Асоціація підприємств інформаційних технологій України

В Мінекономіки видано роз'яснення від 29 липня 2010 № 3303-25/7445-07 щодо Закону про держзакупівлі.

Так, здійснення держзакупівель в порядку, встановленому даним Законом, починається з моменту введення його в дію, тобто з 30 липня 2010 року.

У той же час процедури закупівель, розпочаті до цього моменту, завершуються у відповідність до порядку, який діяв до набрання чинності Закону.

Крім того, роз'яснено питання про визначення предмета закупівлі товарів, робіт, послуг до набрання чинності відповідного наказу Мінекономіки.

Також в Міністерстві звернули увагу, що, починаючи з 30 липня цього року, воно не правомочне розглядати скарги, подані учасниками процедур закупівель до моменту укладення договору про закупівлю. Органом, уповноваженим розглядати скарги у сфері держзакупівель, згідно з Законом, є АМКУ.

Держмитслужба уточнила свій лист від № 11/1-10.10/6714-ЕП, що стосується зовнішньоекономічних договорів та інших документів, що використовуються в міжнародній практиці замість них, у питанні визначення моменту укладення зовнішньоекономічного контракту .

У разі фіксації договору в декількох документах, датою його укладення вважається, згідно зі ст. 640 ГК, момент одержання відповіді з прийняттям пропозиції про укладення (акцепта).

Тому в графі 44 вантажної митної декларації товарів, що переміщуються через кордон України, слід вказувати більш пізню дату підписання зовнішньоекономічного контракту (у разі наявності декількох дат, що мають відношення до його висновку).

Перелік органів державного нагляду (контролю) на які поширюється дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 р. №877-v

1. Державна інспекція з енергозбереження;

2. Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії Міністерства палива та,енергетики;

3. Державна інспекція з експлуатації електричних станцій і мереж;

4. Національна комісія з регулювання електроенергетики України;

5. Державна інспекція з нагляду за ядерною безпекою;

6. Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду;

7. Державна інспекція захисту рослин;

8. Державна служба з охорони прав на сорти рослин;

9. Державна служба з карантину рослин України Міністерства аграрної політики України;

10. Державна інспекція з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку Міністерства аграрної політики України;

11. Українська державна квітково-декоративна насіннєва інспекція;

12. Українська державна насіннєва інспекція;

У зв'язку зі зверненнями, що надходять від технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств, що виконують проекти технологічних парків (далі - технопарки), Державна податкова адміністрація України надає роз'яснення стосовно деяких питань застосування спеціального режиму інноваційної діяльності технопарків, зокрема щодо визначення терміну дії свідоцтва про державну реєстрацію проекту технологічного парку.

Правові та економічні засади запровадження та функціонування спеціального режиму інноваційної діяльності технопарків передбачено Законом України від 16.07.99 р. N 991-XIV "Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків" у редакції, прийнятій Законом України від 12.01.2006 р. N 3333-IV (далі по тексту - Закон N 3333).

Про право підприємства здійснювати види діяльності, прямо не передбачені статутом

Лист Міністерства юстиції України від 24.01.2001 р. №19-41-34

У Міністерстві юстиції України розглянуто лист щодо надання роз'яснення на право підприємства здійснювати види діяльності, прямо не передбачені статутом, і повідомляється.

Статтею 25 Цивільного кодексу Української РСР і статтею 9 Закону України "Про підприємства в Україні" визначено, що юридична особа діє на підставі статуту (положення).

Згідно з вищезгаданим Законом, у статуті підприємства визначаються власник і найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, його органи управління, порядок їх формування, компетенція і повноваження трудового колективу та його виборних органів, порядок утворення майна підприємства, умови реорганізації і припинення діяльності підприємства.

Статтею 26 Цивільного кодексу Української РСР передбачено, що юридична особа має цивільну правоздатність відповідно до встановлених цілей її діяльності.