Конкурентоздатність української ІТ індустрії за рік не змінилася

"Economist Intelligence Unit" - аналітичний підрозділ журналу "The Economist" 16 вересня 2008 року опублікував доповідь "Порівняльний аналіз конкурентоздатності ІТ індустрії в 2008". Спонсором публікації виступив Альянс ділового програмного забезпечення.

За останній рік Україна, з урахуванням включення до рейтингу двох нових країн (Бангладешу і Хорватії), змінила своєї позицію з 56 місця в 2007 (із 64) на 57 місце в 2008 (із 66). Зниження відбулося за всіма показниками крім показника «Людський капітал», за яким Україна піднялася з 43 на 37 місце (табл. 1, 2).

У доповіді порівнюються умови для розвитку ІТ індустрії в країнах із різних регіонів світу. Розроблена для оцінки модель включає 25 показників, які впливають на конкурентоздатність ІТ індустрії і які згруповані в 6 категорій.

Для визначення загального індексу кожна категорія показників має свою вагу. Кожен показник в рамках категорії також має певну вагу (табл. 3, 4). Визначені основні джерела даних для кожного показника. Використовуються як кількісні (наприклад, число студентів, затрачені кошти) так і якісні оцінки, зроблені аналітиками Відділу "Economist Intelligence Unit".

Якісні показники оцінюються за п'ятибальною шкалою. Кількісны показники нормалізуються за кількістю населення кожної країни таким чином, що кожна країна вимірюється від 0 до 1 із застосуванням для кожного пункту даних формули:

Y_ij = [x_ij - min_ij] / [max_ij - min_ij]

Далі кожен показник приводиться до шкали від 0 до 100 шляхом множення на відповідний мультиплікатор (20 для якісних показників і 100 для кількісних показників). Оскільки сума всіх ваг дорівнює 1, то композитна шкала також має діапазон від 0 до 100.

Нормалізація є причиною того, що в деяких країнах окремі показники, або загальний індекс можуть бути меншими, ніж у попередньому році, хоча стан справ не погіршився. Якщо число балів у світового лідера збільшилося чи зменшилося у порівнянні з минулорічним лідером, то це вплине на число балів у інших країнах за даним показником, незалежно від дійсного стану справ.

В дослідженні відзначається, що загальне сповільнення економіки веде до зменшення витрат на ІТ в США, Західній Європі та Японії. Проте основи для конкурентоздатності ІТ індустрії залишаються сталими. Це ІТ освіта, доступність фінансів і інфраструктури, а також державне стимулювання інновацій. Саме завдяки цим закладеним основам незмінною за показником конкурентоздатності ІТ індустрії у порівнянні з минулим роком залишилася перша двадцятка країн.

Незважаючи на поточні макроекономічні проблеми, США надалі очолюють список країн, які надають ІТ компаніям найбільш сприятливе середовище. США ведуть перед у світі як країна, що розвиває таланти і є інкубатором нових високотехнологічних компаній. Завдяки міцним позиціям в науково-дослідних і конструкторських роботах (НДКР) із 6 на 2 місце піднявся Тайвань. Замикають першу п'ятірку Великобританія, Швеція і Данія, котрі мають сприятливе і відкрите бізнес-середовище, а також працюючі механізми захисту інтелектуальної власності.

Висновки дослідників не є несподіваними:

• Критичним для національних ІТ індустрій є інвестиції в людей. Наявність талантів з умінням управляти "софт" проектами та аналітичними навиками - є найважливішою проблемою, з якою зіткнуться ІТ виробники в найближчі роки. Найкраще середовище для розвитку людського капіталу створене в США, Сінгапурі та Великобританії. Найбільшим магнітом для іноземних студенті є США. Проте витікання мозків з нових виникаючих ринків сповільнюється, а подекуди й має зворотній напрямок, наприклад в Індію та В'єтнам.

• Вирощувати сильний ІТ сектор допомагає наявність ринку широкосмугового доступу до Інтернету. Швидкий, надійний і безпечний доступ до Інтернету дає можливість ефективної взаємодії з партнерами та продавати послуги в онлайні. Всіх країни у верхній групі рейтингу отримують вигоду від високоякісних мереж, створених внаслідок конкуренції. Менш розвинені регіони потребують більшої лібералізації. Україна перелічена в одному ряду з ПАР, Болгарією та В'єтнамом як країна, яка отримала би значний поштовх від більшої конкуренції у сфері розвитку інфраструктури.

• Занадто повільно покращуються правові режими. Найефективніші системи захисту інтелектуальної власності створені в США, Австралії в країнах Західної Європи. Саме в цих країнах найрозвиненіша електронна торгівля та законодавство про кіберзлочинність. Значний прогрес у приведенні законодавства про інтелектуальну власність, а також практики його застосування до міжнародних норм відзначається у Китаї.

• Країни Східної Азії (Тайвань, Південна Корея і Японія) можуть похвалитися найкращим середовищем для НДКР. Плодовитими генераторами технологічних патентів є також Швеція і США, фірми яких витрачають значні кошти на НДКР.

• Глобалізація та Інтернет полегшують НДКР. Яскравий приклад Силіконової Долини показує, що підприємництво і ІТ інновації взаємно пов'язані. Подібні екосистеми, котрі разом поєднують талант, технології, ризиковий капітал, хороші університети та дух ризику залишаться найкращими інкубаторами для інновацій. Проте співробітництво через Інтернет дещо вирівнює умови, полегшуючи компаніям доступ до ІТ новаторів та дослідників, де б вони не знаходилися.

На думку дослідників, політики охоче сприяють розвиткові місцевого виробництва апаратних засобів, програмного забезпечення та ІТ послуг, адже це приносить очевидні вигоди для економіки країни. Така підтримка може здійснюватися через розвиток електронного урядування, активну стратегію розвитку широкосмугового доступу, скоординовані зусилля покращення освіти, фінансового і правового середовища, а також ретельно відрегульовану підтримку інновацій, наприклад вибірковим фінансуванням фундаментальних досліджень. Проте проблеми з’являються, коли державна підтримка поширюється на певні компанії чи технології, і тут важливо знайти вірний баланс. Для таких випадків звіт рекомендує дати можливість діяти ринку.

Зниження місць Японії з 2 на 12 місце і Південної Кореї з 3 на 8 місце спричинене замалою кількістю балів, які ці країни набрали у сфері НДКР, а також покращенням методології оцінки. На три сходинки вгору піднялися Швеція і Данія, відповідно на 4 і 5 місце завдяки більш сприятливому середовищу для бізнесу і покращенням в ІТ інфраструктурі. Канада піднялася з 9 на 6 місце передовсім завдяки досягненням у розвитку людського капіталу. З 20 на 16 місце піднявся Ізраїль, отримавши більше балів за якість інфраструктури та державну підтримку ІТ індустрії, включаючи впровадження електронного урядування. З 16 на 19 місце опустилася Німеччина, в основному через уповільнення зростання фінансування НДКР.

Для порівняльної оцінки стану інформаційних технологій крім Індексу конкурентоздатності ІТ індустрії відомі також Індекс мережної готовності Глобального звіту з інформаційних технологій, який готується в рамках Всесвітнього економічного форуму (Україна займає 75 місце із 122 країн) та Індекс електронної готовності, який готує "Economist Intelligence Unit" (Україна займає 60 місце серед 69 країн).

Поліпшення позиції України у подібних рейтингах має стати одним з основних критерієм оцінки ефективності роботи державних органів, передовсім створеного в цьому році Державного комітету інформатизації (Держкомінформатизації) України, а також Державного департаменту з питань зв’язку Міністерства транспорту та зв’язку України, Національної комісії з питань регулювання зв’язку України, Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.

Діяльність цих відомств буде настільки корисною для розвитку інформатизації країни, наскільки ця діяльність буде відкритою і прозорою, і наскільки ці органи будуть прислухатися до порад українського ІТ-бізнесу, консолідовану позицію якого висловлюють асоціації ІТ-підприємств.

Індекс конкурентоздатності ІТ індустрії

Країна	Рахунок	Місце 2008	Місце 2007	Зміна
США	74,6	1	1
Тайвань	69,2	2	6	+4
Великобританія	67,9	3	4	+1
Швеція	66,0	4	7	+3
Данія	65,2	5	8	+3
Канада	64,4	6	9	+3
Австралія	64,1	7	5	-2
Південна Корея	64,1	8	3	-5
Сінгапур	63,4	9	11	+2
Нідерланди	62,7	10	12	+2
Швейцарія	62,3	11	10	-1
Японія	62,2	12	2	-10
Фінляндія	61,5	13	13
Норвегія	59,7	14	14
Ірландія	59,4	15	15
Ізраїль	56,7	16	20	+4
Нова Зеландія	56,6	17	17
Австрія	56,1	18	19	+1
Німеччина	55,4	19	16	-3
Франція	54,3	20	18	-2
Гонконг	54,1	21	21
Бельгія	53,4	22	22
Іспанія	46,3	23	24	+1
Естонія	45,7	24	25	+1
Італія	45,6	25	23	-2
Словенія	45,5	26	27	+1
Португалія	42,2	27	25	-2
Угорщина	40,6	28	28
Чехія	40,4	29	29
Чилі	39,5	30	31	+1
Словаччина	39,5	31	31
Польща	39,0	32	30	-2
Греція	38,2	33	33
Латвія	38,1	34	34
Литва	37,1	35	35
Малайзія	34,2	36	36
ПАР	32,6	37	37
Туреччина	32,4	38	39	+1
Румунія	32,3	39	40	+1
Саудівська Аравія	32,3	40	38	-2
Хорватія	31,6	41	-
Таїланд	31,5	42	41	-1
Бразилія	31,0	43	43
Мексика	30,7	44	44
Болгарія	30,2	45	42	-3
Аргентина	30,1	46	45	-1
Філіппіни	29,8	47	47
Індія	28,9	48	46	-2
Росія	27,7	49	48	-1
Китай	27,6	50	49	-1
Венесуела	25,7	51	52	-1
Колумбія	25,4	52	51	-1
Єгипет	25,3	53	55	+2
Шрі-Ланка	24,9	54	50	-4
Перу	24,8	55	54	-1
Еквадор	24,5	56	53	-3
Україна	23,3	57	56	-1
Індонезія	23,1	58	57	-1
Казахстан	22,9	59	58	-1
Бангладеш	22,4	60	-
В’єтнам	21,4	61	61
Пакистан	20,9	62	60	-2
Азербайджан	19,5	63	62	-1
Нігерія	19,0	64	63	-1
Алжир	18,5	65	59	-6
Іран	16,5	66	64	-2

Рейтинги України за індексом конкурентоздатності ІТ сектору

Показник	Індекс  конкурентоздатності  ІТ індустрії в 2008	Індекс  конкурентоздатності  ІТ індустрії в 2007	Зміна
Загальне бізнес-середовище	64	62	-2
ІТ інфраструктура	54	51	-3
Людський капітал	37	43	+6
Правове середовище	53	51	-2
Середовище для НДКР	35	32	-3
Підтримка розвитку ІТ індустрії	65	63	-2
Загальний рейтинг	57	56	-1

Загальний індекс складається із 25 показників, згрупованих у 6 категорій

Показник Категорія 1. Загальне бізнес-середовище	Вага 10%
1.1. Урядова політика щодо іноземного капіталу; культурна сприйнятливість іноземного впливу; риск експропріації; захист інвестицій	15%
1.2. Рівень захищеності і гарантованості прав на приватну власність	40%
1.3. Рівень державного регулювання (насамперед процедури ліцензування) при заснуванні нового приватного бізнесу	25%
1.4. Свобода конкуренції існуючого бізнесу	20%
Категорія 2. ІТ інфраструктура	20%
2.1. Обсяг ринку апаратного та програмного забезпечення і ІТ послуг (USD на 100 мешканців)	25%
2.2. Кількість персональних комп’ютерів (настільних і переносних) на 100 мешканців	60%
2.3. Широкосмугове з’єднання (xDSL, ISDN PRI, FWB, кабель, FTTx) на 100 мешканців	10%
2.4. Кількість безпечних Інтернет серверів на 100 000 мешканців	10%
Категорія 3. Людський капітал	20%
3.1. Загальна кількість студентів вишів, % від населення студентського віку	25%
3.2. Кількість студентів, залучених до наукових програм рівня вишів, % від загальної кількості студентів	5%
3.3. Зайнятість в технологічному секторі, як % від загальної зайнятості	10%
3.4. Спроможність освітньої системи навчати технічних спеціалістів з бізнесовими навичками (управління проектами, розробка прикладень і веб-рішень за потребами споживачів і т.п.)	60%
Категорія 4. Правове середовище	10%
4.1. Повнота і прозорість законодавства про інтелектуальну власність	35%
4.2. Впровадження законодавства про інтелектуальну власність	35%
4.3. Стан законодавства про електронний підпис	10%
4.4. Стан законодавства про особові дані і про анти-спам	10%
4.5. Стан законодавства про кіберзлочинність	10%
Категорія 5. Середовище для НДКР	25%
5.1. Валові державні витрати на НДКР (USD на ПКС [паритет купівельної спроможності]), на 100 мешканців	10%
5.2. Валові витрати приватного сектору на НДКР (USD на ПКС), на 100 мешканців	10%
5.3. Кількість нових вітчизняних патентів у ІТ, зареєстрованих резидентами за рік, на 100 мешканців	65%
5.4. Надходжень від сплати роялті і платежів за ліцензії (USD) на 100 мешканців	15%
Категорія 6. Підтримка розвитку ІТ індустрії	15%
6.1. Доступ до середньострокового фінансування з вітчизняних і іноземних джерел	25%
6.2. Існування послідовної національної урядової стратегії для досягнення цілей е-урядування, спрямованих на покращення як постачання державних послуг так і ефективності операцій підтримки (бек-офісу).	30%
6.3. Державні витрати на ІТ обладнання, програмні засоби та послуги (USD на особу)	10%
6.4. Існування справедливого державного відношення до розвитку сектору (відсутність преференційної урядової підтримки певних технологій чи сектору)	35%

Результати за категоріями

	Загальний  рахунок	бізнес середо- вище	ІТ інфра- структура	Люд- ський капітал	Правове середо- вище	Середо- вище для  НДКР	Підтримка  розвитку  ІТ індустрії
Вага категорії		10%	20%	20%	10%	25%	15%
США	74.6	98.0	89.2	94.5	92.0	23.7	86.4
Тайвань	69.2	87.6	52.0	73.1	70.0	74.3	65.3
Великобританія	67.2	94.3	81.4	78.5	85.0	16.4	87.8
Швеція	66.0	91.0	86.7	64.3	81.5	26.0	80.2
Данія	65.2	94.7	83.4	64.0	87.0	18.5	86.0
Канада	64.4	89.0	87.2	71.6	82.0	10.1	86.4
Австралія	64.1	92.3	80.7	73.8	90.5	8.0	86.1
Південна Корея	64.1	81.3	49.3	74.0	67.0	59.9	63.9
Сінгапур	63.4	91.0	67.9	78.7	81.5	14.7	87.6
Нідерланди	62.7	90.3	85.3	58.1	87.0	15.7	82.4
Швейцарія	62.3	89.0	93.3	53.9	85.0	12.6	81.9
Японія	62.2	84.9	65.6	66.4	79.0	37.6	66.4
Фінляндія	61.5	89.7	61.8	67.2	85.0	21.8	85.2
Норвегія	59.7	82.6	71.6	63.3	85.0	10.8	88.7
Ірландія	59.4	95.3	54.5	75.5	81.5	12.2	84.7
Ізраїль	56.7	81.0	68.6	63.5	72.0	17.0	71.7
Нова Зеландія	56.6	92.3	56.6	70.3	80.0	5.7	83.8
Австрія	56.1	88.3	61.2	54.9	85.0	15.3	77.8
Німеччина	55.4	89.0	62.0	57.5	85.0	14.1	70.8
Франція	54.3	83.3	58.7	58.7	83.5	12.4	73.4
Гонконг	54.1	98.0	59.1	56.1	80.0	2.6	84.4
Бельгія	53.4	89.7	46.1	58.9	88.5	10.0	80.9
Іспанія	46.3	88.3	31.2	61.2	74.5	3.9	70.1
Естонія	45.7	81.0	45.4	53.6	69.5	1.5	69.8
Італія	45.6	73.3	37.3	61.2	71.0	4.1	69.7
Словенія	45.5	68.6	38.1	63.5	73.0	4.4	66.3
Португалія	42.2	87.0	19.0	56.8	71.0	1.6	72.4
Угорщина	40.6	80.3	17.0	59.7	71.0	5.8	58.1
Чехія	40.4	75.3	27.3	54.7	67.5	4.0	58.1
Чилі	39.6	93.7	14.1	42.7	68.0	0.7	79.3
Словаччина	39.5	76.3	30.0	52.5	67.5	1.6	54.8
Польща	39.0	74.6	22.1	54.3	70.0	1.3	59.5
Греція	38.2	74.0	11.3	61.0	67.5	1.7	60.8
Латвія	38.1	71.0	23.5	56.2	65.5	1.0	55.3
Литва	37.1	66.3	19.1	56.7	67.5	1.2	55.3
Малайзія	34.2	75.0	18.3	38.0	54.0	0.8	65.5
ПАР	32.6	76.9	8.4	39.9	63.5	1.1	57.5
Туреччина	32.4	77.6	6.5	44.8	57.5	0.2	57.2
Румунія	32.3	67.0	12.1	48.2	56.0	0.6	52.1
Саудівська Аравія	32.3	69.6	11.2	43.5	45.5	0.8	64.4
Хорватія	31.6	55.6	3.2	51.9	62.0	2.4	54.6
Таїланд	31.5	78.0	6.0	43.4	43.5	0.2	62.7
Бразилія	31.0	66.0	13.4	38.6	46.0	1.0	61.3
Мексика	30.7	62.6	11.3	37.9	54.5	0.5	60.3
Болгарія	30.2	61.3	6.8	47.4	56.0	1.1	49.3
Аргентина	30.1	59.9	9.0	48.1	61.0	1.0	42.1
Філіппіни	29.8	67.9	4.3	44.9	50.5	0.1	54.0
Індія	28.9	59.3	1.3	48.8	47.0	0.6	54.0
Росія	27.7	46.9	10.6	55.5	38.5	1.9	36.6
Китай	27.6	46.9	5.2	46.6	59.5	1.7	41.1
Венесуела	25.7	49.9	8.1	41.2	44.0	0.3	42.1
Колумбія	25.4	65.3	4.3	25.7	54.5	0.1	49.1
Єгипет	25.3	61.3	2.9	34.5	42.0	0.2	49.4
Шрі-Ланка	24.9	61.3	2.8	26.0	53.5	0.1	51.0
Перу	24.8	55.6	7.9	27.1	48.5	0.1	49.1
Еквадор	24.5	57.2	5.0	26.8	46.5	0.0	52.1
Україна	24.3	40.2	4.0	49.0	46.0	1.4	31.4
Індонезія	23.1	49.6	1.3	36.5	44.0	0.1	41.0
Казахстан	22.9	49.6	3.5	32.3	42.0	0.5	43.4
Бангладеш	22.4	50.9	0.4	24.8	40.0	1.2	53.0
В’єтнам	21.4	47.9	1.4	28.9	41.5	0.1	42.5
Пакистан	20.9	55.3	0.7	24.9	41.0	0.2	41.0
Азербайджан	19.5	40.9	3.3	21.4	38.0	0.4	43.6
Нігерія	19.0	37.6	0.9	21.5	29.5	0.3	51.4
Алжир	18.5	45.9	1.5	23.4	35.0	0.3	35.4
Іран	16.5	28.9	10.8	25.0	29.0	0.9	21.9

Джерело: Economist Intelligence Unit, www.eiu.com, BSA_2008.pdf

Примітка: торішній рейтинг був перерахований з урахуванням методологічного доопрацювання і доповнення даними за двома новими країнами.

Юрій Пероганич, генеральний директор АПІТУ