Бажаючих ознайомитися та взяти участь у обговоренні на тему «Кого вважати ІТ-підприємством для цілей податкових пільг.» запрошуємо клікнути на посилання «Додати тему» на вікі-сторінці http://uk.compu.wikia.com/wiki/Обговорення:Азаров_про_IT
Саме на такі результати націлена Державна програма активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки. Завдання, які ми плануємо вирішити за допомогою цієї програми, відомі: організувати ефективний поштовх найбільш перспективним і сучасним галузям вітчизняної економіки. І, спираючись на динаміку цих «локомотивів зростання», здійснити структурну перебудову вітчизняної економіки.
Один з таких локомотивів для нас – ІТ-галузь. Учора я обговорював з учасниками ринку наступні кроки з активізації цієї найбільш перспективної сфери вітчизняної економіки. Індустрія програмного забезпечення сьогодні демонструє просто рекордні темпи розвитку.
Уряд послідовно приділяє значну увагу цій галузі. Близько року тому були розроблені і прийняті Закони про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції та особливості оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції.
Звільнення від податку на додану вартість та запровадження п’ятивідсоткового податку на прибуток дозволили нашим ІТ-компаніям зберегти свої позиції на світовому ринку програмного забезпечення. Однак мало відстояти свої позиції, потрібен конкурентний поштовх.
Уряд, разом з групою народних депутатів, які активно включилися у пошуки стимулів для галузі, знайшли таку можливість у зниженні ставок оподаткування доходів фізичних осіб та при відрахуваннісоціальних внесків, спеціально для ІТ-галузі.
У Верховній Раді зареєстровано новий законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексуУкраїни щодо особливостей оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції».
Бізнес в IT-галузі базується насамперед на інтелектуальному ресурсі. Заробітна плата – основна стаття витрат. Тому навантаження соціальних внесків саме для цієї галузі є надмірним, змушує шукати схеми оптимізації оподаткування. Таким чином, бюджет і Пенсійний фонд не отримують справедливу частку від роботи галузі.
В інших країнах цю колізію усунули саме завдяки особливим режимам оподаткування.
Очікується, що після зниження податкового навантаження, IT-компанії будуть відмовлятися від використання «сірих» схем, це дозволить їм створювати нові «легальні» робочі місця і активніше залучати кваліфіковані інвестиції. Галузь отримає можливості виконувати масштабні міжнародні проекти «під ключ», а не працювати на підряді у світових грандів програмного забезпечення.
Кожен наступний рік кількість легальних робочих місць буде збільшуватися на 35-40%, а темпи зростання галузі досягнуть 40-45%.
Головне ж, що збільшення частки IT-індустрії у валовому внутрішньому продукті країни - це шлях структурної модернізації нашої економіки і активізації економічного розвитку в умовах світової кризи. Цілком реально, що в 2015 році цей сектор економіки може складати не менше 10% ВВП. Таким чином, ми знизимо вразливість української економіки, традиційних сировинних галузей до зовнішніх ризиків.
Прошу Першого віце-прем'єра Арбузова Сергія Геннадійовича взяти питання проходження цього законопроекту під свій особистий контроль.
Водночас я вже зараз поставив завдання збільшити державне замовлення на навчання спеціалістів ІТ-галузі у наших вузах. При збереженні існуючих темпів зростання, у 2015 році може знадобитися як мінімум 100 тисяч кваліфікованих фахівців для нових робочих місць. За кращих наших програмістів уже на випускних курсах борються транснаціональні корпорації. Зокрема, за планами ЄС до 2018 року буде створено для програмістів додатково 700 тисяч робочих місць. Виникає закономірне питання – за рахунок кого і за рахунок яких країн? Ми ж, в свою чергу, повинні створити такі умови, щоб молодим людям не треба було виїжджати за кордон або працювати на аутсорсингових контрактах.
На це я звертаю особливу увагу Міністра освіти і науки, молоді та спорту Д.Табачник