Асоціація підприємств інформаційних технологій України

Короткі висновки

Businesseurope закликає до:

• Амбіційної Угоди про ЗВТ між ЄС та Україною, яка надасть можливість стороні ЄС виходу на ринок для товарів, послуг та інвестицій.
• Промислові товари: повне покриття, взаємний та ефективний доступ на ринок.
• Послуги: потужна лібералізація якомога більшої кількості секторів.
• Інвестиції: жорсткі правила для заохочення та захисту інвестицій.
• Сільське господарство: усунення тарифних та нетарифних бар’єрів для експорту з ЄС.
• Прозорі правила конкурентної політики та державних закупівель.
• Сприяння торгівлі, включаючи митне очищення

Вступ

Починаючи з 2001 р., ЄС визначила багатосторонні торговельні переговори в рамках Дохійського раунду СОТ як пріоритет та має продовжувати працювати в цьому напрямку. Значні економічні вигоди можуть бути досягнені від багатосторонньої торговельної угоди. Європейський бізнес притримується позиції якомога швидкого закриття Дохійського раунду СОТ та укладання відповідних домовленостей у рамках цього раунду. Задля покращення умов доступу Європейських компаній на ринок та забезпечення недискримінаційного режиму як на Українському ринку, так і на ринках третіх країн, пріоритетом Businesseurope залишається багатосторонній підхід в рамках СОТ. У цьому контексті Businesseurope вважає вступ України до СОТ першочерговим до започаткування переговорного процесу по угоді про створення зони вільної торгівлі з ЄС (ЗВТ) та вітає останні здобутки в цьому напрямку.

Після вступу до СОТ Businesseurope підтримуватиме позицію щодо започаткування переговорів по угоди про ЗВТ з Україною на принципах СОТ, яка є амбіційною з позицій товарного покриття та лібералізації. Основним критерієм для угоди має стати те, що вона має базуватися на економічних принципах та повному взаємному доступі до ринків.

Торгівля між ЄС та Україною стабільно зростає, проте все ще далека від використання свого повного потенціалу. Україна є важливою для Європейського бізнесу як ринок для Європейських товарів та постачальник сировини, так і як країна призначення інвестицій. Таким чином, Businesseurope вірить, що зв’язки України з ЄС можуть бути в подальшому зміцнені амбіційною угодою, що охоплюватиме торгівлю товарами, послугами та інвестиції. Угода також має на меті усунення нетарифних бар’єрів, спричинених діяльністю митних органів та процедурами та призведе до покращення умов ведення бізнесу, включаючи конкурентну політику та державні закупівлі. Це повинно йти далі досягнутих домовленостей в рамках СОТ (СОТ+). Угода про ЗВТ поряд з економічним співробітництвом у рамках Європейської політики сусідства сприяла реалізувати значний економічний потенціал, який в даний момент заблоковано різними перепонами та бар’єрами.

Основні економічні питання для угоди з Україною

Початковим пунктом переговорів з Україною має стати взаємний доступ до ринків, ефективний доступ на Український ринок та симетрія щодо усунення тарифів та періодів впровадження відповідних змін. Угода має охоплювати повне товарне покриття, найширше покриття можливих послуг та стосуватиметься різних аспектів нетарифних бар’єрів, особливо експортних мит та експортних обмежень. На цьому фоні угода мала б включити наступні ключові положення:

Лібералізація ставок мит
Українські ставки мит на промислові товари та сільськогосподарські продукти (товари) становлять суттєвий торговельний бар’єр. Переговори щодо мит на промислові товари повинні включати усі тарифні лінії. Високий рівень мит у порівнянні з рівнем мит ЄС детально розглянута в нижченаведеній таблиці. Одразу очевидно, однак, що українська середня ставка мита на промислові товари в чотири рази вища за відповідну ставку мита ЄС.

Порівняння ставок мит, що діють в Україні, з ставками мит ЄС

Джерело: Світовий банк, Показники Світового Розвитку, 2006

Угода повинна забезпечити вільну торгівлю всіма видами товарів шляхом лібералізації 100 % усіх тарифних ліній. Вона повинна чітко базуватися на принципі взаємного доступу, забезпечуючи вільний та ефективний доступ на Український ринок на недискримінаційній основі, включаючи і доступ на ринок продуктів харчування. Також не повинно існувати вилучень для будь-яких товарів та галузей в контексті відміни мит, які повинні бути знижені протягом короткого періоду часу на симетричній основі.

Усунення нетарифних бар’єрів
По мірі поступового зниження митних ставок нетарифні бар’єри стають головними торговельними бар’єрами. Як наслідок, усунення нетарифних бар’єрів є передумовою для кращої інтеграції ринків. Наприклад, компанії, що торгують з Україною, скаржаться на існування експортних мит чи обмежень на торгівлю сировиною, схем ліцензування імпорту обмежуючого характеру та так званих ГОСТ сертифікатів, що стосуються сертифікації якості, та складнощів з митним очищенням.

Стороні ЄС слід надати визначальне значення проблемі нетарифних бар’єрів під час переговорів про ЗВТ. На початку переговорного процесу має бути узгодженим ефективне зниження та незапровадження нових нетарифних бар’єрів.
ЄС повинна забезпечити наступне:

- Затвердження програми щодо сприяння торгівлі (митного контролю);
- Використання міжнародних стандартів, де це є можливим, якщо сторони у переговорному процесі не дійдуть згоди щодо наближення до європейських;
- Прийняття сторонами декларації відповідності постачальника;
- Визнання сторонами органів оцінки відповідності, що знаходяться поза межами їх території;
- Ефективне усунення експортних мит, подвійного ціноутворення на енергоносії та сировину та інших перепон, що перешкоджають торгівлі, наприклад шляхом встановлення спеціального положення в угоді, яка б передбачала відміну будь-яких обмежень імпорту чи експорту або заходи подібної дії.

У рамках ЗВТ між Україною та ЄС має бути встановлено курс на регуляторне наближення – щодо прозорого та передбачуваного регулювання шляхом проведення діяльності стосовно формування більш прозорих рамок для технічних норм та стандартів. Ефективний арбітражний механізм щодо нетарифних бар’єрів має стати інструментом для усунення нових нетарифних бар’єрів (можливо подібний до запропонованого в рамках СОТ). Крім того, альтернативою є встановлення механізму врегулювання суперечок зобов’язуючого характеру (аналогічний механізму СОТ чи механізму в угоді про ЗВТ між ЄС та Чилі).

ЄС також повинен працювати на різних політичних рівнях задля вдосконалення здатності української митної служби забезпечувати швидке, недискримінаційне та прозоре митне очищення. Програми підвищення продуктивності діяльності працівників митної служби та посадовців митних органів можуть стати альтернативним заходом у рамках відповідної діяльності.

Зобов’язання у сфері нетарифних бар’єрів має бути якомога точніше закріплені з чіткими термінами в розділі особливі примітки, так як загальне формулювання є недостатнім. Вони мають бути передбачені для усіх галузей, в яких існують нетарифні бар’єри та які мають суттєві захисні інтереси. Забезпечення повного дотримання зобов’язань у сфері нетарифних бар’єрів має бути забезпечено у відповідних статтях угоди та процедурах врегулювання суперечок, окреслених нижче.

Послуги
ЗВТ має бути масивною як визначено в статті V ГАТС та повинна охоплювати всі види поставок. Підхід щодо формування списку виключень, відповідно до якого ЄС досягає повного виходу на ринок та усі послуги є автоматично лібералізованими, якщо це не передбачено іншим, залишається підходом, якому надає перевагу BUSINESSEUROPE . ЗВТ між ЄС та Україною повинна забезпечити повну лібералізацію ключових сфер послуг.

Інвестиції
Угода з Україною повинна гарантувати вільний доступ на Український ринок, недискримінаційний та національний режим, більшу прозорість та повний захист інвестицій до та після інвестування, включаючи вільне переміщення усіх потоків капіталу, пов’язаного з інвестиціями.

Україна повинна взяти зобов’язання щодо впровадження масштабної інвестиційної політики, включаючи приватизацію державних підприємств (наприклад в сфері телекомунікацій, транспорту та енергетики) та визначення прав дрібних власників акцій.

Переговори з Україною стосовно інвестицій мають надати можливість компаніям ЄС здійснювати свою діяльність таки чином, щоб вони мали змогу ефективно конкурувати в Україні. Положення ЄС щодо інвестицій повинні доповнювати двосторонні угоди країни –членів ЄС щодо захисту інвестицій, не відміняючи та не заперечуючи їх основні положення. Цими положеннями має бути забезпечено потужний захист від недобросовісного ставлення та нечесної експропріації інвестицій та передбачено механізм врегулювання суперечок між інвестором та країною інвестування.

Права інтелектуальної власності
Захист прав інтелектуальної власності в Україні залишається проблемним питанням. Права інтелектуальної власності є найбільш ключовими задля надання можливості компаніям продовжувати інвестувати в дослідження та розвиток. Європейський бізнес потужно притримується положень Угоди ТРІПС СОТ. Повна реалізація та виконання зобов’язань у рамках угоди ТРІПС має стати абсолютним мінімумом для проведення переговорів по ЗВТ між ЄС та Україною, беручи до уваги впровадження міжнародних стандартів захисту прав інтелектуальної власності, які не тільки відповідають вимогам ТРІПС, але й відображають міжнародні стандарти та найкращу практику.

Особливо щодо заходів з боротьби з підробками: мають місце занепокоєння з приводу проблем поточного перетину кордону та корупції, які вимагають більш ретельного контролю на кордоні задля обмеження торгівлі підробними товарами. Що стосується торгових марок, період реєстрації хоча й було скорочено з 3-4 років до 2 років, проте він все ще є надмірним. Також існують занепокоєння стосовно високої плати за використання торговельної марки, яка встановлюється до заявників на використання торговельної марки неукраїнського походження. Недискримінаційний режим до фірм походженням з ЄС має бути регламентоване угодою.

Конкурентна політика
З позиції Businesseurope головною ціллю угоди про ЗВТ між ЄС та Україною є те, що компанії повинні бути в змозі конкурувати між собою як на окремих ринках України, так і ринках країн-членів ЄС на рівні єдиного «грального поля», користуючись повною перевагою від розширення міжнародної торгівлі. Україні слід, по можливості, запровадити цілеспрямовану систему для впровадження конкурентної політики. Відповідні заходи повинні включати основні принципи прозорості, недискримінації, державне субсидіювання/державну допомогу, разом із зобов’язаннями щодо врегулювання питань щодо функціонування міжнародних картелів.

Державні закупівлі
Ринки державних закупівель товарів та послуг складають значну частку ВВП як в ЄС, так і в Україні. Важливим є положення щодо забезпечення прозорості та кваліфікаційних процедур/рішень. Європейські компанії стверджують, що складається враження щодо наявності неприйнятних тісних зв’язків між операторами та постачальниками, що ускладнює входження на ринок іноземних постачальників.

Двостороння угода повинна передбачити нижчі порогові значення щодо недискримінаційних тендерних процедур, ніж ті, що встановлені у рамках діючої Угоді про державні закупівлі (вони повинні бути вищими за рівень, визначений в угоді про ЗВТ між США та Україною). Кількість установ, діяльність яких регламентується положеннями двосторонньої угоди про закупівлі, має бути суттєво збільшена порівняно з поточними зобов’язаннями України в рамках Угоди про державні закупівлі.

Надаючи комплексну систему виключень, Угода з Україною також повинна включати подальші заходи, що мають гарантувати дотримання національного режиму та принципу недискримінації та що мають передбачати ліквідацію національних та/чи місцевих преференцій в максимально можливих масштабах.

Україні слід також наблизити своє національне законодавство до законодавства ЄС щодо державних закупівель, особливо до правил, що запроваджують нову процедуру - так званий „конкурентний діалог”, так як ця процедура має перевагу надавати можливість робити внесок учасникам тендерного процесу.

Сприяння торгівлі
Положення угоди з Україною щодо сприяння торгівлі повинна, принаймні, базуватись на принципах переглянутої Кіотської Конвенції Всесвітньої Митної організації та приймати до уваги результати переговорів у рамках СОТ з питань сприяння торгівлі. Положення угоди мають бути в основному спрямовані на:

• мінімізацію та\чи відміну платежів та зборів;
• процедурах судових звернень та апеляцій, подання скарг чи поручительства в разі розгляду суперечок з митними органами;
• запровадженні єдиного «адміністративного вікна»;
• оприлюдненні торговельних регуляторних актів; та
• вдосконалені та спрощені процедур для звільнення та митного очищення товарів.

Інструменти торговельного захисту
Україні не повинні надаватись будь-які привілеї та розглядатись можливість часткового послаблення (відміни) поточних правил ЄС в сфері торговельного захисту. Також не повинні надаватись будь-які поступки неофіційно при розгляді конкретної справи. Businesseurope чітко відстежуватиме просування в цій сфері та відхилить будь-яку двосторонню угоду чи неформальні дії у рамках відповідної практики, які підриватимуть чинні стандарти у сфері торговельного захисту ЄС.

Прозорість та економічне управління
ЄС всіляко підтримує неухильне дотримання певної кількості процедур застосування захисних заходів, розроблених з метою забезпечення прозорості, об’єктивності та управлінської ефективності в процесі прийняття рішень. Це надає можливість компаніям передбачувати хід подій та забезпечує положення, що прийняті рішення є невипадковими та неупередженими.

В угоді про ЗВТ між ЄС та Україною має підтримуватися принципи прозорості, об’єктивності та управлінської ефективності, включаючи чіткі рамки для прийняття рішень та об’єктивного обґрунтування цих рішень. Наприклад, політика ціноутворення та відшкодування і захист інформації для нових видів ліків в фармацевтичній галузі викликають занепокоєння тому, що поточна система є незрозумілою та викликає комерційну непевність.

Більше того, Уряд України може приєднатися до Конвенції ОЕСР про хабарництво, може імплементувати інструменти Ради Європи та здійснювати заходи для поліпшення функціонування та ефективності національної правової системи. Ці заходи у рамках відповідної політики можуть бути охоплені у рамках співробітництва ЄС та України як частини угоди про ЗВТ або в рамках Європейської політики сусідства.

Врегулювання суперечок
Угода з Україною повинна передбачати розробку чіткого гнучкого та ефективного двостороннього механізму врегулювання суперечок з чіткими термінами. Він має бути встановлений аналогічно до механізму СОТ чи механізму, встановленому в угоді про ЗВТ між ЄС та Чилі. Встановлення точних термінів та застосування контрзаходів як захисних засобів є ключовими. Businesseurope підтримує прямий доступ компаній до цього механізму, який є важливим під час співробітництва з країною, правова система якої перебуває на стадії реформування.

Висновок
Європейські компанії схвалюють започаткування переговорного процесу між ЄС та Україною з торгівлі та інвестиціях, який призведе до підписання амбіційної угоди, яка б сприяла економічній інтеграції обох сторін. Businesseurope очікує з нетерпінням на забезпечення активного сприяння цьому переговорному процесу.

Джерело: http://www.businesseurope.eu/DocShareNoFrame/docs/1/OHJPHNIAHANGIBJPNCGD...