Асоціація підприємств інформаційних технологій України

17.09.2007 за участю Президента України Віктора Ющенка планується проведення форуму «Влада і бізнес – партнери». Очікується, що можливість виступити на форумі буде надана Валерію Пекару, президенту компанії Євроіндекс, голові Комісії з питань телекомунікацій та інтелектуальних мереж УСПП. Виконавчою адміністрацією АПІТУ надані пропозиції до виступу:

Слід відмітити, що Міністерство фінансів України врахувало пропозиції ІТ-асоціацій про зменшення до 2-х років терміну амортизації комп'ютерної техніки. Дана норма включена до проекту Податкового кодексу, розміщеного на сайті Мінфіну. Проте, подібна норма відсутня в проекті Податкового кодексу, внесеного народним депутатом Катеринчуком, та в проекті, опублікованому на сайті ДПА. Через непрогнозованість часу прийняття Податкового кодексу, Кабінетові Міністрів слід, на нашу думку, паралельно внести до Верховної Ради законопроект про внесення відповідної норми до чинного Закону про оподаткування прибутку підприємств.

Увесь, а не тільки ІТ-бізнес, схвильований намірами держави ввести передачу в органи податкової служби податкових накладних електронним способом. Це призведе до нявності в податкових органів в електронному виді систематизованої інформації, що становить сувору комерційну таємницю (всі торгівельні операції, назви товарів, послуг, ціни, контрагентів). Витік такої інформації, що ми вже спостерігаємо на прикладі баз даних митних декларацій, за відсутності найсуворішої відповідальності державних службовців, буде призводити до несправедливої конкуренції і масового банкрутства підприємств.

Кабінет Міністрів повинен якнайшвидше внести до Верховної Ради нову редацію закону про Митний тариф, який буде базуватися на міжнародній Гармонізованій системі опису і кодування товарів 2007 року. Застосування в Україні застарілих версій Гармонізованої системи призводить, наприклад, до необхідності окремого декларування CD та DVD дисків, що поставляються з основними пристроєм.

ІТ-бізнес очікує від Кабінету Міністрів розробки нової редакції закону Про захист прав споживачів, у якому були би більш збалансованими інтереси як споживачів, так і виробників продукції. Згідно з діючим законом покупець може, наприклад, купити відеокамеру, покористуватися нею, а потім повернути - достатньо зберегти чек і упаковку.

Міжнародну електронну торгівлю з використанням Інтернету стримує чинний закон про ПДВ . Для того щоб продати українському резиденту товар, наприклад програмне забезпечення, нерезидент повинен зареєструвати своє представництво в Україні. Нерезиденти не особливо поспішають реєструвати представництва в Україні. Тому логічніше було би в таких випадках покласти обов'язок зі сплати ПДВ на покупця - українського резидента.

На думку ІТ-бізнесу, мають бути внесені зміни до регуляторних актів, виданих Держспоживстандартом, Міністерством озорони здоров'я. Так, засоби обчислювальної техніки не відносяться до продукції, що становить високий ступінь ризику, тому їх слід вилучити із затвердженого Держспоживстандартом переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні.

Наказом МОЗ до переліку медичних виробів віднесені навіть паперові та пластикові конверти для компакт-дисків, що потребує отримання дозволу МОЗ при імпорті кожної партії товарів з такими конвертами! До цього ж переліку віднесені пристрої введення, виведення та обробки інформації, наприклад принтери. З таким самими успіхом до переліку медичних виробів можна включати зошити й олівці!

Це далеко не всі проблеми, які стримують розвиток ІТ-бізнесу, розвиток інформатизації а відтак і формування інформаційного суспільства, в якому кожний може створювати інформацію і знання, мати до них доступ, користуватися й обмінюватися ними, даючи змогу окремим особам, громадам і народові України повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи своєму сталому розвиткові і підвищуючи якість свого життя.