Асоціація підприємств інформаційних технологій України

Результати дослідження споживчих настроїв в Україні, спільного проекту компанії GfK Ukraine і Міжнародного центру перспективних досліджень

У червні 2009 року, після п’яти місяців зростання, споживчі настрої знову суттєво погіршилися. Індекс споживчих настроїв упав на 7,0 пункту та становив 64,1. Чи це звичайне коливання споживчої активності, чи нова хвиля економічної кризи, стверджувати поки що зарано. Проте, безумовно, нестійкість курсу національної валюти та негативні прогнози щодо найближчих перспектив економіки України призвели до поширення песимістичних настроїв серед населення.

Падіння споживчих настроїв супроводжувалось одночасним погіршенням оцінок поточного становища та економічних очікувань українців. Значення індексу поточного становища скоротилося на 5,9 пункту до 53,8, а індексу економічних очікувань – на 7,7 пункту до 70,9.

Водночас спостерігалося погіршення всіх складників цих показників. Найбільше скоротилися короткострокові економічні очікування громадян України: відповідний індекс х3 упав на 13,2 пункту до значення 56,9. Варто зазначити, що це відбувалося на тлі поліпшення реальних показників промислового виробництва, та, імовірно, було зумовлено прогнозами щодо нової хвилі економічної кризи влітку–восени 2009 року.

Довгострокові економічні очікування, навпаки, погіршилися найменше – на 3,8 пункту до значення 82,2. Найгіршими серед інших показників у червні 2009 року виявились оцінки поточного становища – значення відповідного індексу х1 становило 45,5 і зменшилося на 7,4 пункту. Це означає, що матеріальне становище більш як трьох чвертей респондентів погіршилося за останні півроку.

Індекс очікуваних змін особистого матеріального становища х2 також упав, проте менш суттєво – на 6,0 пункту до 73,7. Схильність до споживання зменшилася на 4,4 пункту, проте залишається на порівняно високому рівні – 62,1.

Опитування зафіксувало зростання очікувань щодо інфляції та динаміки безробіття на початку літа 2009 року. Індекс інфляційних очікувань підвищився на 3,8 пункту до значення 182,0 після трьох місяців скорочення. Причинами цього можуть бути коливання курсу гривні, а також суттєве зростання цін на окремі категорії товарів і послуг, що відбулось останнім часом, зокрема, на пальне та послуги ЖКГ.

Індекс очікуваної динаміки безробіття збільшився доволі суттєво – на 8,5 пункту до 139,7. Це може бути зумовлено невтішними економічними прогнозами та сигналізувати про нове загострення кризових явищ в економіці України.

Довідкова інформація
З січня 2009 року дослідження споживчих настроїв проводиться щомісяця.

Індекс споживчих настроїв в Україні визначають на підставі вибіркового обстеження домашніх господарств країни. Під час дослідження опитують 1 000 осіб віком від 15 до 59 років. Населення віком 15–59 років, яке становить 61,3% усього населення України, вважають найактивнішою частиною споживачів. Вибірка репрезентативна за статтю та віком, враховує міське та сільське населення й величину населеного пункту. Статистичне відхилення не перевищує 3,2%.

Для визначення ІСН респондентам задають такі запитання:

1. Як змінилося матеріальне становище вашої сім’ї за останні шість місяців?

2. Як, на вашу думку, зміниться матеріальне становище вашої сім’ї впродовж наступних шести місяців?

3. Говорячи про економічну ситуацію в країні загалом, ви вважаєте, що наступні дванадцять місяців будуть для економіки країни сприятливим чи несприятливим часом?

4. Як ви охарактеризували б наступні п’ять років – як сприятливий чи несприятливий час для економіки країни?

5. Як ви гадаєте, тепер загалом сприятливий чи несприятливий час робити великі покупки для дому?

За кожним із цих запитань визначають відповідний індекс:

• індекс поточного особистого матеріального становища (х1);
• індекс очікуваних змін особистого матеріального становища (х2);
• індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчого року (х3);
• індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчих п’яти років (х4);
• індекс доцільності робити великі покупки (х5).

Значення індексу обчислюють таким способом: від частки позитивних відповідей віднімають частку негативних і до цієї різниці додають 100, щоб уникнути появи від’ємних величин. На підставі цих п’яти індексів визначають три сукупні індекси:

• індекс споживчих настроїв (ІСН) – середнє арифметичне індексів х1–х5;
• індекс поточного становища (ІПС) – середнє арифметичне індексів х1 і х5;
• індекс економічних очікувань (ІЕО) – середнє арифметичне індексів х2, х3, х4.

Значення індексів можуть змінюватися в межах від 0 до 200. Значення дорівнює 200 в тому разі, якщо всі громадяни позитивно оцінюють економічну ситуацію. Індекс дорівнює 100 тоді, коли частки позитивних і негативних оцінок однакові. Значення індексу менше 100 означає, що в суспільстві переважають негативні оцінки.

Для визначення індексу очікуваної динаміки безробіття (ІОДБ) та індексу інфляційних очікувань (ІІО) респондентам задають такі запитання:

1. Як ви вважаєте, упродовж найближчих дванадцяти місяців безробітних (людей, які не мають роботи й шукають її) буде більше, приблизно стільки само чи менше, аніж тепер?

2. Як, на вашу думку, змінюватимуться ціни на основні споживчі товари та послуги впродовж найближчих одного–двох місяців?

Значення ІОДБ та ІІО обчислюють таким способом: від частки відповідей, що свідчать про зростання безробіття (інфляції), віднімають частку відповідей, що свідчать про зменшення безробіття (інфляції), і до цієї різниці додають 100, щоб уникнути появи від’ємних величин. Значення цих індексів можуть змінюватися в межах від 0 до 200. Наприклад, значення індексу дорівнює 200, якщо всі громадяни передбачають зростання безробіття (інфляції).

GfK Ukraine – українська дослідницька компанія, яка пропонує повний перелік послуг з опитувань і досліджень ринків в Україні, Молдові та Білорусі. GfK Ukraine входить до міжнародної дослідницької мережі GfK Group – четвертої за розмірами дослідницької групи у світі. GfK Group об’єднує 115 компаній у більше ніж100 країнах світу.

Міжнародний центр перспективних досліджень – незалежна неприбуткова дослідницька організація, головна мета якої – інтелектуальне забезпечення процесу ухвалення політичних рішень в Україні.