту освіти США:

• інформаційні технології (11 Information Technology).

Названі професійні класифікатори крім номенклатури професій містять їх стислі, як правило, описання. Наприклад, в SOC лише перелічуються критичні види робіт, наприклад, програміст (15-1021- computer programmers) «...перетворює проектні специфікації та формулювання проблем і процедур у детальні логічні структурні схеми, призначені для кодування на мові програмування. Розробляє й пише комп'ютерні програми для збереження, розміщення та пошуку специфічних документів, даних та інформації. Може програмувати Web-сайти» [4].

Описання професій в класифікаторі O*NET можна назвати «мрією проектувальника галузевих стандартів». Усі характеристики складено за такою схемою: завдання, знання, вміння, здатності, професійна активність, професійний контекст, робоча зона, інтереси, професійні стилі, професійні цінності, суміжні професії, заробітна платня та тенденції. Для розкриття сутності перелічених складових використовується модульний принцип. Зміст модулів відрізняється високим рівнем узагальнення.

На сайті Національного центру освітньої статистики США доступна зведена таблиця «Information Technology Career Cluster», що відбиває зв'язок відповідних спеціальностей (як внутрішньо професійного поділу праці), професій і професійно-орієнтованих програм у сфері інформаційних технологій. У табл. 1 наведено назви ІТ-професій з класифікаційної системи SOC, коди яких виявлені при аналізі названої таблиці.

Таблиця 1: Професійні назви робіт ІТ-фахівців (за SOC)

З європейського досвіду. У Західній Європі нині серйозно стурбовані зменшенням кількості ІТ-фахівців серед корінного населення. На конференції «European e-skills 2004» наголошувалося, що рівень так званих e-skills (знання, навички і компетентність у галузі інформаційних технологій) в європейських країнах сьогодні дуже низький. На перебудову системи ІТ-освіти в Євросоюзі виділяються значні кошти. Існує план спільних дій, спрямований на проведення аналізу ІТ-спеціальностей з метою виявлення загальних компонентів, проведення аналізу ринку послуг ІТ-фахівців і створення загальної моделі послідовної ІТ-освіти.

Існуючі у міжнародній практиці структури кваліфікацій в ІТ-галузі експерти Європейської комісії із стандартизації (European Committee for Standardization -ECS) поділяють на такі класи:

• -структури профілів умінь/компетентності практикуючих ІТ-фахівців;
• -структури умінь/компетентності користувачів IT;
• -структури профілів ІТ-фахівців, розроблені для вищої освіти;
• -офіційні професійні структури для статистичних цілей.

У наведеному переліку найчисленнішим є клас профілів практикуючих ІТ-фахівців. Як приклад можна назвати такі Європейські проекти:

• -Великобританія: Skills Framework for the Information Age (SFIA) - www.sfia.org.uk/ Мета проекту- допомога у визначенні рівня навичок ІТ-фахівців, у створенні відповідних посад для проведення рекрутменту і оцінки персоналу, в отриманні інформації для цільових тренінгових рішень;
• -Франція: ІСТ Occupation Nomenclature (CIGREF Nomenclature) - www.cigref.fr/cigrefy/ Мета проекту: ефективне управління людськими ресурсами в ІТ-галузі;
• - Германія: Advanced IT Training System (AITTS) - www.bmbf.de/pub/ Мета проекту - визначення профілів ІТ-кар'єри, надання структури та інструментів для систематичного горизонтального і вертикального розвитку кар'єри, ідентифікації якості кваліфікацій.

Кожна з означених структур кваліфікацій є матрицею «професія - рівень». Вони відрізняються кількістю професій, їх назвами, способами об'єднання у категорії, кількістю рівнів.

Національні структури кваліфікацій в ІТ-галузі визнаються експертами ECS недостатніми для підтримки конкурентоспроможності економіки як окремих країн, так і Євросоюзу взагалі.

Впродовж ряду років виробляється Європейська метаструктура кваліфікацій у галузі інформаційно-комунікаційних технологій (European ІСТ Skills Reference Meta-Framework - ІСТ M-F). Вона теж є матрицею «професія- рівень». Кожному елементу матриці відповідає набір компетентностей, якими фахівець певної професії та певного рівня має володіти. Кожна компетенція складається зі знань та умінь, а також системи тестів, що дозволяють встановити відповідний рівень володіння ними. Експерти ECS підкреслюють, що метаструктури ІСТ M-F має сприяти кращому розумінню у межах Європи природи і структури навичок практикуючих фахівців у галузі ІКТ відповідно з вимогами роботодавців. Але її розробка не призначена замінити відповідні національні структури, вона є лише інструментом для порівняння кваліфікацій, одержаних фахівцями різних країн.

Активну роль у формуванні методичних основ системи підготовки професійних кадрів для галузі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) виконує європейський консорціум Career Space ( www.career-space.com ). До його складу належать дев'ять провідних європейських компаній: ВТ, Cisco Systems, IBM Europe, Intel, Microsoft Europe, Nokia, Philips Semiconductors, Siemens AG, Thales, а також асоціація ЕІСТА (European Information, Communications and Consumer Electronics Industry Technology Association). Всі члени консорціуму мають значний досвід у підвищенні кваліфікації і сертифікації ІТ-фахівців.

Побудова ефективної системи відтворення високопрофесійних кадрів для динамічного розвитку ІКТ-галузі усвідомлюється членами консорціуму як критично важливе завдання. Першим кроком для його розв'язання стала розробка специфікацій профілів у відповідності з ключовими спеціалізаціями в галузі інформаційно-комунікаційних технологій - Generic Skills Profiles: Future Skills for Tomorrow's World (www.eric.ed.gov:80/). другим - розробка при участі двадцяти провідних європейських університетів керівництв з проектування відповідних навчальних курсів для підготовки бакалаврів - Curriculum Development Guidelines ( http://people.ac.upc.edu/toni/papers/CurrITEng.PDF ).

Специфікації профілів репрезентуються за такою схемою:

• 1. Назва профілю.
• 2. Приклади назв професій за цим профілем.
• 3. Опис виконуваних робіт:
  • -загальна концепція;
  • -опис типових завдань діяльності;
  • -образ мислення й стиль життя типового фахівця даного профілю.
• 4. Види діяльності, пов'язані з роботою.
• 5. Технології, з якими працює фахівець даного профілю.
• 6. Необхідні навички та рівень володіння ними:
  • -поведінкові навички;
  • -технічні навички.
• 7. Опис професійних можливостей і кар'єрного зростання.

Вочевидь частковий збіг елементів структури профілю за Career Space і освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця, що входить до складу галузевих стандартів вищої освіти.

За ініціативою консорціуму Career Space було розроблено специфікації профілів для тринадцяти таких спеціалізацій в ІКТ-галузі:

• розробка програмного забезпечення та застосувань (SW&Applications Development);
• проектування та експлуатація систем (Systems Specialist);
• розробка та архітектура програмного забезпечення (SW Architecture & Design);
• технологія електрозв'язку (Data Communications Engineering);
• консалтинг в галузі ІТ-бізнесу (IT Business Consultancy);
• САПР (Digital Design);
• розробка телекомунікаційних мереж (Communications Network Design);
• розробка продуктів ІКТ (Product Design);
• технічна підтримка систем IT (Technical Support);
• системна інтеграція (Integration & Test / Implementation & Test Engineering);
• розробка застосувань для обробки сигналів (Digital Signal Processing Applications Design);
• розробка мультимедійних IT (Multimedia Design);
• радіоінженерія (Radio Frequency (RF) Engineering).

Як приклад перелічимо назви професій за профілем «Розробка програмного забезпечення та застосувань» становлять такий перелік:

• прикладний програміст (Application Programmer);
• інженер з програмного забезпечення (Software (SW) Engineer);
• розробник систем (System Developer);
• проектувальник технічних систем (Technical System Designer);
• архітектор програмного забезпечення (SW Architect);
• фахівець з експлуатації та підтримки (Maintenance & Support Specialist);
• технічний інтегратор (Integration Technician).

Суттєвим доповненням до розглянутих класифікаційних систем в ІКТ-галузі є запропонований корпорацією Microsoft документ «Таксономія ІТ-професій» (IT Occupation Taxonomy/ Microsoft Solutions Framework: www.microsoft.com ). Він інкорпорує описання ключових знань, навичок, здатностей, рівнів майстерності та перелік критичних робочих функцій, що є характерними для професій таких кластерів:

• технології архітектурної розробки та управління (Technology architecture development and management);
• технології архітектурної розробки та управління в бізнесі (Business architecture development and management);
• управління інформаційними технологіями (Information technology (IT) management);
• адміністрування та розробка баз даних (Database administration and development);
• проектування та адміністрування мереж (Network design and administration);
• незалежне управління (Third-party management);
• програмування /розробка програмного забезпечення (Programming/ software development);
• управління проектами (Project management);
• управління ресурсами (Product management);
• технічна підтримка (Technical support);
• технічні продажі (Technical sales);
• тестування розробки та управління (Testing development and management);
• професійна підготовка та навчання користувачів (Professional training and user education);

Отже, у міжнародній практиці чітко простежується тенденція впливу на зміст ІТ-освіти з боку професійних асоціацій у галузі інформаційно-кваліфікаційних технологій. І в Європі, і в США саме вони добровільно прийняли на себе зобов'язання за розробку кваліфікаційних вимог до ІТ-фахівців і рекомендацій щодо відповідних освітніх програм. Наприклад, широко відоме керівництво під назвою «Computer Curriculum», розроблене провідними науково-професійними співтовариствами США: The Association for Computing Machinery (ACM), The Computer Society (IEEE-CS), The Association for Information Systems (AIS), містить орієнтири стосовно обсягу і змісту комп'ютерних освітніх програм бакалаврського рівня. Впродовж 2001-2006 pp. опубліковано в електронному вигляді шість томів його чергової версії ( www.acm.org/education/cuiTicula.html ):

• оглядовий звіт (The Overview Report);
• комп'ютерна інженерія (Computer Engineering);
• комп'ютерні науки (Computer Science);
• інженерія програмного забезпечення» (Software Engineering);
• інформаційні технології» (Information Technology);
• інформаційні системи (Information Systems).

Нині українські лідери ІТ-бізнесу усвідомили необхідність їх впливу на стан української ІТ-освіти. Вважаємо, що залучення профільних вищих навчальних закладів як академічних партнерів до професійної асоціації «Інформаційні технології України» сприяє кращому взаєморозумінню між представниками ІТ-індустрії та викладачами університетів. Так, у кінці 2006 р. однією із сумісних акцій керівництва Асоціації та академічних партнерів, зокрема, Національного авіаційного університету (Київ) та Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (Луганськ), стала розробка й подання в НДІ соціально-трудових відносин пропозиції щодо включення до НКП 17 сучасних назв професійних робіт у сфері інформатизації. На жаль, до обігу з 2007 р. було включено лише дві з них:

• -фахівець з інформаційних технологій;
• -фахівець з розробки та тестування програмного забезпечення.

Таке доповнення лише частково зменшило гостроту проблеми дефіциту назв професій у НКП. Сподіваємося, що в 2007 р. аналогічна акація буде більш вдалою.

Література.
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2006 р. № 1719.
2. Національний класифікатор України - класифікатор професій ДК 003 - 2005. К.: Соцінформ, 2006,- 616 с.
3. Національний класифікатор України - класифікатор професій ДК 003 - 2005. Зміни № 1-№ 2 у 2007 р. К.: Соцінформ, 2007. - 80 с.
4. Standard Occupational Classification Standard //U.S. Department of Labor. Bureau of Labor Statistics. // [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.bls.gov/soc/soc_c0a0.htm.