Асоціація підприємств інформаційних технологій України

У суботу, 6 грудня 2008 відбудуться Всеукраїнські збори громадський організацій. Мета заходу – консолідація громадський об’єднань для протидії соціально-економічній, фінансовій кризі в Україні.

У заході прийматимуть участь провідні громадські організації, галузеві асоціації, об’єднання промисловців, підприємців та роботодавців, члени Уряду, народні депутати України, науковці та експерти.

Зібрання проходитиме в приміщенні Центру ділового та культурного співробітництва «Український дім» (вул.. Хрещатик, 2) початок об 11.00.

Організатором зборів є УСПП.

Реєстрація учасників – з 10.00

Про згоду прийняти участь у зустрічі організатори просять повідомити до 04.12.08 р. факсограмою за тел. (044) 536-96-37, 536-96-41 або електронною поштою: ndn@uspp.org.ua.

РЕЗОЛЮЦІЯ
учасників Всеукраїнських зборів об’єднань промисловців, підприємців та роботодавців щодо подолання економічної кризи

м. Київ          6 грудня 2008 року

Поглиблення фінансової кризи в Україні та її трансформація в повномасштабну економічну кризу ставить перед владою, бізнесом та громадськістю складні виклики та завдання. У найближчому часі вплив світових кризових тенденцій на економічний розвиток в Україні буде посилюватись.

Низька результативність реалізації антикризових заходів в Україні, недооцінка масштабів економічної кризи та обмежене інформування населення і бізнесу, висока залежність прийняття необхідних державних рішень від міркувань поточної політичної доцільності засвідчили лише одне – державні інституції в Україні за роки незалежності так і не набули належної якості і впливу на економічні процеси в державі, не мають достатнього авторитету в суспільстві. Це дзеркально відображається на ставленні бізнесу до закликів влади щодо консолідації перед необхідністю боротьби з економічною кризою.

Підґрунтя наростання кризових явищ в економіці України міститься насамперед у здійснюваній економічній політиці, яка характеризувалася невиваженістю та неадекватністю стратегічним завданням та можливостям розвитку національної економіки. За оцінками експертів, підґрунтям фінансової дестабілізації в Україні стали:

• надмірна частка споживання та недостатні обсяги нагромадження в умовах нерозвиненості внутрішнього ринку;
• нерозвиненість фінансової системи;
• несприятливі умови для довгострокового інвестування;
• вузькогалузева концентрація експортної спеціалізації України.

Між тим, в останні роки не лише не відбувалося системних дій щодо подолання зазначених суперечностей, але й було припущено низку прорахунків в економічній політиці, які призвели до посилення кризових проявів:

• зберігався високий рівень фіскального вилучення коштів на потреби споживання;
• відбувалося затягування запровадження дієвих заходів щодо регулювання зовнішніх запозичень вітчизняних суб’єктів господарювання;
• навесні 2008 р. було прийнято рішення про офіційну ревальвацію гривні;
• не було прийнято рішень щодо напрямків ефективного витрачання надлишку бюджетних надходжень над запланованими.

Активним негативним чинником, який зробив свій внесок в дестабілізацію економічної ситуації стало загострення політичної кризи восени 2008 року. В той час, як прояви світової фінансової кризи вимагають оперативних узгоджених фахових рішень гілок влади, політична криза знижує дієздатність останньої, посилює песимізм суб’єктів ринку в оцінках перспектив розвитку кризових явищ, підвищує інфляційні очікування, обумовлює подальше зниження інвестиційної привабливості економіки.

Не встигли відлунати переможні реляції про подолання інфляційних процесів, як вересень та, особливо, жовтень і листопад позначилися комплексом тривожних негативних тенденцій: затяжним падінням фондового ринку, неконтрольованою девальвацією національної валюти, ажіотажним попитом вкладників банків та наростанням проблем комерційних банків з ліквідністю, стагнацією в галузей промисловості, зростанням безробіття тощо.

Сьогодні кризові тенденції наявні в більшості галузей промисловості. За січень-жовтень 2008 року проти аналогічного періоду 2007 року зростання склало лише 102,2%, що у 5 разів нижче ніж торік.

У жовтні проти жовтня минулого року промислове виробництво скоротилося на 19,8% (максимум за останні 10 років), жовтень до вересня поточного року – на 7,6%. Найбільший спад спостерігався в металургії (на 20,5%) та виробництві коксу (на 16,5%). Спад у промисловості триває вже три місяці поспіль.

За прогнозами експертів спад ВВП у 2009 році може сягнути 3% попри оптимістичні настрої урядовців щодо збереження позитивної динаміки.

За підсумками жовтня 2008 року Україна стала лідером з темпів падіння обсягів промислового виробництва серед країн СНД.

Серед чинників, які обумовили зазначені негативні тенденції в реальному секторі економіки є:

• невідповідність соціальної політики завданням економічного розвитку (в структурі наявного доходу населення соціальні допомоги за останні 5 років зросли з 42,9% до 49,0%);
• незбалансованістю податкової та митної політики, результатом якої є збереження високого податкового навантаження на економічних суб’єктів (Україна посідає 180 місце серед 181 країни за показниками, що характеризують адміністративне та податкове навантаження на суб’єктів господарювання ).
• орієнтація політики бюджетних видатків виключно на вирішенні поточних завдань та низькою інвестиційною активністю держави (капітальні видатки у загальній структурі складають лише 15,0-17,0%, а їх фінансування здійснюється на рівні 85,0-90,0% від запланованих обсягів);
• стрімке нарощування частки зовнішнього боргу за рахунок корпоративного сектора економіки (за підсумками 2007 р. зовнішній борг склав 60% ВВП, а його корпоративна складова - майже 80%);
• низький рівень диверсифікації експорту товарів (на продукцію металургії та хімічної промисловості припадає близько 50,0% експорту);
• зниження купівельної спроможності значної частки населення через прискорення інфляційних процесів;
• суттєве збільшення імпорту харчової продукції;
• звуження доступу більшості українських підприємств до кредитних ресурсів, що обмежило можливості кредитного фінансування розширення виробництва;
• зменшення темпів приросту державних інвестицій в інфраструктурні проекти, заморожування програм модернізації підприємств паливно-енергетичного та гірничо-металургійного комплексів;
• стагнація будівництва;
• вичерпання можливостей екстенсивного розширення виробництва в металургії;
• сповільнення темпів економічного зростання в країнах - основних торговельних партнерах України та різке погіршення зовнішньоекономічної кон’юнктури в третьому кварталі року;

В цілому, причинами виникнення ризиків нестабільності є системні вади державної економічної політики, нерозвиненість державних та ринкових інститутів, а також макроекономічні структурні диспропорції.

Входження реального сектора економіки в системну кризу стало очевидним фактом, як і те, що реагування на кризу з боку влади та бізнесу є запізнілим.

За оцінками вітчизняних та закордонних експертів, основними ризиками, що впливатимуть на макроекономічну і фінансову стабільність України до кінця 2008 року та в 2009 р.р., є наступні:

• зменшення обсягів експорту через економічну стагнацію в країнах – основних торговельних партнерах України та зростання негативного сальдо зовнішньої торгівлі;
• зниження обсягів виробництва в галузях економіки, які мають значну експортну орієнтацію: насамперед, металургії, хімічній промисловості, частині підгалузей машинобудування та харчової промисловості;
• зменшення надходжень до Державного та місцевих бюджетів через сповільнення економічного зростання та приросту доходів суб’єктів господарювання та населення;
• загострення проблеми бюджетного дефіциту через необхідність збереження високого рівня видатків для компенсації негативних соціальних явищ;
• різке зменшення інвестиційної активності через значну економічну та політичну невизначеність та загострення дефіциту фінансових ресурсів;
• зростання безробіття та загострення становища на ринку праці, зростання конфліктів між сторонами соціального діалогу;
• погіршення фінансового становища комерційних банків через зниження платоспроможності позичальників;
• подальше зменшення обсягів та зростання вартості кредитування суб’єктів господарювання та населення;
• поширення економічної стагнації на галузі економіки, залежні від доступності кредитних ресурсів: насамперед, будівництво, сільське господарство, машинобудування;
• зменшення внутрішнього платоспроможного споживчого попиту через зменшення зайнятості, сповільнення приросту доходів населення та зменшення споживчого кредитування;
• утруднення фінансування негативного сальдо платіжного балансу через сповільнення припливу в Україну іноземних інвестиційних та кредитних ресурсів;
• посилення валютно-курсової нестабільності при послабленні регульованості валютного ринку;
• збереження високих темпів інфляції через зростання складових собівартості продукції, вплив девальваційних тенденцій, високий рівень ризиків в економіці;
• набагато жорсткіші умови отримання зовнішніх запозичень внаслідок глобальної кризи ліквідності та звуження доступу до кредитних ресурсів;
• суттєве зниження обсягів надходження іноземного капіталу в Україну;
• подальша номінальна девальвація курсу гривні, що має потенціал прискорювати інфляційні тенденції та позначиться на якості банківських активів;
• зменшення бюджетних надходжень, переважання темпів зростання витрат (головним чином їх соціальної складової, в т.ч. й внаслідок інфляції) порівняно з надходженнями бюджету;
• відсутність прогресу у проведенні важливих реформ внаслідок політичної нестабільності, відсутності політичного консенсусу серед політичної еліти, політичного впливу істеблішменту (вищих промислових і фінансових кіл) наближення президентських виборів.

Ймовірність настання цих ризиків буде залежати від адекватності економічної політики, що реалізуватиметься до кінця поточного та у наступному роках.

Поточні заходи економічної політики носять короткостроковий характер та поки що мають незначний та часом суперечливий ефект.

Прийнятий антикризовий закон та низька антикризових заходів Уряду не є самодостатнім пакетом дій, який гарантовано мінімізує наслідки фінансових потрясінь. Поточні антикризові заходи створюють умови для охолодження економіки, мають однобічну спрямованість на стабілізацію лише банківської сфери, не спрямовані на зупинення спаду у промисловості, будівництві, інших галузях. Залишаються невизначеними орієнтири валютно-курсової політики.

Для зменшення впливу зазначених ризиків та запобігання їх розвитку необхідно:

• в пріоритетному порядку впровадити заходи щодо підтримання економічного зростання для запобігання післякризовій економічній депресії;
• забезпечити збереження та посилення керованості національної економіки з метою підтримання макрофінансової стабільності та цільової спрямованості антикризових та антидепресійних заходів;
• переглянути систему соціального захисту населення з метою поліпшення її спроможності компенсації негативних соціальних наслідків кризових явищ шляхом посилення її цільового характеру.

Вирішення завдань стабілізації економіки та подолання кризових тенденцій потребує реалізації термінових заходів, зокрема:

• забезпечення узгодженості дій усіх гілок влади з метою реалізації послідовної макроекономічної політики;
• зниження податкового навантаження на бізнес через прийняття Податкового кодексу України, в якому зокрема передбачити зниження ставок ПДВ та податку на прибуток, стимули модернізації основних фондів, відновлення дії податкових векселів для товарів „критичного імпорту, покращення умов лізингової діяльності, звільнення від оподаткування частини прибутку, що спрямовується на реінвестування, збільшення норм амортизації групи 3 в два рази тощо;
• збалансувати бюджетну та соціальну політику, які стали причиною виникнення інфляційних ризиків. Темпи росту соціальних трансфертів мають знаходитись в межах темпів росту ВВП;
• забезпечення прозорого контролю за використанням коштів Стабілізаційного фонду;
• здійснення жорстких заходів щодо зниження рівня корупції в органах державного управління;
• концентрація видатків Державного бюджету на 2009 рік на завданнях, безпосередньо пов’язаних з інвестуванням у розвиток інфраструктурних галузей, із забезпеченням пріоритетності закупівлі товарів вітчизняної промисловості;
• запровадження дієвих засобів регулювання діяльності природних монополій та обґрунтованого тарифоутворення на їхні послуги;
• встановити на 2 роки підвищені ставки ввізного мита на всі імпортні товари з подальшим їх поверненням до поточного рівня протягом наступних 5 років. Знизити та поступово ліквідувати негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу;
• створити організаційно-правові передумови для збалансованого розвитку реального та фінансового секторів економіки, зокрема:
  • Нормативно-правове врегулювання питань діяльності акціонерних товариств, венчурних та інвестиційних фондів, рейтингових агентств в Україні:
  • Прийняття змін до законів України "Про цінні папери та фондовий ринок", "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" з метою приведення їх у відповідність до Європейських директив, що регулюють фінансові ринки та інститути ринкової інфраструктури (Директива 2004/39/ЕС від 21 квітня 2004 року про ринки фінансових інструментів).
  • Прийняття Закону України "Про місцеві запозичення та місцеві гарантії";
• запровадити державний моніторинг та контроль за реалізацією інвестиційних проектів в економіці;
• здійснення заходів щодо підтримки розвитку високотехнологічних галузей економіки та створення умов розширення попиту на продукцію цих галузей на внутрішньому і зовнішньому ринках;
• прискорення робіт щодо належної реалізації інфраструктурних проектів, пов’язаних з проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу у 2012 році;
• реалізація комплексу заходів із забезпечення участі малого та середнього бізнесу у реалізації загальнодержавних та регіональних інфраструктурних інвестиційних проектів;
• спрощення порядку закупівель за державні кошти товарів (робіт, послуг) вітчизняного виробництва та для підприємств з державної часткою у статутному фонді;
• прискорення робіт із створення державної фінансово-кредитної інфраструктури підтримки експорту та державного інвестування у формі банку розвитку, надання допомоги підприємствам, що зазнають збитків внаслідок погіршення зовнішньої кон’юнктури шляхом придбання корпоративних цінних паперів та кредитування;
• заходи щодо усунення передумов поширення рейдерства;
• розгортання загальнодержавних та місцевих програм стимулювання запровадження енергозберігаючих технологій як для суб’єктів господарювання, так і населення, в тому числі із залученням бюджетного фінансування;
• забезпечення безперешкодного та вчасного відшкодування ПДВ експортерам;
• посилення заходів нетарифного захисту внутрішнього ринку, зокрема у напрямках недопущення потрапляння на внутрішній ринок неякісної та небезпечної продукції, мінімізації контрабанди, „сірого імпорту” тощо;
• прийняття необхідних законодавчих актів щодо створення цивілізованого ринку землі в Україні;
• забезпечити реалізацію комплексу заходів підтримки національних сільгоспвиробників та виробників сільськогосподарської техніки;
• надання на державному рівні підтримки реалізації програм запровадження сучасних систем управління якістю на вітчизняних підприємствах;
• впровадження цільових програм рефінансування комерційних банків для відновлення ними належних обсягів кредитування поточної та інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання;
• відновлення координації дій Міністерства фінансів України та НБУ у сферах управління бюджетними видатками та важелями грошової пропозиції;
• відновлення важелів впливу НБУ на курсоутворення на валютному ринку та запровадження курсового «коридору» з прив’язкою до кошика валют країн – основних партнерів України;
• ліквідувати заборгованість по іпотечному кредитуванню шляхом державного інвестування в об’єкти незавершеного будівництва з можливістю їх подальшого придбання для реалізації програм соціального житла;
• включити до переліку економічних нормативів, якими регулюється діяльність комерційних банків в Україні, граничної норми зобов’язань перед нерезидентами, що зменшуватиме ризики зовнішніх запозичень;
• Національному банку України та Кабінету Міністрів України розробити план-графік обслуговування коротко- та середньострокових боргів корпоративним сектором;
• удосконалити ризик-орієнтовані підходи у банківському нагляді, що включають оцінку кількісних характеристик ризиків та якості управління ними як на рівні індивідуального банку, так і банківської системи в цілому. Посилити контроль за процесами споживчого кредитування;
• здійснення заходів із стимулювання роботодавців до збереження та створення робочих місць в умовах кризових явищ в економіці;
• забезпечення цільового характеру пільг соціального спрямування при різкому спрощенні механізмів отримання таких пільг потребуючими категоріями населення;
• модернізація управління установами соціальної сфери за рахунок посилення повноважень та ініціативних дій місцевих влад та диверсифікації форм надання послуг на основі активного залучення до цього недержавного сектору;
• посилення впливу держави на розподіл доходів та згладжування їх надмірної диференціації через відновлення прогресивної шкали прибуткового оподаткування громадян, запровадження податку на нерухоме майно;
• активізація державної політики на ринку праці з метою його якнайшвидшої адаптації до структурних змін, які відбуваються в економіці, розвитку кадрового потенціалу, оптимізації використання трудового потенціалу регіонів та країни в цілому, стимулювання економічної активності населення;
• заохочення дій, які здійснюються підприємствами щодо підвищення продуктивності праці та супроводжуються відповідним збільшенням доходів працюючих;
• заохочення й розвиток соціальної відповідальності бізнесу та поширення стосунків державно-приватного партнерства з приводу вирішення важливих для суспільства соціально-економічних проблем.

Учасники Всеукраїнських зборів об’єднань промисловців, підприємців та роботодавців вимагають від влади забезпечення реалістичної публічної оцінки реальних масштабів економічної кризи в державі, ефективності реалізації антикризових заходів.

Учасники Зборів закликають Верховну Раду України, Президента та Уряд України відкинути політичні суперечності, спекуляції щодо проведення позачергових парламентських виборів та зосередитись на реалізації антикризових заходів, щодо пропонуються вітчизняних бізнесом.

Учасники Всеукраїнських зборів об’єднань промисловців,
підприємців та роботодавців