Відповідь Держслужби інтелектуальної власності щодо вдосконалення законодавства у сфері інтелектуальної власності

АПІТУ своїм листом № 077 від 16 червня 2015 року звернулася до Президента України, Кабінету Міністрів України, Державної служби інтелектуальної власності, Комітету ВРУ з питань науки та освіти, Комітету ВРУ з питань європейської інтеграції, Комітету ВРУ з питань інформатизації та зв'язку про необхідність призупинення системи збору та розподілу винагороди  за вільне використання об'єктів авторського права та (або) суміжних прав. 

Наразі отримано відповідь Державної служби інтелектуальної власності України, в якому йдеться:

Державна служба інтелектуальної власності України (далі - ДСЇВ) розглянула лист Асоціації підприємств інформаційних технологій України від 16.06.2015 № 077 та повідомляє.

ДСІВ вивчає досвід зарубіжних країн з питань авторського права і суміжних прав, у тому числі, щодо існуючих систем збирання і розподілу між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах (далі - система компенсації).
Система компенсації закріплена на нормативному рівні в більшості країн Європи, в Японії, Канаді, Сполучених Штатах Америки, країнах Південної Америки, таких як: Парагвай, Еквадор та Перу, в країнах Африки: Буркіна-Фасо та Кот д'Івуарі і визначається як один із інструментів захисту прав правовласників. З метою вивчення зазначеного питання систематично проводяться дослідження і складаються звіти, наприклад, видання «Міжнародний огляд щодо приватного копіювання» («International Survey on Private Copying»), створене Всесвітньою організацією інтелектуальної власності та Королівством Нідерланди (Stichting de Thuiskopi), в якому узагальнюється інформація стосовно систем компенсації приватного копіювання з усього світу.
Слід визнати також те, що серед країн, де запроваджена система компенсації, немає єдиної думки стосовно переліку товарів, при продажі
 
яких стягується компенсація, та розміру тарифів. Хоча в Європейському Союзі були намагання привести систему компенсації до єдиних принципів, однак, проект Директиви про приватне копіювання так і не було прийнято. На сьогодні залишається ще багато інших відкритих питань стосовно ефективності системи компенсації, її правомірності, на які кожна країна шукає відповіді шляхом удосконалення актів національного законодавства.
Можливість передбачати в національному законодавстві виключення з авторського права і суміжних прав, зокрема, щодо права на відтворення, встановлено низкою міжнародних договорів, а саме: статтею 10 Договору ВОІВ про авторське право, статтею 15 Міжнародної конвенції про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення, статтею 5 Директиви Європейського Союзу від 22 травня 2001 року про гармонізацію певних аспектів авторського права та суміжних прав у інформаційному суспільстві.
В Україні система компенсації регулюється Законом України «Про авторське право і суміжні права». Відповідно до частини 5 статті 42 зазначеного Закону розміри зазначених у частинах другій і четвертій цієї статті відрахувань (відсотків), що мають сплачуватися виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, визначаються Кабінетом Міністрів України. Ці кошти виробниками та імпортерами обладнання і (або) матеріальних носіїв перераховуються визначеним Установою організаціям колективного управління (далі - уповноваженим організаціям). Порядок визначення уповноважених організацій, які здійснюватимуть збирання і розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2003 № 503.
З моменту впровадження в Україні системи компенсації на практиці було виявлено певні недоліки та проблеми, що потребували суттєвих коригувань, насамперед, в частині збирання і розподілу винагороди організаціями колективного управління.
Зазначене стало однією з передумов для розробки ДСІВ проекту Закону України «Про колективне управління майновими правами суб'єктів авторського права і суміжних прав» (далі - проект Закону), яким, насамперед, передбачено:
порядок набуття статусу організації колективного управління;
повноваження ДСІВ у взаємовідносинах з організаціями колективного управління, порядок надання адміністративних послуг організаціям колективного управління (видача, переоформлення, анулювання свідоцтв тощо), порядок вжиття заходів реагування у випадку виявлення фактів порушення законодавства;
основні засади діяльності організацій колективного управління, їх функції;
 
механізми участі суб'єктів авторського і (або) суміжних прав у вирішенні основних питань діяльності організацій колективного управління, членами яких вони є;
забезпечення прозорості діяльності організацій колективного управління, порядок розкриття організаціями колективного управління інформації про свою діяльність громадськості;
звітність організацій колективного управління про свою діяльність;
порядок збору, розподілу і сплати винагороди за використання об'єктів авторського і (або) суміжних прав.
Прийняття проекту Закону дозволить:
на законодавчому рівні врегулювати питання діяльності організацій колективного управління в Україні;
привести нормативно-правову базу у цій сфері у відповідність до законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про адміністративні послуги», «Про авторське право і суміжні права»;
імплементувати основні тези директиви 2014/26/ЄС про колективне управління авторськими та суміжними правами та мультітерриторіальне ліцензування прав на музичні твори з метою онлайн використання на внутрішньому ринку;
забезпечити прозорість діяльності організацій колективного управління.
Отже, проект Закону спрямований на удосконалення діючої в Україні системи компенсації, у тому числі, за показниками, зазначеними у Вашому листі. Крім того, розділом 6 «Перехідних і прикінцевих положень» проекту Закону передбачено внесення відповідних змін до Закону України «Про авторське право і суміжні права», зокрема, до статті 42.
 
Прикріплений файлРозмір
034_15_leater.pdf183.72 КБ