Концепція Державної цільової програми впровадження в органах державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом (Проект)

Проект, станом на 2009-05-12

Концепція Державної цільової програми впровадження в органах державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом

Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована Програма

Одним із головних пріоритетів розбудови інформаційного суспільства в Україні є інформатизація органів державної влади, що має сприяти її прозорості та відкритості, підвищенню ефективності виконання посадових обов’язків державних службовців, якісному наданню населенню різноманітних інформаційних послуг, інтеграції зі світовим інформаційним простором. Успіх інформатизації залежить, насамперед, від рівня розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), у тому числі впровадження і використання сучасного та ефективного з різних точок зору програмного забезпечення (далі ПЗ), яке відповідає національним інтересам країни.

Відповідно до міжнародних правових норм ПЗ відноситься до об’єктів інтелектуальної власності і тому його використання потребує дотримання авторських прав та виконання вимог ліцензування.

На сьогодні тільки в центральних органах виконавчої влади використовується більше 227 тис. різноманітних персональних комп’ютерів, у тому числі понад 150 тис. – сучасних та близько 7 тис. – серверів, значна частина з яких була закуплена з ліцензійним пропрієтарним ПЗ. Існуючий стан легалізації програмного забезпечення, за результатами інвентаризації комп’ютерних програм в органах виконавчої влади, яку щорічно здійснює Міністерство освіти і науки України, потребує значних бюджетних витратах на їх легалізацію та закупівлю нового ліцензійного програмного забезпечення.

Загально прийнятою практикою в Україні є використання саме пропрієтарного, тобто закритого ПЗ. Використання пропрієтарного ПЗ у державних структурах призводить до постійного збільшення щорічних витрат коштів державного бюджету для його закупівлі та адаптації, а також посиленню залежності національної інформаційної інфраструктури від цих постачальників ПЗ.

В той же час на світовому ринку існує та розповсюджується, на правах публічного ліцензування, практично безкоштовне програмне забезпечення з відкритим кодом (далі ПЗ з ВК), яке дає ряд суттєвих переваг, не обмежуючи право на модифікацію та розповсюдження даного ПЗ, при цьому захищаючи нематеріальне право авторів.

Активну позицію по відношенню до ПЗ з ВК займають країни Європейського Союзу, курс на приєднання до якого взяла Україна. ЄС не тільки активно використовує і розповсюджує ПЗ з ВК, але й рекомендує своїм країнам-членам використовувати ПЗ з ВК та відкриті стандарти в своїх урядах.

Міжнародна практика свідчить, що скорочення витрат держави при використанні ПЗ з ВК замість пропрієтарного, становить близько 80-87%, включаючи витрати на адміністрування, адаптацію та перенавчання персоналу.

Проблема, на розв’язання якої спрямована дана цільова програма (далі Програма), полягає у впровадженні ПЗ з ВК в органах державної влади України, що дозволить значно скоротити видатки на легалізацію ПЗ, зменшити економічну залежність держави від монополістів-розробників ПЗ, буде сприяти розвитку конкурентних засад на цьому сегменті ринку та стимулювати розвиток вітчизняної індустрії ПЗ.

Необхідність створення вітчизняними виробниками новітніх конкурентоспроможних засобів інформатизації та комп’ютерних програм, зокрема з відкритими кодами, визначена також і Законом України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 - 2015 роки».

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання програмним методом

Державний замовник, як правило, приймає значну частину своїх рішень у сфері використання інформаційних технологій, спираючись на платформи і ПЗ, які пропонують і контролюють вітчизняні постачальники (дистриб’ютори, дилери), що в свою чергу суттєво залежать від своїх закордонних партнерів – розробників ПЗ, їх цінової, правової та технологічної політики. Значну частину такого ПЗ складає пропрієтарне, що надається в користування за ліцензійними договорами, що не забезпечують належну технічну підтримку та постачаються за умовою «як є».

На даний час 98,2% операційних систем персональних комп’ютерів та 63,3% операційних систем локальних мереж, які використовуються органами виконавчої влади, є пропрієтарним ПЗ. Однією з причин цього є недостатня інформованість державних замовників про можливості, які надають різні моделі ПЗ, що не відповідає принципам побудови Інформаційного суспільства.

Крім цього, в органах державної влади не вистачає кваліфікованих фахівців для впровадження та забезпечення надійної експлуатації непропрієтарного ПЗ, що посилюється відсутністю інфраструктури розвитку, розробки і підтримки типового та уніфікованого ПЗ з ВК, налаштованого на державні потреби.

Про «недостатні обсяги вироблення конкурентоспроможного національного інформаційного продукту та критичний стан безпеки інформаційно-комп’ютерних систем в галузі державного управління» йдеться і в Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 12.02.2007 №105/2007. Однією зі стратегічних цілей, пріоритетів та завдань політики національної безпеки є необхідність забезпечення випереджувального розширення внутрішнього ринку, уникнення критичної залежності національної економіки від кон’юнктури світових ринків, активізація інноваційних процесів в науково-технологічній та інформаційно-комунікаційній сферах економіки.

В останні роки на світовому ринку ПЗ накопичено критичну масу ПЗ з ВК зі зручним графічним інтерфейсом та сумісними додатками, що надають альтернативу більшій частині пропрієтарного ПЗ для персональних комп’ютерів та серверів.

Усвідомлення привабливості моделі використання ПЗ з ВК спонукає уряди багатьох країн запроваджувати ПЗ з ВК в цілях пошуку ефективних рішень у сфері розвитку нових інформаційних технологій, підвищення ефективності витрат, зниження національної залежності від окремих корпорацій, для чого уряди цих країн створили відповідні інфраструктури. Ця тенденція посилюється у період економічної кризи.

Саме нині, коли виникла нагальна необхідність відмовитися від використання в державному секторі неліцензійного ПЗ, що продиктовано як зовнішнім політичним та правовим тиском, так і реальною внутрішньою ситуацією, – Україна має чудову нагоду включитися до загальносвітового процесу. Перед країною відкриваються перспективи не лише швидкого і остаточного вирішення юридичних проблем на внутрішньому та міжнародному рівнях, але й потужного власного розвитку в найбільш передовій і високотехнологічній галузі господарства – індустрії ПЗ.

З кожним роком кількість електронних ресурсів, які створюють органи влади, зростає, збільшується ринок послуг електронного урядування. Відповідно поширюється сфера застосування ПЗ. Купуючи пропрієтарне ПЗ, як держава, так і інші користувачі отримують лише обмежене право користування ними: як правило - заборонений або закритий доступ до коду, заборонене внесення будь-яких змін, виконання більш ніж на обмеженій кількості комп’ютерів, тиражування, розповсюдження, перепродаж, копіювання, обмежена технічна підтримка тощо. Використання тільки цих програм у державних установах має негативні наслідки, серед яких:

• суттєве збільшення витрат коштів державного бюджету для закупівлі та адаптації ПЗ;

• скорочення робочих місць у вітчизняних виробників програм.

Використання ПЗ з ВК в органах державної влади буде сприяти реалізація принципів побудови інформаційного суспільства щодо створення умов для забезпечення інформованості всіх зацікавлених сторін про можливості, які надають різні моделі ПЗ, та прийнятного за ціною доступу до ПЗ, зниженню обсягів використання неліцензійного ПЗ, забезпеченню рівних можливостей пропрієтарному ПЗ та ПЗ з ВК.

Мета Програми

Метою Програми є виконання комплексу взаємопов’язаних завдань та заходів в цілях поступової переорієнтації органів державної влади на використання в своїй професійній діяльності де це можливо та доцільно ПЗ з ВК для створення умов, які забезпечать отримання на державному рівні економічних, соціальних, науково-технічних переваг, захист національних інтересів в сфері інформатизації та прискорення розвитку інформаційного суспільства в Україні.

Визначення оптимального варіанта розв'язання проблеми на основі порівняльного аналізу

Забезпечення використання ПЗ в органах держаної влади може здійснюватись за такими варіантами:

- збереження існуючої практики використання пропрієтарного ПЗ;

- повна заміна в органах державної влади пропрієтарних операційних систем та їх супутніх продуктів на ПЗ з ВК;

- створення умов для забезпечення можливості поступового переходу органів державної влади до використання ПЗ з ВК зі збереженням, де це доцільно, застосування пропрієтарного ПЗ.

Збереження існуючої практики по використанню пропрієтарного ПЗ в органах держаної влади призведе до поглиблення проблем у цій сфері та створення такого стану, що держава повинна буде кожних 4-5 років витрачати від 400 до 900 млн. грн. на закупівлю пропрієтарного ПЗ та постійну доплату за оновлення раніше придбаного.

Мета програми, таким чином, може бути досягнута шляхом реалізації одного з двох інших варіантів розв’язання проблеми.

Варіант, який полягає у повній заміні в органах державної влади пропрієтарних операційних систем, їх супутніх програм на ПЗ з ВК, може дозволити в досить короткі строки подолати проблему, але його реалізація потребує вирішення наступних питань:

- швидке створення розвинутої інфраструктури щодо впровадження ПЗ з ВК (на сьогоднішній день відсутня) потребує значних капіталовкладень;

- оскільки більшість органів державної влади використовують у якості операційної системи ПЗ, яке відноситься до пропрієтарного, і різноманітна інформація та бази даних створюються і зберігаються в цьому операційному середовищі, то для централізованого переходу на ПЗ з ВК необхідно вжити вичерпних короткотермінових заходів по міграції даних з середовища пропріє тарного ПЗ до відповідного середовища ПЗ з ВК;

- оскільки операційні системи та їх супутні продукти на базі ПЗ з ВК представляють собою набір програм, а не єдиний систематизований комплекс, оснащений спеціалізованою програмою-інсталятором, відсутні їх повністю україномовні версії, потрібно перенавчання усіх працівників-користувачів нового ПЗ на своїх робочих місцях, то одночасно цей перехід практично не можливо реалізувати.

Таким чином, цей варіант є неприйнятним.

Інший варіант, який є найбільш оптимальним для вирішення проблеми, полягає у поступовому переході органів державної влади до використання ПЗ з ВК (з визначенням доцільності та економічним обґрунтуванням термінів зазначеного переходу у кожному конкретному випадку).

Сьогодні на ринку існує велика кількість різновидів ПЗ з ВК, постійно з’являються нові версії дистрибутивів, оновлюються вже наявне ПЗ, тому є сенс здійснювати саме поступовий перехід шляхом ґрунтовного аналізу функціональних можливостей найбільш придатних для використання в органах державної влади дистрибутивів ПЗ з ВК. При цьому перехід може здійснюватися поступово, як у різних органах державної влади, так і в межах одного органу державної влади.

Реалізація цього варіанту дасть можливість організувати планове навчання та підвищення кваліфікації державних службовців у спеціально створеному державному учбовому центрі з підготовки спеціалістів по застосуванню, адмініструванню та супроводу ПЗ з ВК.

Шляхи і способи розв'язання проблеми, строк виконання Програми

Реалізація Програми буде базуватися на ґрунтовному дослідженні сучасного стану розвитку та використанні в Україні ПЗ з ВК, об’єктивному аналізі вітчизняного ринку надання послуг з використання ПЗ з ВК в державному, громадському, приватному секторах та в окремих галузях у порівнянні з пропрієтарним ПЗ.

Розв'язання проблеми, яка поставлена перед Програмою, має здійснюватися шляхом виконання низки структурованих завдань та заходів:

• удосконалення нормативно-правової бази:

- з питань інтелектуальної власності стосовно використання ПЗ з ВК в Україні;
- з питань міжвідомчої координації створення та використання ПЗ з ВК;

• координація Держкомінформатизації діяльності виконавців Програми та проведення моніторингу використання органами державної влади ПЗ з ВК;

• створення інфраструктури розробки, формування та розповсюдження дистрибутивів ПЗ з ВК, які будуть адаптовані для органів державної влади та відповідати вимогам державних стандартів;

• визначення спеціально уповноваженого державного підприємства у сфері управління державного замовника Програми, на яке має бути покладені завдання розроблення методичних засад для впровадження та використання ПЗ з ВК, формування дистрибутивів, та їх розповсюдження для органів державної влади, в тому числі для забезпечення міграції даних і ПЗ, створених з використанням стандартного пропрієтарного ПЗ, в ПЗ з ВК;

• створення адаптованого для потреб органів державної влади базового варіанту дистрибутиву ПЗ з ВК та організація і проведення його експертизи на відповідність вимогам у сфері технічного (а за необхідністю – і криптографічного) захисту інформації;

• утворення державного центру підвищення кваліфікації та перепідготовки державних службовців з питань використання ПЗ з ВК переважно за дистанційною формою навчання;

• створення механізму координації і державної підтримки інфраструктури впровадження та використання ПЗ з ВК в органах державної влади;

• створення загальнодоступного інформаційного ресурсу з оприлюднення результатів розробки ПЗ, яке проводиться за рахунок бюджетних коштів, та технічної підтримки ПЗ з ВК, що впроваджено в державних органах, з можливістю отримувати методичні матеріали, інструкції по використанню ПЗ з ВК та їх інсталяційні версії;

• створення загальнодержавного фонду алгоритмів та ПЗ з ВК;

• створення умов для функціонування конкурентного середовища надання послуг з розробки та постачання ПЗ з ВК для потреб органів державної влади.

Термін виконання Програми становить 4 роки.

Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності

Виконання Програми дасть можливість поступового переведення державних органів влади на використання, де це можливо і доцільно, ПЗ з ВК замість пропрієтарного ПЗ, що призведе до:

- зменшення вартості володіння ПЗ шляхом зменшення державних витрат на щорічне масове придбання ліцензій на пропрієтарне ПЗ;

- зниження економічної та технологічної залежності країни шляхом переорієнтації зазначених витрат на вітчизняних учасників ІТ-ринку, таким чином підтримуючи вітчизняних розробників ПЗ;

- зниження обсягів використання неліцензійного ПЗ;

- створення нових робочих місць в ІТ-секторі;

- реалізація принципів побудови Інформаційного суспільства щодо створення умов для забезпечення інформованості всіх зацікавлених сторін про можливості, які надають різні моделі ПЗ та прийнятного за ціною доступу до ПЗ;

- поліпшення умов для залучення інвестицій в розвиток вітчизняної індустрії ПЗ;

- зростання інтелектуального потенціалу країни.

Виконання Програми забезпечить приєднання України до загальносвітової тенденції, якої послідовно дотримується значна кількість провідних країн світу, переходу на використання суспільством, і в першу чергу державним сектором, ПЗ з ВК.

Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання програми

Фінансування Програми передбачається за рахунок коштів державного бюджету, грантів міжнародних організацій та інших джерел, не заборонених законодавством.

За попередньою оцінкою видатки на фінансування заходів Програми становитимуть близько 45 млн. грн.

Обсяг видатків для виконання Програми уточнюється з урахуванням можливостей державного бюджету.