Асоціація підприємств інформаційних технологій України

14 січня 2011 року Комітетом Асоціації підприємств інформаційних технологій України з програмного забезпечення проведено круглий стіл на тему: «Податковий кодекс України: оподаткування ПДВ операцій із постачання послуг з програмного забезпечення» у конференц залі Адріївський готелю "Хрещатик".

В круглому столі взяли участь представники компаній 1С Украина, АБІ Україна, АйБіЕм, Асбіс, АМИ, Асус, АУЭЛБУ, Бакотек, БМС Консалтинг, Верна, EPAM Systems, ЕсАй БІС, Комплексні Рішення, Літер, Майкрософт , Міратех, МONT Україна, Навігатор, Софтпром, ЕсАй БІС, ЦЕБИТ.
Запрошені:
- Віталій Окнов – завідувач сектору розвитку програмного забезпечення та інформаційних технологій Держкомінформнауки.
- Тетяна Зацерковна – партнер, генеральний директор ТОВ «ААН «СейЯ-Кірш-аудит».
- Дмитро Гадомський – ЮК «Арцінгер».

Велика кількість учасників (близько 50 осіб) і жвава дискусія підтвердили актуальність теми та необхідність подальшого обговорення піднятих на круглому столі проблем, в т.ч. з представниками компетентних органів державної влади.

Найгострішою проблемою учасники визначили відсутність чіткого окреслення терміну «послуги з постачання програмного забезпечення» (ст. 186.3), оскільки «операції з постачання цих послуг не є об’єктом оподаткування ПДВ» (ст. 196.1, 196.1.14).

Серед питань, що обговорювалися на круглому столі, слід виокремити наступні:

Чи підлягає оподаткуванню ПДВ імпорт програмного забезпечення?

На думку, учасників круглого столу, так-зване „коробкове ПЗ” є товаром, а отже імпорт такого товару не звільняється від оподаткування ПДВ. Тобто, при імпорті коробкового ПЗ шляхом його декларування на митному кордоні, норма ст. 196.1.14 не застосовується. Окрім того, „коробкове ПЗ” може вважатися товаром для цілей ПДВ не лише на етапі імпорту, а й на етапі постачання на території України.

Чим є постачання ліцензії, електронного ключа, коду активації ПЗ – постачанням послуги чи постачанням товару?

Учасникам круглого столу було запропоновано наступний підхід для вирішення цієї проблеми. В розумінні Податкового кодексу (ст.14.1.244) товари – це матеріальні та нематеріальні активи.
Зазначалося, що неможливо продавати власне ліцензію, електронний ключ чи код активації – це є лише засобом, який дає змогу кінцевому споживачеві використовувати ПЗ за його призначенням. Залежно від конкретного договору, його предметом може бути товар (ПЗ), послуга або передача права (на використання ПЗ). Тобто, слід відштовхуватися від того, що є предметом договору: постачання товару, надання (постачання) послуги чи передача прав інтелектуальної власності. Відкритим залишається запитання, що у себе включає термін «послуги з постачання програмного забезпечення», і чи включає він послуги:
- з постачання ліцензій (дозволів на користування),
- з постачання ліцензій електронних ключів (кодів активації ПЗ,
- з включення кінцевих користувачів ПЗ до баз даних постачальника ПЗ, в тому числі, коли такі ліцензії, електронні ключі передаються з використанням Інтернету.

Чи можна застосовувати КВЕД для визначення послуг у сфері інформатизації в цілях Податкового кодексу?

Перелік послуг у сфері інформатизації містить розділ 72 Класифікатора видів економічної діяльності (далі – КВЕД). Відповідно до ст.5.3. ПК «Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами». Закон України «Про стандарти та бухгалтерський облік» спирається на стандарти бухгалтерського обліку, які у свою чергу, посилаються на КВЕД. Таким чином, віднесення послуг, наведених у розділі 72 КВЕД до послуг у сфері інформатизації в цілях п. в ст. 186.3 є обґрунтованим.

Чи необхідно виписувати податкову накладну на підставі ст. 196.1.14 ПК?

Відповідно до ст. 201.3 ПК: «У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.» У розглядуваному випадку ст. 196 ПК визначає операції, що не є об’єктом оподаткування ПДВ. Таким чином, при здійснені таких операцій, податкову накладну виписувати не потрібно.

Чи можна вважати ордер-замовлення актом виконаних робіт?

Ордер-замовлення може вважатися актом виконаних робіт, якщо у ньому прописати, що надання ордера-замовлення є рівнозначним підписанню акта виконаних робіт.

Учасники круглого столу єдині в тому, що незалежно від відповідей на вищезазначені питання, важливим є те, щоб норми законодавства застосовувалися однаково до всіх суб’єктів ринку – платників податків.

Ремарка: все викладене вище є лише суб’єктивним тлумаченням учасників круглого столу та не тягне за собою жодних правових наслідків.

За результатами обговорення учасниками круглого столу було вирішено доручити Виконавчій адміністрації АПІТУ підготувати звернення до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України та Державної податкової адміністрації України для отримання роз’яснення на запитання, що обговорювалися учасниками Круглого столу.

Див. нижче листи АПІТУ до КМУ від 09.02.2011 №009 щодо оподаткування ПДВ операцій із постачання послуг з постачання ПЗ та №010 щодо оподаткування ПДВ операцій ремонту та технічного обслуговування електронно-обчислювальної техніки.