Асоціація підприємств інформаційних технологій України

Корисне —» Держава —» Міжнародне законодавство —» Документи ВСІС –» Туніська програма

A. Вступ
B. Фінансові механізми для вирішення задач ІКТ для цілей розвитку
C. Управління Інтернетом
D. Упровадження і наступна діяльність
Додаток

 

A. Вступ

1 Ми визнаємо, що прийшов час перейти від принципів до дій, з огляду на вже здійснювану роботу з виконання Женевського Плану дій і визначаючи ті сфери, де прогрес уже досягнуто, досягається або не був досягнутий.

2. Ми знову підтверджуємо зобов’язання, прийняті в Женеві, і ґрунтуємося на них у Тунісі, зосередивши увагу на фінансових механізмах для подолання цифрової нерівності, на управлінні Інтернетом і пов’язаних з цим питаннях, а також на виконанні рішень, прийнятих у Женеві і Тунісі, і на пов’язаній з ними наступній діяльності.

B. Фінансові механізми для вирішення задач ІКТ для цілей розвитку

3. Ми висловлюємо подяку Генеральному секретареві ООН за його зусилля зі створення Цільової групи з питань фінансових механізмів (ЦГФМ) і дякуємо її членам за наданий ними звіт.

4. Ми нагадуємо, що мандат ЦГФМ полягав у ретельному аналізі адекватності існуючих фінансових механізмів для вирішення задач ІКТ для цілей розвитку.

5. Звіт ЦГФМ вказує на складність існуючих механізмів як приватних, так і державних, які забезпечують фінансування ІКТ у країнах, що розвиваються. Звіт визначає можливі сфери вдосконалення цих механізмів, а також області, в яких ІКТ міг би надаватися вищий пріоритет країнами, що розвиваються, і їхніми партнерами в області розвитку.

6. На основі висновку за підсумками обговорення звіту ми розглянули покращення та інновації в механізмах фінансування, включаючи створення добровільного Фонду цифрової солідарності, про який говориться в Женевській Декларації принципів.

7. Ми визнаємо існування цифрової нерівності і проблеми, які це ставить перед багатьма країнами, змушеними робити вибір між багатьма конкуруючими завданнями при плануванні свого розвитку й обґрунтуванні потреб у коштах на розвиток, маючи при цьому обмежені ресурси.

8. Ми визнаємо масштаб проблеми, пов’язаної з подоланням цифрової нерівності, яка потребує адекватних і постійних інвестицій в інфраструктуру ІКТ і послуги ІКТ, а також підвищення компетентності і передачі технології протягом багатьох прийдешніх років.

9. Ми закликаємо міжнародну спільноту до сприяння передачі технології на взаємопогоджених умовах, включаючи ІКТ, до прийняття документів, що визначають політику, і програм з метою надання допомоги країнам, що розвиваються, у використанні переваг технології на шляху свого розвитку за допомогою, серед іншого, технічного співробітництва і створення наукового і технологічного потенціалу в рамках наших зусиль з подолання цифрової нерівності та нерівності в розвитку.

10. Ми визнаємо, що погоджені на міжнародному рівні цілі й завдання розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття, є основоположними. Монтерейський консенсус з питань фінансування для розвитку є основою для створення адекватних і належних фінансових механізмів для сприяння ІКТ для цілей розвитку відповідно до Порядку денного цифрової солідарності Женевського Плану дій.

11. Ми визнаємо і підтверджуємо особливі і конкретні потреби у фінансуванні країн, що розвиваються, як це відзначено в параграфі 16 Женевської Декларації принципів, перед якими стоять численні задачі в секторі ІКТ, а також те, що є нагальна потреба приділяти підвищену увагу особливим потребам цих країн у фінансуванні для досягнення погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття.

12. Ми погоджуємося, що фінансування ІКТ для цілей розвитку слід розглядати в контексті зростаючого значення ролі ІКТ не тільки як засобу комунікацій, але й як чинника, що сприяє розвиткові, та інструмента досягнення погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття.

13. У минулому фінансування інфраструктури ІКТ у більшості країн, що розвиваються, було засновано на державних інвестиціях. Останнім часом відзначається значний приплив інвестицій у тих країнах, де на основі міцної регуляторної бази заохочується участь приватного сектору і де впроваджені державні документи, що визначають політику, спрямовані на подолання цифрової нерівності.

14. Нас сильно надихає той факт, що досягнення у сфері комунікаційних технологій і мереж високошвидкісної передачі даних постійно розширюють можливості країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою стати учасниками глобального ринку послуг на базі ІКТ із використанням їхніх порівняльних переваг. Ці виникаючі можливості створюють могутню комерційну основу для інвестицій в інфраструктуру ІКТ у цих країнах. Отже, уряди повинні вжити заходів у рамках національних документів, що визначають політику розвитку, які були б спрямовані на забезпечення сприятливого конкурентного середовища для необхідних інвестицій в інфраструктуру ІКТ і для розробки нових послуг. Водночас країни повинні дотримуватися документів, що визначають політику, і вживати заходів, які б не перешкоджали участі таких країн на постійній основі в глобальному ринку послуг на базі ІКТ або знеохочували чи утрудняли таку участь.

15. Ми беремо до відома, що проблеми, пов’язані з розширенням меж корисного доступного інформаційного контенту в країнах, що розвиваються, є численними; зокрема, необхідно знову приділити увагу питанню фінансування різних форм контенту і застосунків, оскільки, коли увагу зосереджено на інфраструктурі ІКТ, то ця тема часто залишається непоміченою.

16. Ми визнаємо, що залучення інвестицій у ІКТ найбільше залежить від сприятливого середовища, що включає належне урядування на всіх рівнях, а також підтримуючу, прозору і спрямовану на розвиток конкуренції політичну і регуляторну базу, що відображає національні реалії.

17. Ми прагнемо до активного діалогу з питань, пов’язаних із корпоративною соціальною відповідальністю і належним корпоративним управлінням транснаціональних корпорацій та їхнім внеском в економічний і соціальний розвиток країн, що розвиваються, у рамках наших зусиль з подолання цифрової нерівності.

18. Ми підкреслюємо, що ринкові сили самі по собі не можуть гарантувати повномасштабну участь країн, що розвиваються, у глобальному ринку послуг на базі ІКТ. Отже, ми закликаємо до посилення міжнародного співробітництва і солідарності, спрямованих на сприяння всім країнам, особливо переліченим у параграфі 16 Женевської Декларації принципів, у розвитку інфраструктури ІКТ і послуг на базі ІКТ, що були б життєздатними та конкурентоздатними на національних і міжнародних рівнях.

19. Ми визнаємо, що на доповнення до державного сектору фінансування інфраструктури ІКТ приватним сектором в багатьох країнах стало відігравати важливу роль і що внутрішнє фінансування доповнюється потоками коштів у напрямі ПівнічПівдень і співробітництвом на рівні ПівденьПівдень.

20. Ми визнаємо, що в результаті зростаючого впливу постійних інвестицій приватного сектору в інфраструктуру багатосторонні і двосторонні державні донори перенаправляють державні ресурси на інші завдання розвитку, включаючи Стратегії зниження бідності і відповідні програми, політичні реформи, надання ІКТ першочергового значення і підвищення компетентності. Ми закликаємо всі уряди у своїх національних стратегіях розвитку приділяти належну увагу ІКТ, у тому числі традиційним ІКТ, таким як радіо і телемовлення. Ми також заохочуємо багатосторонні установи, а також двосторонніх державних донорів до розгляду питання про виділення більшого обсягу фінансової допомоги для проектів зі створення регіональних і великомасштабних національних інфраструктурних проектів ІКТ і для відповідного розвитку компетентності. Вони повинні розглянути питання про надання допомоги і приведення своїх стратегій партнерства у відповідність із пріоритетами, визначеними країнами, що розвиваються, і країнами з перехідною економікою в їхніх національних стратегіях розвитку, включаючи їхні стратегії зниження рівня бідності.

21. Ми визнаємо, що державне фінансування відіграє вирішальну роль у забезпеченні доступу до ІКТ і послуг на базі ІКТ у сільських районах, а також для населення, що перебуває в несприятливих умовах, у тому числі населення малих острівних держав, що розвиваються, і країн, які розвиваються і не мають виходу до моря.

22. Ми відзначаємо, що пов’язане з ІКТ підвищення компетентності потребує високого пріоритету в усіх країнах, що розвиваються, і що існуючі в даний час рівні фінансування недостатні для задоволення цих потреб, хоча й є багато різних фінансових механізмів для підтримки ІКТ для цілей розвитку.

23. Ми визнаємо, що є ряд областей, для яких потрібно більше фінансових ресурсів і яким у рамках існуючих підходів до фінансування ІКТ для цілей розвитку поки що приділяється недостатня увага. До них належать:

a) програми з підвищення компетентності у сфері ІКТ, відповідні матеріали, інструментарій, фінансування освіти та ініціативи зі спеціалізованої професійної підготовки, особливо для регуляторних органів і службовців інших державних секторів та організацій;

b) доступ до комунікацій і можливість підключення для надання послуг і застосунків ІКТ у віддалених сільських районах, малих острівних державах, що розвиваються, країнах, що розвиваються, які не мають виходу до моря, та інших місцях із особливими технологічними і ринковими проблемами;

c) регіональна магістральна інфраструктура, регіональні мережі, точки доступу до мережі і відповідні регіональні проекти, призначені для з’єднання мереж через кордони країн і в економічно несприятливих регіонах, для яких можуть бути потрібні скоординовані документи, що визначають політику, включаючи правові, регуляторні і фінансові бази та початкове фінансування, а також був би корисним обмін досвідом і прикладами найкращої практики;

d) широкосмугові можливості для полегшення надання більш широкого діапазону послуг і застосунків, стимулювання інвестицій і надання доступу до Інтернету за прийнятними цінами як для існуючих, так і для нових користувачів;

e) скоординована допомога, у належних випадках, країнам, переліченим у параграфі 16 Женевської Декларації принципів, особливо найменш розвиненим країнам і малим острівним державам, що розвиваються, з метою підвищення ефективності і зниження операційних витрат, пов’язаних із наданням допомоги міжнародних донорів;

f) застосунки ІКТ і контент, призначені для інтеграції ІКТ у впровадження стратегій подолання бідності та у галузеві програми, особливо в охороні здоров’я, освіті, сільському господарстві й охороні довкілля.

Крім того, необхідно розглянути такі питання, які стосуються ІКТ для цілей розвитку і не дістали належної уваги:

g) сталість проектів, що стосуються інформаційного суспільства, наприклад з обслуговування інфраструктури ІКТ;

h) особливі потреби малих, середніх і мікропідприємств (МСМП), такі як потреби у фінансуванні;

i) місцеві розробка і виробництво застосунків і технологій ІКТ країнами, що розвиваються;

j) діяльність з інституційної реформи, пов’язаної з ІКТ, і розширення спроможності нормативної і регуляторної бази;

k) удосконалення організаційних структур і зміна бізнеспроцесів з метою оптимізації впливу і ефективності проектів в області ІКТ та інших проектів, зі значними компонентами ІКТ;

l) місцеві органи управління та ініціативи на рівні місцевих громад, що забезпечують надання громадам послуг на базі ІКТ у таких сферах, як освіта, охорона здоров’я та одержання засобів до існування.

24. Визнаючи, що основна відповідальність за координацію програм державного фінансування і державних ініціатив розвитку ІКТ лежить на органах державного управління, ми рекомендуємо здійснювати подальшу міжгалузеву та міжвідомчу координацію, як донорами, так і одержувачами допомоги в національних рамках.

25. Багатосторонні банки розвитку і установи в області розвитку повинні розглянути пристосування їхніх наявних механізмів, та у належних випадках розробити нові механізми для забезпечення національних і регіональних потреб у розвитку ІКТ.

26. Ми визнаємо такі передумови для рівноправної і загальної доступності до фінансових механізмів, а також для їх кращого використання:

a) створення політичних і регуляторних спонук, спрямованих на досягнення загального доступу і залучення інвестицій приватного сектору;

b) визначення і визнання ключової ролі ІКТ у національних стратегіях розвитку і розробка цих стратегій, у належних випадках, в ув’язці з електронними стратегіями;

c) розвиток інституційної спроможності і здатності  впроваджувати рішення на підтримку використання національних фондів, створених для загальнодоступних послуг і загального доступу, та подальше вивчення цих механізмів, а також механізмів, спрямованих на мобілізацію внутрішніх ресурсів;

d) заохочення розробки актуальних для місцевих умов інформації, застосунків і послуг, які були б корисними для країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою;

e) підтримка розширення масштабу успішно реалізованих пілотних програм, заснованих на ІКТ;

f) підтримка використання ІКТ в органах державного управління як одного з пріоритетів і основної цільової області в діяльності зі сприяння розвиткові на базі ІКТ;

g) розвиток людських ресурсів і створення інституційної спроможності (знань) на кожному рівні для досягнення цілей інформаційного суспільства, особливо в державному секторі;

h) заохочення суб’єктів бізнессектору для сприяння стимулюванню різкого зростання попиту на послуги ІКТ підтримуючи галузі, що займаються розробкою нової продукції, місцевих розробників культурного контенту і застосунків, а також малі підприємства;

i) розширення можливостей для підвищення потенціалу убезпечених фондів і їхнього ефективного використання.

27. Ми рекомендуємо удосконалити й обновити існуючі механізми фінансування, включаючи:

a) удосконалення фінансових механізмів для того, щоб фінансові ресурси були адекватними, більш передбачуваними, переважно незв’язаними і постійними;

b) посилення регіонального співробітництва і створення партнерств між багатьма заінтересованими сторонами, особливо створенням стимулів для розвитку регіональної магістральної інфраструктури;

c) забезпечення прийнятного за ціною доступу до ІКТ за допомогою таких заходів:

i. зниження міжнародних затрат, пов’язаних з Інтернетом, що стягуються постачальниками послуг магістральних ліній, а також підтримка, серед іншого, створення і розвитку регіональних магістральних мереж ІКТ і пунктів обміну трафіком Інтернету для зменшення вартості міжз’єднань і розширення мережного доступу;

ii. заохочення МСЕ продовжити вивчення в терміновому порядку питання про міжнародні Інтернетз’єднання (МІЗ) для розробки відповідних Рекомендацій;

d) координація програм між урядами і великими фінансовими органами для зменшення інвестиційних ризиків і зниження операційних витрат для операторів, які входять на менш привабливі ринки в сільських районах і на сегменти ринків з низькою прибутковістю;

e) сприяння прискоренню розробки внутрішніх фінансових інструментів, включаючи підтримку місцевих інструментів мікрофінансування, бізнесінкубаторів в області ІКТ, державних кредитних інструментів, механізмів зворотних аукціонів, ініціатив з об’єднання в мережі на базі місцевих громад, цифрової солідарності та інших інновацій;

f) розширення можливостей для доступу до механізмів фінансування з метою прискорення темпів фінансування інфраструктури ІКТ і послуг на базі ІКТ, включаючи сприяння потокам коштів у напрямі ПівнічПівдень, а також співробітництву на рівнях ПівнічПівдень і ПівденьПівдень;

g) багатосторонні, регіональні і двосторонні організації в області розвитку повинні розглянути питання про доцільність створення віртуального форуму для обміну між усіма заінтересованими сторонами інформацією про потенційні проекти, джерела фінансування та інституційні фінансові механізми;

h) надання можливості країнам, що розвиваються, постійно розвивати здатність генерувати кошти для ІКТ і розробляти фінансові інструменти, включаючи довірчі фонди і стартовий капітал, що підходять для їхньої економіки;

i) настійного заклику до всіх країн докласти конкретних зусиль для виконання їхніх зобов’язань відповідно до Монтерейського консенсусу;

j) багатосторонні, регіональні і двосторонні організації в області розвитку повинні розглянути питання про співробітництво з метою підвищення їхньої здатності до швидкого реагування для надання підтримки країнам, що розвиваються, які звертаються за допомогою стосовно документів, що визначають політику у сфері ІКТ;

k) заохочення збільшення обсягу добровільних внесків;

l) забезпечення, у належних випадках, ефективного використання механізмів полегшення тягаря заборгованості, як це викладено в Женевському Плані дій, включаючи, серед іншого, анулювання боргів і обмін боргових зобов’язань, що може використовуватися для фінансування проектів ІКТ для цілей розвитку, включаючи проекти в рамках Стратегій зниження бідності.

28. Ми вітаємо Фонд цифрової солідарності (ФЦС), заснований у Женеві як інноваційний фінансовий механізм добровільного характеру, відкритий для участі заінтересованих сторін, завдання якого полягає в перетворенні цифрової нерівності у цифрові можливості для країн, що розвиваються, через зосередження переважно на особливих і невідкладних потребах на місцевому рівні і вишукування нових джерел добровільного фінансування «солідарності». ФЦС доповнить існуючі механізми для фінансування інформаційного суспільства, які повинні надалі використовуватися повною мірою для фінансування розвитку нової інфраструктури і послуг ІКТ.

C. Управління Інтернетом

29. Ми знову підтверджуємо принципи, проголошені під час Женевського етапу ВСІС у грудні 2003 року, згідно з якими Інтернет перетворився в загальнодоступний глобальний засіб і управління ним повинне становити основне питання порядку денного інформаційного суспільства. Міжнародне управління Інтернетом повинне здійснюватися на багатосторонній основі, бути прозорим і демократичним за повної участі державних органів, приватного сектору, громадянського суспільства і міжнародних організацій. Воно повинне гарантувати справедливий розподіл ресурсів, полегшувати доступ для всіх і забезпечувати стабільне і безпечне функціонування Інтернету, враховуючи багатомовність.

30. Ми визнаємо, що Інтернет – центральний елемент інфраструктури інформаційного суспільства – перетворився з дослідницького і академічного засобу в загальнодоступний глобальний засіб.

31. Ми визнаємо, що управління Інтернетом, здійснюване відповідно до Женевських принципів, є невід’ємним елементом орієнтованого на інтереси людей, відкритого для всіх, спрямованого на розвиток і недискримінаційного інформаційного суспільства. Крім того, ми зобов’язуємося підтримувати стабільність і безпеку Інтернету як глобального засобу і забезпечувати необхідну легітимність управління ним на основі повної участі всіх заінтересованих сторін як з розвинутих, так і з країн, що розвиваються, у рамках їхніх відповідних ролей і обов’язків.

32. Ми дякуємо Генеральному секретарю ООН за заснування Робочої групи з управління Інтернетом (РГУІ). Ми висловлюємо вдячність голові, членам групи і секретаріатові за їхню роботу і їхній звіт.

33. Ми беремо до відома звіт РГУІ, в якому докладено зусилля знайти робоче визначення управління Інтернетом. Він допоміг визначити низку питань державної політики, що мають відношення до управління Інтернетом. Цей звіт також поліпшив наше розуміння відповідних ролей і обов’язків державних органів, міжурядових і міжнародних організацій та інших форумів, а також приватного сектору і громадянського суспільства як у країнах, що розвиваються, так і в розвинутих країнах.

34. Робоче визначення управління Інтернетом означає розробку і застосування державними органами, приватним сектором і громадянським суспільством, у рамках їх відповідних ролей, спільних принципів, норм, правил, процедур прийняття рішень і програм, що формують розвиток і використання Інтернету.

35. Ми знову підтверджуємо, що управління Інтернетом охоплює як технічні питання, так і питання державної політики, і повинно здійснюватися за участю всіх заінтересованих сторін і відповідних міжурядових та міжнародних організацій. У цьому відношенні визнається, що:

a) політичні повноваження з пов’язаних з Інтернетом питань державної політики є суверенним правом держав. Вони мають права і несуть відповідальність за пов’язані з Інтернетом міжнародні питання державної політики;

b) приватний сектор відіграв і повинен й надалі відігравати важливу роль у розвитку Інтернету як у технічній, так і в економічній сферах;

c) громадянське суспільство також відіграло важливу роль у питаннях Інтернету, особливо на суспільному рівні, і повинне продовжувати відігравати цю роль;

d) міжурядові організації відіграли і повиннні продовжувати відігравати роль у полегшенні координації пов’язаних з Інтернетом питань державної політики;

e) міжнародні організації також відіграли і повинні продовжувати відігравати важливу роль у розробці пов’язаних з Інтернетом технічних стандартів і відповідних документів, що визначають політику.

36. Ми визнаємо значний внесок академічної і технічної спільнот у рамках згаданих в параграфі 35 груп заінтересованих сторін у розвиток, функціонування й удосконалення Інтернету.

37. Ми прагнемо поліпшити координацію діяльності міжнародних і міжурядових організацій та інших установ, що мають відношення до управління Інтернетом, і обмін інформацією між ними. Підхід за участю багатьох заінтересованих сторін слід прийняти, якомога більше, на всіх рівнях.

38. Ми закликаємо до посилення спеціалізованих регіональних установ з управління ресурсами Інтернету для гарантування національних інтересів і прав країн конкретного регіону на управління своїми власними ресурсами Інтернету, поряд із забезпеченням глобальної координації в цій сфері.

39. Ми прагнемо підвищувати довіру і безпеку при використанні ІКТ шляхом зміцнення основи для довіри. Ми знову підтверджуємо необхідність далі просувати, розвивати й впроваджувати у співробітництві з усіма заінтересованими сторонами глобальну культуру кібербезпеки, як це викладено в резолюції 57/239 ГА ООН та інших відповідних регіональних основоположних документах. Ця культура потребує національних дій та активізації міжнародного співробітництва для зміцнення безпеки при підвищенні захисту особової інформації, недоторканності приватного життя і даних. Постійний розвиток культури кібербезпеки повинен покращити доступ та торгівлю і мусить брати до уваги рівень соціального і економічного розвитку кожної країни і враховувати орієнтовані на розвиток аспекти інформаційного суспільства.

40. Ми підкреслюємо важливість переслідування кіберзлочинності, включаючи кіберзлочини, які вчинені в рамках юрисдикції однієї країни, але мають наслідки в іншій. Ми надалі підкреслюємо необхідність дієвих і кваліфікованих інструментів і дій на національному і міжнародному рівнях для сприяння міжнародному співробітництву, серед іншого, між правоохоронними органами з питань кіберзлочинності. Ми закликаємо уряди у співробітництві з іншими заінтересованими сторонами розробити необхідне законодавство, яке передбачатиме проведення розслідувань і судове переслідування кіберзлочинності, зважаючи на існуючі основоположні документи, наприклад Резолюції 55/63 і 56/121 ГА ООН про боротьбу з кримінальним зловживанням інформаційними технологіями та на відповідні регіональні ініціативи, включаючи Конвенцію про кіберзлочинність Ради Європи, але не обмежуючися нею.

41. Ми вирішуємо діяти ефективно для розв’язання значної і зростаючої проблеми, пов’язаної зі спамом. Ми зважаємо на існуючі багатосторонні, за участю багатьох заінтересованих сторін рамки для регіонального і міжнародного співробітництва зі спаму, наприклад Стратегію АТЕ з протидії спаму, Лондонський план дій, Меморандум про взаєморозуміння з питань про протидію спаму між Сеулом і Мельбурном і відповідною діяльністю ОЕСР і МСЕ. Ми закликаємо всі заінтересовані сторони прийняти комплексний підхід до протидії спаму, що включає, серед іншого, освіту для користувачів і представників бізнесу; належне законодавство, правоохоронні органи й інструменти; безперервну розробку технічних і саморегульованих заходів; приклади найкращої практики;  міжнародне співробітництво.

42. Ми знову підтверджуємо свою прихильність до свободи пошуку, одержання, поширення і використання інформації, зокрема для створення, нагромадження і розповсюдження знань. Ми підтверджуємо, що заходи, вжиті для забезпечення стабільності і безпеки Інтернету, для боротьби з кіберзлочинністю і для протидії спаму, повинні захищати і поважати положення про недоторканність приватного життя і свободу слова, що містяться у відповідних частинах Загальної декларації прав людини і Женевської Декларації принципів.

43. Ми повторюємо свою прихильністьдо позитивних застосувань Інтернету та інших ІКТ і своє зобов’язання почати відповідні дії і превентивні заходи, встановлені законодавством, для запобігання зловмисному використанню ІКТ, як зазначено в розділі Етичні сторони інформаційного суспільства Женевських Декларації принципів і Плану дій.

44. Ми також підкреслюємо важливість боротьби з тероризмом у всіх його формах і проявах в Інтернеті поряд з дотриманням прав людини і відповідно до інших зобов’язань за міжнародним правом, викладеним в документі А/60/L.1 ГА ООН з посиланням на Статтю 85 Підсумкового документа Всесвітнього саміту 2005.

45. Ми підкреслюємо важливість безпеки, безперервності і стабільності Інтернету і потребу захисту Інтернету та інших мереж ІКТ від загроз і вразливості. Ми підтверджуємо необхідність загального розуміння питань безпеки Інтернету і подальшого співробітництва для полегшення пропагування, збирання і поширення інформації з питань безпеки та обміну хорошою практикою між усіма заінтересованими сторонами щодо заходів для боротьби із загрозами безпеці на національному і міжнародному рівнях.

46. Ми закликаємо всі заінтересовані сторони забезпечувати повагу до недоторканності приватного життя і захист особової інформації і даних через прийняття законодавства, розробку рамкових основ для співпраці, використання прикладів найкращої практики і застосування саморегульованих і технічних заходів бізнесом і користувачами. Ми заохочуємо всі заінтересовані сторони, зокрема уряди, до того, щоб знову підтвердити право кожної людини на доступ до інформації відповідно до Женевської Декларації принципів та інших взаємно погоджених відповідних міжнародних документів і здійснювати належну міжнародну координацію.

47. Ми визнаємо збільшення обсягу і вартості всього електронного бізнесу, як усередині, так і через національні кордони. Ми закликаємо до розвитку національного законодавства і практики захисту споживачів і, необхідних випадках, механізмів правозастосування для захисту прав споживачів, які купують товари і послуги в онлайні, а також до активізації міжнародного співробітництва для полегшення подальшого розширення, на недискримінаційній основі й у рамках застосовуваного національного законодавства, електронного бізнесу та підвищення довіри до нього з боку споживачів.

48. Ми із задоволенням відзначаємо розширення використання ІКТ урядами для обслуговування громадян і заохочуємо країни, які ще цього не зробили, розробити національні програми і стратегії для електронного уряду.

49. Ми знову підтверджуємо наше зобов’язання перетворити цифрову нерівність в цифрові можливості і зобов’язуємося забезпечувати гармонійний і рівноправний розвиток для всіх. Ми зобов’язуємосясприяти та надавати керівництво в областях розвитку більш широких домовленостей для управління Інтернетом і включати, поряд з іншими питаннями, такі питання, як вартість міжнародних міжз’єднань, підвищення компетентності і передача технології/ноухау. Ми заохочуємо реалізацію багатомовності в середовищі розвитку Інтернету і підтримуємо розробку програмного забезпечення, що легко піддається локалізації і дає змогу користувачеві вибирати належне рішення з різних моделей програмного забезпечення, включаючи програмне забезпечення з відкритими кодами, безплатне і власницьке програмне забезпечення.

50. Ми визнаємо стурбованість, зокрема серед країн, які розвиваються, що плату за міжнародну можливість підключення до Інтернету слід краще збалансувати для покращення доступу. Таким чином, ми закликаємо до розробки стратегій для розширення прийнятних за ціною глобальних можливостей з’єднання, тим самим полегшуючи кращий і рівноправний доступ для всіх:

a) сприяючи використанню вартості транзиту і міжз’єднань Інтернету, встановлених у ході торговельних переговорів у конкурентному середовищі і які повинні відповідати об’єктивним, прозорим і недискримінаційним параметрам, враховуючи  поточну роботу над цим питанням;

b) створюючи регіональні високошвидкісні магістральні мережі Інтернету і національні, субрегіональні і регіональні пункти обміну трафіком Інтернету (пунктів ОТІ);

c) рекомендуючи донорським програмам і механізмам фінансування розвитку розглядати потребу фінансування ініціатив, що сприяють розвитку можливостей підключення, пунктів ОТІ і місцевого контенту в країнах, що розвиваються;

d) заохочуючи МСЕ до продовження вивчення в невідкладному порядку питання про міжнародні Інтернетз’єднання (МІЗ) і до періодичного представлення результатів такого вивчення для розгляду і можливого впровадження. Ми також заохочуємо інші відповідні установи до розгляду цього питання;

e) сприяючи розробці і розвиткові дешевого термінального обладнання, такого як пристрої для індивідуального і колективного користування, особливо для використання в країнах, що розвиваються;

f) заохочуючи провайдерів послуг Інтернету (ППІ) та інших сторін у торговельних переговорах до вживання практичних заходів, спрямованих на встановлення справедливої і збалансованої вартості міжз’єднуваності.

g) заохочуючи відповідні сторони до зниження в ході торговельних переговорів вартості міжз’єднань для найменш розвинутих країн (НРК), враховуючи особливі обмеження, що існують у НРК.

51. Ми закликаємо уряди та інші заінтересовані сторони, через партнерства у належних випадках, сприяти освіті і професійній підготовці в області ІКТ у країнах, що розвиваються, розробляючи національні стратегії щодо інтеграції ІКТ у процес навчання і підготовки кадрів та виділяючи належні ресурси. Крім того, слід на добровільній основі розширити міжнародне співробітництво з метою підвищення компетентності в тих областях, що стосуються управління Інтернетом. Це може включати, зокрема, створення центрів спеціальної компетенції та інших установ для полегшення передачі ноухау та обміну прикладами найкращої практики, аби розширити участь країн, що розвиваються і всіх заінтересованих сторін у механізмах управління Інтернетом.

52. З метою забезпечення ефективної участі в управлінні Інтернетом на глобальному рівні ми настійно закликаємо міжнародні організації, включаючи міжурядові організації  у належних випадках, забезпечити, щоб усі заінтересовані сторони, особливо з країн, що розвиваються, мали можливість брати участь у прийнятті рішень з питань політики, пов’язаних з управлінням Інтернетом, а також сприяти такій участі і полегшувати її.

53. Ми зобов’язуємося серйозно працювати в напрямку надання Інтернету багатомовності як частини багатостороннього, прозорого і демократичного процесу із залученням державних органів і всіх заінтересованих сторін, що відіграють свої відповідні ролі. У цьому контексті ми також підтримуємо розробку місцевого контенту, переклад і адаптацію, цифрові архіви і різні форми цифрових і традиційних засобів масової інформації і визнаємо, що ця діяльність може також посилити громади місцевого і корінного населення. Отже ми хотіли б підкреслити потребу:

a) в розвиткові процесу для введення багатомовності в ряді областей, включаючи імена доменів, адреси електронної пошти і пошук за ключовими словами;

b) в реалізації програм, що дають можливість наявності багатомовних імен доменів і контенту в Інтернеті, та використання різних моделей програмного забезпечення для боротьби з лінгвістичною цифровою нерівністю, а також забезпечення участі всіх у новому суспільстві, що постає;

c) в посиленні співробітництва між відповідними органами для подальшої розробки технічних стандартів і сприяння їхньому глобальному розгортанню.

54. Ми визнаємо, що сприятливе середовище на національному і міжнародному рівнях, підтримане прямими іноземними інвестиціями, передачею технології та міжнародним співробітництвом, зокрема в областях фінансової заборгованості і торгівлі, є необхідним для розвитку інформаційного суспільства, включаючи розвиток і поширення Інтернету та його оптимальне використання. Зокрема, роль приватного сектору і громадянського суспільства як провідної сили нововведень і приватних інвестицій у розвиток Інтернету є критичною. Добавлена вартість створюється на краях мережі як у розвинутих, так і в країнах, що розвиваються, якщо міжнародний і внутрішньодержавний політичний клімат заохочує інвестиції і нововведення.

55. Ми визнаємо, що існуючий порядок управління Інтернетом діяв ефективно, щоб зробити Інтернет високо надійним, динамічним і географічно різноманітним середовищем, яким він є сьогодні, з провідною роллю приватного сектору в повсякденних операціях і з нововведеннями і створенням додаткової вартості на краях мережі.

56. Інтернет залишається високодинамічним середовищем, і тому будьякі рамки і механізми, призначені для управління Інтернетом, повинні бути відкритими для всіх і відповідати експонентному зростанню і швидкому розвиткові Інтернету як загальної платформи для розвитку чиселенних застосунків.

57. Необхідно підтримувати безпеку і стабільність Інтернету.

58. Ми визнаємо, що управління Інтернетом – це не лише присвоєння імен і адресація в Інтернеті. Воно включає також інші значні питання державної політики, такі як, наприклад, критичні ресурси Інтернету, безпека і захищеність Інтернету, а також аспекти і питання розвитку, що стосуються застосування Інтернету.

59. Ми визнаємо, що управління Інтернетом включає соціальні, економічні і технічні питання, у тому числі прийнятність за ціною, надійність і якість послуг.

60. Ми далі визнаємо, що існує багато перехресних питань міжнародної державної політики, що заслуговують на увагу і ще недостатньо розглянуті за допомогою наявних механізмів.

61. Ми переконані в необхідності започаткувати і належним чином посилити прозорий, демократичний і багатосторонній процес за участю державних органів, приватного сектору, громадянського суспільства і міжнародних організацій, де кожний буде відігравати свою роль. Цей процес міг би передбачати створення придатних рамок або механізмів, там, де це виправдано, таким чином стимулюючи безперервний і активний розвиток існуючих домовленостей для взаємного підвищення спільної дії зусиль стосовно цього.

62. Ми особливо відзначаємо, що будьякий підхід до управління Інтернетом повинен бути відкритим та гнучким і повинен й надалі підтримувати сприятливе середовище для нововведень, конкуренції та інвестицій.

63. Країнам не слід втручатися в прийняття рішень стосовно доменів вищого рівня коду країни ccTLD іншої країни. Їхні законні інтереси, виражені і визначені кожною країною різними способами стосовно рішень, що торкаються їхніх власних ccTLD, мають поважатися, підтримуватися і розглядатися за допомогою гнучкої і вдосконаленої платформи та механізмів.

64. Ми визнаємо потребу в подальшому розвитку і зміцненні співробітництва між заінтересованими сторонами з питань державної політики в області імен базових доменів вищого рівня (gTLDs).

65. Ми підкреслюємо потребу в максимальному розширенні участі країн, що розвиваються, у прийнятті рішень, стосовно управління Інтернетом, які провинні відображати їхні інтереси, а також у розширенні їхньої участі в розвитку і підвищенні компетентності.

66. З огляду на триваючу інтернаціоналізацію Інтернету і принцип універсальності ми погоджуємося впроваджувати Женевські принципи стосовно управління Інтернетом.

67. Ми погоджуємося, серед іншого, запропонувати Генеральному секретареві ООН скликати новий форум для проведення політичного діалогу за участю багатьох заінтересованих сторін.

68. Ми визнаємо, що всі уряди повинні відігравати однакову роль і нести рівну відповідальність у сфері міжнародного управління Інтернетом і забезпечення стабільності, безпеки і безперервності Інтернету. Ми також визнаємо потребу в розробці державної політики державними органами при консультаціях з усіма заінтересованими сторонами.

69. Ми визнаємо далі потребу в зміцненні співробітництва в майбутньому для того, щоб надати можливість урядам, на рівноправній основі відігравати свої ролі і виконувати свої зобов’язання в питаннях міжнародної державної політики, що стосуються Інтернету, а не в повсякденних технічних і експлуатаційних справах, що не впливають на питання міжнародної державної політики.

70. Використовуючи відповідні міжнародні організації, таке співробітництво повинне включати розробку глобально застосовуваних принципів щодо питань державної політики, пов’язаних із координацією і управлінням критичними ресурсами Інтернету. Стосовно цього ми закликаємо організації, відповідальні за основні задачі, пов’язані з Інтернетом, зробити внесок у створення умов, що полегшують таку розробку принципів державної політики.

71. Цей процес, спрямований на посилення співробітництва, буде започаткований Генеральним секретарем ООН і до кінця першого кварталу 2006 року охопить усі відповідні організації, залучить усі заінтересовані сторони з їхніми відповідними ролями, буде здійснюватися якнайшвидше згідно з юридичним процесом і буде відкритим для нововведень. Відповідні організації повинні почати процес, спрямований на посилення співробітництва за участю всіх заінтересованих сторін, що просувався б якнайшвидше і був відкритим для нововведень. Цим самим відповідним організаціям буде доручено подавати щорічні звіти про діяльність.

72. Ми просимо Генерального секретаря ООН до другого кварталу 2006 року провести в рамках відкритого для всіх процесу засідання нового органу для ведення політичного діалогу за участю багатьох заінтересованих сторін за назвою Форум з питань управління Інтернетом (ФУІ). Мандатом цього Форуму є таке:

a) обговорення питань державної політики, що стосуються ключових елементів управління Інтернетом з метою сприяння забезпеченню стійкості, надійності, безпеки, стабільності і розвитку Інтернету;

b) полегшення діалогову між органами, що займаються різними перехресними питаннями міжнародної державної політики стосовно Інтернету, й обговорення питань, що не належать до компетенції якогонебудь з існуючих органів;

c) взаємодія з відповідними міжурядовими організаціями та іншими установами з питань, що належать до їхньої компетенції;

d) полегшення обмінову інформацією і прикладами найкращої практики і стосовно цього використання повною мірою спеціальної компетенції академічних, наукових і технічних спільнот;

e) надання консультацій усім заінтересованим сторонам з пропозицією шляхів і засобів прискорення наявності і прийнятності в ціновому відношенні Інтернету в країнах світу, що розвивається;

f) посилення й підвищення залучення заінтересованих сторін, зокрема з країн, що розвиваються, в існуючі і/або майбутні механізми управління Інтернетом;

g) визначення питань, що з’являються, доведення їх до уваги належних органів і широкої публіки і, у належних випадках, підготовка рекомендацій;

h) внесок у підвищення компетентності в області управління Інтернетом у країнах, що розвиваються, повною мірою залучаючи місцеві джерела знань і досвіду;

i) просування та оцінка, на постійній основі, втілення принципів ВСІС у процеси управління Інтернетом;

j) обговорення, серед іншого, питань, що стосуються критичних ресурсів Інтернету;

k) допомога у виробленні рішень з питань, що виникають через належне і неналежне використанням Інтернету, особливо стосовно повсякденних користувачів;

l) публікація своїх документів.

73. Форум з питань управління Інтернетом у своїй роботі і функціях буде багатостороннім, за участю багатьох заінтересованих сторін, демократичним і прозорим. З цією метою ФУІ міг би:

a) будуватися на існуючих структурах управління Інтернетом, з особливим наголосом на взаємодоповнюваності між усіма заінтересованими сторонами, залученими в цей процес: державними органами, суб’єктами бізнесу, громадянським суспільством і міжурядовими організаціями;

b) мати полегшену і децентралізовану структуру, яка б періодично переглядалася;

c) зустрічатися періодично за потреби. У принципі засідання ФУІ можуть проводитися одночасно з великими відповідними конференціями ООН, зокрема для використання логістичної підтримки.

74. Ми заохочуємо Генерального секретаря ООН вивчити ряд варіантів проведення Форуму, враховуючи підтверджену компетенцію в питаннях управління використанням Інтернету всіх заінтересованих сторін, а також необхідність забезпечити їхнє повне залучення.

75. Генеральний секретар ООН буде періодично звітувати державам – членам ООН про діяльність Форуму.

76. Ми просимо Генерального секретаря ООН вивчити доцільність продовження Форуму шляхом офіційних консультацій з учасниками Форуму, протягом п’яти років після його створення і підготувати рекомендації для членів ООН стосовно цього.

77. ФУІ не буде мати наглядових функцій і не буде підмінювати існуючі домовленості, механізми, установи або організації, але буде залучати їх і використовувати їхню спеціальну компетенцію. Він буде укладений як нейтральний, не дублюючий і незобов’язуючий процес. Він не буде мати залучення до повсякденної або технічної експлуатації Інтернету.

78. Генеральний секретар ООН надішле запрошення усім заінтересованим сторонам та іншим відповідним сторонам взяти участь в інавгураційному засіданні ФУІ, зважаючи на збалансоване географічне представництво. Крім того, Генеральний секретар ООН повинен:

a) залучати будьякі відповідні ресурси всіх заінтересованих сторін, у тому числі підтверджену компетенцію МСЕ, яку було продемонстровано в ході процесу ВСІС;

b) заснувати дієве та економічно ефективне бюро для підтримки ФУІ, забезпечуючи участь багатьох заінтересованих сторін.

79. Різні питання, що стосуються управління Інтернетом, будуть і надалі розглядатися на інших відповідних форумах.

80. Ми заохочуємо розвиток процесів за участю багатьох заінтересованих сторін на національному, регіональному і міжнародному рівнях для обговорення і співпраці з питань розширення і проникнення Інтернету як засобу підтримки зусиль розвитку для досягнення погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття.

81. Ми знову підтверджуємо наше зобов’язання повністю впровадити Женевські принципи.

82. Ми вітаємо люб’язну пропозицію уряду Греції провести перше засідання ФУІ в Афінах не пізніше 2006 року і ми закликаємо Генерального секретаря ООН надіслати запрошення всім заінтересованим сторонам та іншим відповідним сторонам взяти участь в інавгураційному засіданні ФУІ.

D. Упровадження і наступна діяльність

83 Побудова відкритого для всіх і спрямованого на розвиток інформаційного суспільства потребуватиме безустанних зусиль багатьох заінтересованих сторін. Отже ми зобов’язуємося і надалі повною мірою брати участь – на національному, регіональному і міжнародному рівнях – у забезпеченні послідовного впровадження та наступної діяльності щодо рішень і зобов’язань, прийнятих у процесі ВСІС та його Женевського і Туніського етапів. Враховуючи багатогранну природу процесу побудови інформаційного суспільства, ефективне співробітництво між урядами, приватним сектором, громадянським суспільством, а також Організацією Об’єднаних Націй та іншими міжнародними організаціями відповідно до їх різних ролей і сфери відповідальності та з використанням їхнього досвіду є необхідним.

84. Державні органи та інші заінтересовані сторони повинні визначити ті області, які потребують подальших зусиль і ресурсів, та спільно визначити і, в належних випадках, розробити стратегії, механізми й процеси виконання рішень ВСІС на міжнародному, регіональному, національному і місцевому рівнях, приділяючи особливу увагу людям і групам населення, які все ще є маргіналізованими щодо доступу до ІКТ і використання цих технологій.

85. Зважаючи на провідну роль державних органів у партнерстві з іншими заінтересованими сторонами в упровадженні на національному рівні рішень підсумкових документів ВСІС, включаючи Женевський План дій, ми заохочуємо ті уряди, які ще не зробили цього, належним чином розробити якомога швидше але не пізніше 2010 року, всеосяжні, з оглядом у перспективу і стійкі національні електронні стратегії¹, включаючи, у належних випадках, стратегії в області ІКТ і галузеві електронні стратегії1, як невід’ємну частину національних планів розвитку і стратегій зниження рівня бідності.
---------------
¹ Подальші посилання в усьому цьому тексті на «електронні стратегії» інтерпретуються як такі, що включають, у відповідних випадках, стратегії в області ІКТ і галузеві електронні стратегії.

86. Ми підтримуємо зусилля щодо регіональної та міжнародної інтеграції, спрямовані на побудову орієнтованого на інтереси людей, відкритого для всіх і спрямованого на розвиток інформаційного суспільства, і ми знову підкреслюємо, що тісне співробітництво в рамках регіонів і між ними необхідне для підтримки поширення знань. Регіональне співробітництво повинно сприяти національному підвищенню компетентності і розробці регіональних стратегій впровадження.

87.  Ми підтверджуємо, що обмін поглядами і поширення ефективних практик і ресурсів є необхідним для впровадження рішень ВСІС на регіональному і міжнародному рівнях. Для цього слід докласти зусиль для надання і поширення серед усіх заінтересованих сторін знань і ноухау, що відносяться до розробки, впровадження, моніторингу і оцінки, у належних випадках, електронних стратегій і документів, що визначають політику. Ми визнаємо як основоположні складові для стійкого подолання цифрової нерівності у країнах, що розвиваються, зниження бідності, прискорення національного підвищення компетентності і сприяння національному технологічному розвитку.

88. Ми знову підтверджуємо, що через міжнародне співробітництво урядів і партнерство всіх заінтересованих сторін стане можливим справитися з нашою задачею опанування потенціалу ІКТ як інструмента на службі розвитку з метою сприяння використанню інформації і знань для досягнення погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття, а також для розгляду національних і місцевих пріоритетів розвитку, тим самим надалі покращуючи соціальноекономічний розвиток усіх людей.

89. Ми сповнені рішучості розширити на міжнародному, регіональному і національному рівнях можливість підключення і одержання прийнятного за ціною доступу до ІКТ та інформації за допомогою більш активного міжнародного співробітництва всіх заінтересованих сторін, що сприяє обміну технологіями та їх передачі, розвитку людських ресурсів і професійній підготовці, тим самим розширюючи можливість для країн, що розвиваються, здійснювати нововведення і повною мірою брати участь в інформаційному суспільстві та робити в нього внесок.

90. Ми знову підтверджуємо наше зобов’язання забезпечувати рівноправний доступ до інформації і знань для всіх, визнаючи роль ІКТ для економічного зростання і розвитку. Ми зобов’язані працювати в напрямку досягнення викладених у Женевському Плані дій орієнтовних контрольних цілей, що служать як глобальні базові показники зростання можливостей підключення та загального, повсюдного, рівноправного, недискримінаційного і прийнятного за ціною доступу до ІКТ і їх використання зважаючи на різні національні обставини, і яких слід досягнути до 2015 року, а також застосовувати ІКТ як інструмент реалізації погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку, у тому числі Цілей розвитку тисячоліття:

a) надаючи першочергового значення національним електронним стратегіям у всіх місцевих, національних і регіональних планах дій та узгоджуючи національні електронні стратегії з цими планами у належних випадках і відповідно до місцевих і національних пріоритетів розвитку, включаючи до цих планів заходи із установленими термінами виконання;

b) розробляючи і впроваджуючи сприятливі документи, що визначають політику, які відображають національні реалії і підтримують сприятливе міжнародне середовище, прямі іноземні інвестиції, а також мобілізацію внутрішніх ресурсів для розвитку і заохочення підприємництва, зокрема малих, середніх і мікропідприємств (МСМП), враховуючи відповідний ринковий і культурний контекст. Ці документи, що визначають політику, повинні відображатися в прозорій, справедливій регуляторній базі з метою створення конкурентного середовища для підтримки цих цілей і посилення економічного зростання;

c) підвищуючи компетентність у сфері ІКТ для всіх і підвищуючи довіру при використанні ІКТ усіма, включаючи молодь, людей похилого віку, жінок, корінні народи, осіб з обмеженими можливостями, а також громади у віддалених і сільських районах, за допомогою вдосконалення і впровадження відповідних освітніх програм і програм професійної підготовки, що включають навчання протягом усього життя і дистанційне навчання;

d) упроваджуючи ефективну професійну підготовку й освіту, зокрема у сфері наук і технологій ІКТ, що мотивують і сприяють участі й активному залученню дівчат і жінок у процес прийняття рішень з побудови інформаційного суспільства;

e) надаючи особливу увагу формулюванню концепцій універсального дизайну і використанню допоміжних технологій, що сприяють доступу всіх осіб, у тому числі осіб з обмеженими можливостями;

f) сприяючи державним документам, що визначають політику, спрямованим на надання прийнятного за ціною доступу на всіх рівнях, у тому числі на рівні громад, до апаратного і програмного забезпечення, а також на створення можливостей підключення через більш конвергентне технологічне середовище, підвищення компетентності і місцевий контент;

g) поліпшуючи доступ до світових знань у області охорони здоров’я і до послуг телемедицини, зокрема в таких сферах, як глобальне співробітництво у наданні швидкої допомоги, доступ до медичних працівників і об’єднання медичних працівників у мережі, щоб допомогти поліпшити якість життя й умови довкілля;

h) підвищуючи компетентність у сфері ІКТ з метою поліпшення доступу до поштових мереж і користування поштовими послугами;

i) використовуючи ІКТ для поліпшення доступу до сільськогосподарських знань, боротьби з бідністю і підтримки виробництва та доступу до місцевого контенту, що охоплює питання сільського господарства;

j) розробляючи і впроваджуючи застосунки в області електронного уряду, засновані на відкритих стандартах, з метою підвищення зростання і сумісності систем електронного уряду на всіх рівнях, таким чином сприяючи доступу до урядової інформації і послуг та побудові мереж ІКТ і розробці послуг, що були б доступні в будьякому місці, у будьякий час, для будького, з використанням будьяких пристроїв;

k) підтримуючи навчальні, наукові і культурні установи, включаючи бібліотеки, архіви і музеї, у виконанні ними своєї ролі у сфері розробки та збереження, у тому числі в цифровій формі, різноманітного та змінного контенту, надання рівноправного, вільного і прийнятного за ціною доступу до нього для підтримки неформальної і формальної освіти, досліджень та інновацій; і, зокрема, підтримуючи бібліотеки у виконанні ними своєї публічної ролі в області надання вільного і рівноправного доступу до інформації, а також в області поліпшення грамотності в сфері ІКТ і можливості підключення громади, зокрема в громадах, що недостатньо обслуговуються;

l) підвищуючи компетентність громад у всіх регіонах з метою розробки контенту місцевими мовами і/або мовами корінних народів;

m) посилюючи можливості створення якісного електронного контенту на національному, регіональному і міжнародному рівнях;

n) сприяючи використанню традиційних і нових засобів масової інформації для забезпечення загального доступу до інформації, культури і знань для всіх людей, особливо уразливих груп населення і населення країн, що розвиваються, а також використовуючи, серед іншого, радіо і телебачення як освітніх і навчальних інструментів;

o) підтверджуючи незалежність, плюралізм і різноманітність засобів масової інформації і свободи інформації, включно з розробкою, в належних випадках, внутрішнього законодавства, ми повторюємо наш заклик до відповідального використання і трактування інформації засобами масової інформації відповідно до найвищих етичних і професійних стандартів. Ми повторно підтверджуємо необхідність скорочення диспропорцій на міжнародному рівні, що позначаються на засобах масової інформації, зокрема стосовно інфраструктури, технічних ресурсів і розвитку людських професійних здібностей. Ці повторні підтвердження зроблені з посиланням на параграфи 55–59 Женевської Декларації принципів.

p) активно заохочуючи підприємства і підприємців сфери ІКТ до розробки і використання дружніх до довкілля виробничих процесів з метою мінімізації негативного впливу від використання і виробництва ІКТ та впливу відходів виробництва ІКТ на людей і довкілля. У цьому контексті важливо приділяти особливу увагу специфічним потребам країн, що розвиваються;

q) включаючи до національних планів дій та електронних стратегій регуляторні, саморегульовані та інші ефективні політики і рамки для захисту дітей і молоді від розтління й експлуатації через використання ІКТ;

r) сприяючи розвитку передових дослідницьких мереж на національному, регіональному і міжнародному рівнях з метою поліпшення співробітництва у сферах науки, техніки і вищої освіти;

s) сприяючи добровільним послугам на рівні громад для допомоги в забезпеченні максимального впливу ІКТ на розвиток;

t) сприяючи застосуванню ІКТ для вдосконалення гнучких способів роботи, включаючи дистанційну роботу, що ведуть до підвищення продуктивності і створення робочих місць.

91. Ми визнаємо наявність суттєвого зв’язку між зниженням наслідків від стихійних лих, сталим розвитком і подоланням бідності, а також те, що такі стихійні лиха відразу ж підривають інвестиції і залишаються однією з найважливіших перешкод сталому розвиткові і подоланню бідності. Ми розуміємо важливу стимулюючу роль ІКТ на національному, регіональному і міжнародному рівнях, включаючи:
 

a) сприяння технічному співробітництву і підвищення компетентності країн, зокрема країн, що розвиваються, у використанні інструментів ІКТ для раннього оповіщення про стихійні лиха, управління у випадках стихійних лих і для аварійного зв’язку, включаючи поширення зрозумілих попереджень тим, хто піддається ризикові;

b) сприяння регіональному і міжнародному співробітництву для легкого доступу до інформації для управління у випадках стихійних лих і спільного користування такою інформацією, а також виявлення способів для полегшення участі країн, що розвиваються;

c) невідкладну роботу в напрямку заснування стандартизованих систем моніторингу і всесвітнього раннього оповіщення, ув’язаних з національними і регіональними мережами, а також полегшення невідкладного реагування в надзвичайних ситуаціях в усьому світі, зокрема в регіонах із високим ступенем ризику.

92. Ми заохочуємо країни, включаючи всі інші заінтересовані сторони, до забезпечення доступностітелефонних служб допомоги дітям, враховуючи потребу в мобілізації належних ресурсів. З цією метою слід забезпечити легкі для запам’ятовування номери, доступні з усіх телефонів і безплатні.

93 Ми прагнемо до оцифрування даних про нашу історію та культурної спадщини в інтересах майбутніх поколінь. Ми заохочуємо політики ефективного управління інформацією в державному і приватному секторах, включаючи використання стандартизованого цифрового архівування та інноваційних рішень для подолання технологічного старіння, як засіб забезпечення довгострокового збереження інформації і постійного доступу до неї.

94. Ми визнаємо, що кожний повинен користати з потенціалу, який пропонує інформаційне суспільство. Отже  ми запрошуємо уряди на добровільній основі допомагати тим країнам, які уражені будьякою однобічною мірою, що не відповідає міжнародному праву і Статутові Організації Об’єднаних Націй, яка заважає повному досягненню економічного і соціального розвитку населенням уражених країн і стримує підвищення добробуту їх населення.

95. Ми закликаємо міжнародні і міжурядові організації розробити в рамках затверджених ресурсів свої програми аналізу політики і підвищення компетентності на основі практичного і придатного до відтворення досвіду в питаннях, документах, що визначають політику, і діях, позв’язаних з ІКТ, що привели до економічного зростання і зниження рівня бідності, у тому числі за допомогою підвищення конкурентоздатності підприємств.

96. Ми нагадуємо про важливість створення вартого довіри, прозорого, недискримінаційного правового, регуляторного і політичного середовища. З цією метою ми знову заявляємо, що МСЕ та інші регіональні організації повинні вживати заходів для забезпечення на основі відповідних міжнародних угод раціонального, ефективного й економічного використання всіма країнами радіочастотного спектра, а також рівноправного доступу до нього.

97. Ми визнаємо, що участь багатьох заінтересованих сторін є необхідною для успішної побудови орієнтованого на інтереси людей, відкритого для всіх і спрямованого на розвиток інформаційного суспільства, і що уряди могли б відіграти важливу роль у цьому процесі. Ми підкреслюємо, що ключем до такого успіху є участь усіх заінтересованих сторін у впровадженні рішень ВСІС і доведенні їх до кінця на національному, регіональному і міжнародному рівнях заради кінцевої мети, що полягає в допомозі країнам досягнути погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття.

98. Ми заохочуємодо зміцнення і продовження співробітництва між усіма заінтересованими сторонами і серед них, для забезпечення ефективного впровадження Женевських і Туніських рішень: наприклад сприяння національним, регіональним і міжнародним за участю багатьох заінтересованих сторін партнерствам, включаючи публічноприватні партнерства (ППП) і сприяння національним і регіональним тематичним платформам за участю багатьох заінтересованих сторін, спільними зусиллями і в діалозі з країнами, що розвиваються, і найменш розвинутими країнами, партнерами у сфері розвитку і дієвими особами із сектора ІКТ. Стосовно цього ми вітаємо партнерства, такі як очолювана МСЕ ініціатива З’єднаємо світ.

99. Ми погоджуємося забезпечувати стійкий прогрес у напрямку цілей ВСІС після завершення її Туніського етапу і, таким чином, ми вирішуємо заснувати механізм для впровадження і наступної діяльності на національному, регіональному і міжнародному рівнях.

100. На національному рівні, ґрунтуючись на рішеннях ВСІС, ми заохочуємо уряди, за участі всіх заінтересованих сторін і, маючи на увазі важливість сприятливого середовища, до створення національного механізму впровадження, в якому:

a) національні електронні стратегії, у відповідних випадках, повинні стати невід’ємною частиною національних планів розвитку, у тому числі стратегій зниження рівня бідності, з метою внеску в досягнення погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття;

b) інформаційним і комп’ютерним технологіям повною мірою повинне надаватися першочергове значення в стратегіях для Офіційної допомоги розвитку (ОДР) за допомогою більш ефективного спільного використання інформації і координації між партнерами по розвитку, а також за допомогою аналізу і спільного використання прикладів найкращої практики й уроків з досвіду програм ІКТ для цілей розвитку;

c) існуючі двосторонні і багатосторонні програми технічної допомоги, включаючи ті, що входять до Рамкової програми допомоги з боку ООН для розвитку, повинні у всіх належних випадках використовуватися для сприяння урядам у їхніх зусиллях із впровадження на національному рівні;

d) звіти про загальну оцінку країни повинні містити розділ про ІКТ для цілей розвитку.

101. На регіональному рівні:

a) на запити урядів регіональні міжурядові організації у співробітництві з іншими заінтересованими сторонами повинні займатися діяльністю з упровадженню рішень ВСІС, здійснювати обмін інформацією і прикладами найкращої практики на регіональному рівні, а також полегшувати політичне обговорення питань використання ІКТ для цілей розвитку, з першочерговою увагою до реалізації погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття;

b) регіональні комісії ООН, ґрунтуючись на запитах державчленів і в межах затверджених бюджетних ресурсів можуть у співробітництві з регіональними і субрегіональними організаціями з належною періодичністю організовувати регіональні заходи наступної діяльності у зв’язку з ВСІС, а також сприяти державамчленам, надаючи технічну й іншу відповідну інформацію для розробки регіональних стратегій і впровадження рішень регіональних конференцій;

c) ми розглядаємо підхід за участю багатьох заінтересованих сторін і участь приватного сектору, громадянського суспільства, а також Організації Об’єднаних Націй та інших міжнародних організацій у регіональній діяльності з упровадження рішень ВСІС як необхідний.

102. На міжнародному рівні, маючи на увазі важливість сприятливого середовища:

a) впроваджуючи рішення Женевського і Туніського етапів саміту і в наступній діяльності слід враховувати основні теми і напрями дій, що викладені в документах цього саміту;

b) кожна агенція ООН повинна діяти відповідно до свого мандата і компетенції, а також згідно з рішеннями своїх відповідних керівних органів і в межах існуючих затверджених ресурсів;

c) впровадження і наступна діяльність повинні включати міжурядові елементи і елементи участі багатьох заінтересованих сторін.

103. Ми запрошуємо агенції ООН та інші міжурядові організації, відповідно до Резолюції ГА ООН 57/270 В полегшувати діяльність серед різних заінтересованих сторін, включаючи громадянське суспільство і сектор бізнесу, для допомоги національним урядам у їхніх зусиллях із впровадження. Ми просимо Генерального секретаря ООН консультуючись із членами Ради адміністративних керівників системи ООН з питань координації (РАК) заснувати в рамках РАК групу ООН з питань інформаційного суспільства у складі відповідних органів і організацій ООН з мандатом полегшувати впровадження рішень ВСІС і запропонувати РАК, щоб під час розгляду питання про провідну агенцію (агенції) у цій групі були прийняті до розгляду досвід і діяльність у рамках процесу ВСІС, проведену МСЕ, ЮНЕСКО і ПРООН.

104. Ми далі просимо Генерального секретаря ООН представити ГА ООН через ЕКОСОР не пізніше червня 2006 року доповідь про способи координації між різними агенціями при впровадженні рішень ВСІС, включаючи рекомендації щодо процесу наступної діяльності.

105. Ми просимо ЕКОСОР контролювати загальносистемну наступну діяльність з виконання рішень Женевського і Туніського етапів ВСІС. Для цього ми просимо ЕКОСОР на її основній сесії 2006 року переглянути мандат, порядок денний і склад Комісії з науки і техніки для розвитку (КНТР), включаючи розгляд питання про посилення цієї Комісії, враховуючи підхід за участю багатьох заінтересованих сторін.

106. Упровадження рішень ВСІС і наступна діяльність повинні стати невід’ємною частиною комплексної наступної діяльності ООН у зв’язку з великими конференціями ООН і сприяти реалізації погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття. Це не потребуватиме створення якихнебудь нових оперативних органів.

107. Міжнародні і регіональні організації повинні проводити оцінку і регулярно доповідати про рівень загальної доступності націй до ІКТ з метою створення рівних можливостей для розвитку секторів ІКТ у країнах, що розвиваються.

108. Ми надаємо великого значення впровадженню за участю багатьох заінтересованих сторін на міжнародному рівні, що повинне бути організоване з урахуванням тематики і напрямів дій, передбачених у Плані дій, за посередництвом або сприянням, у разі потреби, з боку агенцій ООН. Додаток до цього документа пропонує орієнтований і невичерпний перелік сприяючих організацій/ посередників за напрямами дій, викладеними у Женевському Плані дій.

109. Необхідно надалі найповніше використовувати досвід і діяльність агенцій ООН у процесі ВСІС, особливо МСЕ, ЮНЕСКО і ПРООН. Ці три агенції повинні відіграти провідну сприяючу роль у впровадженні Плану дій і організувати зустріч посередників/сприяючих організацій за напрямами дій, зазначеними у Додатку.

110. Координація діяльності з упровадження за участю багатьох заінтересованих сторін допоможе уникнути дублювання в роботі. Така координація повинна включати, серед іншого, обмін інформацією, створення знань, обмін прикладами найкращої практики і допомогу в розвитку партнерств за участю багатьох заінтересованих сторін і публічноприватних партнерств.

111. Ми звертаємося з проханням до Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй (ГА ООН) провести в 2015 році загальний огляд упровадження рішень ВСІС.

112. Ми закликаємодо періодичного оцінювання з використанням погодженої методики, як викладено в параграфах 113–120.

113. Належні показники й орієнтири, у тому числі показники підключення громад, повинні виявити величину цифрової нерівності як у внутрідержавному, так і в міжнародному вимірах і забезпечувати його регулярну оцінку та відслідковувати світовий прогрес у використанні ІКТ для реалізації погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття.

114. Розробка показників у сфері ІКТ має важливе значення для вимірювання цифрової нерівності. Ми відзначаємо створення в червні 2004 року Партнерства з вимірювання ІКТ для цілей розвитку і його зусилля з:

a) розробки спільного набору основних показників ІКТ; збільшення доступності порівняльних на міжнародному рівні статистичних даних ІКТ, а також зі створення взаємно погоджених рамок для їх опрацювання для подальшого розгляду і прийняття рішень Статистичною комісією ООН;

b) сприяння підвищенню компетентності в країнах, що розвиваються, для моніторингу розвитку інформаційного суспільства;

c) оцінки поточного і потенційного впливу ІКТ на розвиток, зниження рівня бідності;

d) розробки спеціальних показників у ґендерному плані для вимірювання цифрової нерівності у його різних аспектах.

115. Ми також відзначаємо введення індексу можливостей ІКТ та індексу цифрових можливостей, що будуть ґрунтуватися на спільному наборі основних показників ІКТ, визначених у рамках Партнерства з вимірювання ІКТ для цілей розвитку.

116. Ми наголошуємо, що всі індекси і показники повинні враховувати різні рівні розвитку і національні обставини.

117. Подальша розробка цих показників повинна здійснюватися на основі співробітництва, ефективно з погляду витрат і в спосіб, що виключає дублювання.

118. Ми запрошуємо міжнародну спільноту зміцнити статистичні можливості країн, що розвиваються, надаючи належну підтримку на національному і регіональному рівнях.

119. Ми зобов’язуємося оглядати і відслідковувати прогрес у подоланні цифрової нерівності, враховуючи різні рівні розвитку серед націй, для того щоб досягнути погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку, у тому числі Цілей розвитку тисячоліття, оцінюючи ефективність інвестицій і зусиль міжнародного співробітництва в побудові інформаційного суспільства, визначаючи пробіли і нестачу інвестицій та розробляючи стратегії для їх виправлення.

120. Спільне користування інформацією про впровадження рішень ВСІС є важливим елементом оцінювання. Ми із задоволенням відзначаємо Доповідь про облік пов’язаної зі ВСІС діяльності, що служитиме одним із цінних інструментів сприяння наступній діяльності після завершення Туніського етапу саміту, а також Золоту книгу ініціатив, започаткованих у ході Туніського етапу. Ми заохочуємо всі заінтересовані сторони ВСІС продовжувати внесення інформації про їхню діяльність до публічної облікової бази даних ВСІС, яку супроводжує МСЕ. Стосовно цього ми запрошуємо всі країни збирати інформацію на національному рівні із залученням усіх заінтересованих сторін, щоб зробити внесок до обліку.

121. Необхідно підвищувати рівень інформованості про Інтернет для того, щоб зробити його глобальним засобом, дійсно доступним для публіки. Ми закликаємо ГА ООН оголосити 17 травня щорічним Всесвітнім днем інформаційного суспільства, для того щоб допомагати щорічному підвищенню поінформованості про важливість цього глобального засобу, про питання, якими займається саміт, особливо про можливості, які використання ІКТ обіцяє суспільствам і економікам, а також про шляхи подолання цифрової нерівності.

122. Ми просимо Генерального секретаря Саміту доповісти Генеральній Асамблеї Організації Об’єднаних Націй про його результати, як того вимагає Резолюція 59/220 ГА ООН.

Туніс, 18 листопада 2005 року

Д О Д А Т О К
 

Напрям дій	Можливі посередники / сприяючі організації
С1. Роль державних органів і всіх заінтересованих сторін у сприянні використанню ІКТ для цілей розвитку	ЕКОСОР / Регіональні комісії ООН / МСЕ
С2. Інформаційна і комунікаційна інфраструктура: необхідний фундамент інформаційного суспільства	МСЕ
С3. Доступ до інформації і знань	МСЕ / ЮНЕСКО
С4. Підвищення компетентності	ПРООН /ЮНЕСКО / МСЕ / ЮНКТАД
С5. Зміцнення довіри і безпеки при використанні ІКТ	МСЕ
С6. Сприятливе середовище	МСЕ / ПРООН / Регіональні комісії ООН / ЮНКТАД
C7. Застосунки ІКТ: переваги в усіх аспектах життя
- Електронний уряд	ПРООН /МСЕ
- Електронний бізнес	ВТО / ЮНКТАД / МСЕ /ВПС
- Електронне навчання	ЮНЕСКО /МСЕ / ЮНІДО
- Електронна охорона здоров’я	ВООЗ / МСЕ
- Електронна зайнятість	МОП / МСЕ
- Електронна охорона довкілля	ВООЗ / ВМО / ЮНЕП / ООН-Габітат / МСЕ / ІКАО
С8. Культурне різноманіття та ідентичність, мовне різноманіття і місцевий контент	ЮНЕСКО
С9. Засоби масової інформації	ЮНЕСКО
C10. Етичні сторони інформаційного суспільства	ЮНЕСКО / ЕКОСОР
C11. Міжнародне і регіональне співробітництво	Регіональні комісії ООН / ПРООН / МСЕ / ЮНЕСКО / ЕКОСОР