Асоціація підприємств інформаційних технологій України

Концепція Державної цільової програми впровадження в органах державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом

Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована Програма

Одним із головних пріоритетів розбудови інформаційного суспільства в Україні є інформатизація органів державної влади, що має сприяти її прозорості та відкритості, підвищенню ефективності виконання посадових обов’язків державних службовців, якісному наданню населенню різноманітних інформаційних послуг, інтеграції зі світовим інформаційним простором. Успіх інформатизації залежить, насамперед, від рівня розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), у тому числі впровадження і використання сучасного та ефективного з різних точок зору програмного забезпечення (далі ПЗ), яке відповідає національним інтересам країни.

Відповідно до міжнародних правових норм ПЗ відноситься до об’єктів інтелектуальної власності і тому його використання потребує дотримання авторських прав та виконання вимог ліцензування.

Закон України «Про звернення громадян» надає можливість приймати участь в управлінні державними і громадськими справами, вносити пропозиції та зауваження органам державної влади та місцевого самоврядування, громадським об’єднанням, з метою покращення їхньої діяльності, оскаржувати дії посадових осіб тощо лише фізичним особам – громадянам України та особам, що не є громадянами України, але законно перебувають на її території.

Існуюча прогалина у законодавстві створює перешкоди для нормальної діяльності юридичних осіб, ущемляє їх право на звернення та отримання інформації, а також надає можливість органам державної влади, місцевого самоврядування тощо, безнаказано втручатися у діяльність юридичних осіб.

АПІТУ розроблено законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про звернення громадян» щодо надання юридичним особам права подавати звернення».

Згідно з цим законопроектом особи, які відповідно до статуту юридичної особи уповноважені представляти юридичну особу, мають право від імені юридичної особи подавати звернення, брати участь у їх розгляді та бути повідомленими про результати цього розгляду.

Див. також:

• Проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про звернення громадян» щодо надання юридичним особам права подавати звернення»
• Порявняльна таблиця чинного Закону України та розробленого законопроекту: tabl.doc;
• Пояснювальна записка до проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про звернення громадян": apitu_zapyska.doc;

Верховна Рада України постановляє:
І. Внести зміни до Закону України «Про звернення громадян» та викласти його у новій редакції:

Цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України та юридичними особами, які створені та зареєстровані у встановленому законодавством України порядку, наданого їм Конституцією України ( 254к/96-ВР ) права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Стаття 1. Право на подання звернення

Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.

Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.
Юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до чинного законодавства України, мають право на подання звернення та отримання результатів його розгляду. Звернення від імені юридичної особи може подавати лише та особа, яка відповідно до закону або установчих документів юридичної особи, або на підставі довіреності уповноважена представляти її інтереси.

Стаття 2. Законодавство України про звернення

Законодавство України про звернення включає цей Закон та інші акти законодавства, що видаються відповідно до Конституції України та цього Закону.

Стаття 3. Основні терміни, що вживаються в цьому Законі

Під зверненнями слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги подані громадянами або юридичними особами, у встановленому цим законом порядку.

Пропозиція (зауваження) – звернення, у якому висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, умов діяльності юридичних осіб, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, юридичних осіб, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Стаття 4. Рішення, дії (бездіяльність), які можуть бути оскаржені

До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:
Порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян) або юридичної особи (об’єднань юридичних осіб);
Створено перешкоди для здійснення громадянином - його прав і законних інтересів чи свобод, юридичною особою - її діяльності;
Незаконно покладено на громадянина або юридичну особу які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Стаття 5. Вимоги до звернення

Звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
У зверненні, яке подається від імені юридичної особи має бути зазначено найменування юридичної особи, її адресу, ім’я, по батькові, прізвище та посаду особи, яка підписує звернення. Звернення, що подаються від імені юридичної особи, завіряються її круглою печаткою.

Звернення від імені юридичної особи подається виключно в письмовій формі, воно може бути надіслане поштою або передане до відповідного органу через повноважного представника юридичної особи, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.

Звернення від громадян може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.

Звернення може бути подано як окремим громадянином чи юридичною особою(індивідуальне), так і групами громадян чи юридичних осіб (колективне).

Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Стаття 6. Мова звернень і рішень та відповідей на них

Громадяни та юридичні особи мають право звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, посадових осіб українською чи іншою мовою, прийнятною для сторін.

Рішення щодо звернень та відповіді на них оформляються відповідно до вимог законодавства про мови. Такі рішення та відповіді можуть бути викладені в перекладі мовою спілкування заявника.

Стаття 7. Заборона відмови в прийнятті та розгляді звернення

Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення, а також з посиланням на форму власності юридичної особи.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється особа, яка подала звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями.

Забороняється направляти скарги для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Стаття 8. Звернення, які не підлягають розгляду та вирішенню

Письмове звернення без зазначення місця проживання громадянина, юридичної або поштової адреси юридичної особи, не підписане автором (авторами) або підписане особою, яка не уповноважена представляти інтереси юридичною особи, а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від від одного і того ж громадянина або від однієї і тієї ж юридичної особи з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.

Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

Стаття 9. Заборона переслідування за подання звернення і неприпустимість примушування їх до його подання

Забороняється переслідування громадян і членів їх сімей, створення перешкод для діяльності юридичних осіб за подання звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, посадових осіб за критику у зверненні їх діяльності та рішень.

Стаття 10. Заборона розголошення відомостей, що містяться у зверненнях

Не допускається розголошення одержаних із звернень відомостей про особисте життя громадян без їх згоди чи відомостей, що становлять державну або іншу таємницю, яка охороняється законом, та іншої інформації, якщо це ущемляє права і законні інтереси громадян. Не допускається з'ясування даних про особу громадянина, які не стосуються звернення. На прохання громадянина, висловлене в усній формі або зазначене в тексті звернення, не підлягає розголошенню його прізвище, місце проживання та роботи. Ця заборона не поширюється на випадки повідомлення інформації, що міститься у зверненні, особам, які мають відношення до вирішення справи.

Не допускається розголошення одержаних із звернення відомостей, що становлять комерційну таємницю юридичної особи. Не допускається з’ясування даних про юридичну особу та втручання у її діяльність, якщо це не стосується вирішення справи.

Ця заборона не поширюється на випадки повідомлення інформації, що міститься у зверненні, особам, які мають відношення до вирішення справи.

Стаття 11. Звернення до об'єднань громадян

Одержані об'єднаннями громадян звернення із зауваженнями і пропозиціями щодо їх діяльності розглядаються цими об'єднаннями та їх органами відповідно до статутів об'єднань, а заяви і скарги на ущемлення чи порушення ними прав громадян - згідно з цим Законом.

Стаття 12. Сфера застосування цього Закону

Дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг, встановлений кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством і законодавством про захист економічної конкуренції.

Стаття 13. Діловодство щодо звернень

Діловодство щодо звернень ведеться в порядку, який встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Р о з д і л II

ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ ЗВЕРНЕНЬ

Стаття 14. Розгляд пропозицій (зауважень)

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити особу, яка їх подала про результати розгляду.

Пропозиції (зауваження) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.

Стаття 15. Розгляд заяв (клопотань)

Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти заявників про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома заявника в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Стаття 16. Розгляд скарг

Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина або юридичну особу права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.

Скарги на рішення загальних зборів членів колективних сільськогосподарських підприємств, акціонерних товариств, юридичних осіб, створених на основі колективної власності, а також на рішення вищих державних органів вирішуються в судовому порядку.

Громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на це іншу особу. Скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подається їх законними представниками.

Скарга в інтересах громадянина за його уповноваженням, оформленим у встановленому законом порядку, може бути подана іншою особою, трудовим колективом або організацією, яка здійснює правозахисну діяльність.

Скарга в інтересах юридичної особи, оформлена у встановленому цим законом порядку, може надсилатися поштою або подаватися до відповідного органу.

До скарги додаються наявні у скаржника рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються скаржнику.

Стаття 17. Термін подання скарги

Скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.

Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу.

Рішення вищого державного органу, який розглядав скаргу, в разі незгоди з ним скаржника може бути оскаржено до суду в термін, передбачений законодавством України.

Стаття 18. Права громадян та осіб, які уповноважені представляти інтереси юридичної особи при розгляді заяви чи скарги

Громадяни та особи, які від імені юридичних осіб звернулися із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, мають право:

особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;

ознайомлюватися з матеріалами перевірки;

подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;

бути присутніми при розгляді заяви чи скарги;

користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;

вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Стаття 19. Обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:

об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина чи представника юридичної особи до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

на прохання громадянина чи представника юридичної особи запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти особу про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину чи юридичній особі в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання особи, яка подала заяву чи скаргу не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;

у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев'ятого частини першої цієї статті.

Стаття 20. Термін розгляду звернень

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу заявника термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Стаття 21. Безоплатність розгляду звернення

Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи розглядають звернення громадян та юридичних осіб не стягуючи плати.

Стаття 22. Особистий прийом громадян та уповноважених представників юридичних осіб

Керівники та інші посадові особи органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян зобов'язані проводити особистий прийом громадян та осіб, які уповноважені представляти юридичну особу.

Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години, у зручний для громадян час, за місцем їх роботи і проживання.

Прийом осіб, які уповноважені представляти юридичну особу, проводиться регулярно у робочий час та за місцем роботи осіб, які проводять прийом.

Графіки прийому доводяться до відома громадян та юридичних осіб.

Порядок прийому громадян та осіб, які уповноважені представляти юридичну особу в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, об'єднаннях громадян визначається їх керівниками.

Усі звернення на особистому прийомі реєструються. Якщо вирішити порушені в усному зверненні питання безпосередньо на особистому прийомі неможливо, воно розглядається у тому ж порядку, що й письмове звернення. Про результати розгляду громадянину повідомляється письмово або усно, за бажанням громадянина. Результати розгляду звернення, поданого уповноваженим представником юридичної особи надсилаються лише у письмовій формі на поштову адресу юридичної особи.

Стаття 23. Організація прийому громадян та осіб, які уповноважені представляти інтереси юридичної особи вищими посадовими особами

Вищі посадові особи держави - Президент України, Голова Верховної Ради України, Прем'єр-міністр України - здійснюють прийом у встановленому ними порядку.

Р о з д і л III

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗВЕРНЕННЯ

Стаття 24. Відповідальність посадових осіб за порушення законодавства про звернення

Особи, винні у порушенні цього Закону, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.

Стаття 25. Відшкодування збитків громадянину та юридичній особі у зв'язку з порушенням вимог цього Закону при розгляді його скарги

У разі задоволення скарги орган або посадова особа, які прийняли неправомірне рішення щодо звернення, відшкодовують громадянину чи юридичній особі завдані матеріальні збитки, пов'язані з поданням і розглядом скарги, обґрунтовані витрати, понесені у зв'язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час заробіток. Спори про стягнення витрат розглядаються в судовому порядку.

Громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги.

Юридичній особі може бути відшкодована моральна шкода, яка полягає у приниженні ділової репутації, внаслідок неправомірних дій або рішень органу чи посадової особи при розгляді скарги.
Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.

Стаття 26. Відповідальність громадян та юридичних осіб за подання звернень протиправного характеру

Подання звернення, яке містить наклеп і образи, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та їхніх посадових осіб, керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством.

Стаття 27. Відшкодування витрат по перевірці звернень, які містять завідомо неправдиві відомості

Витрати, зроблені органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією незалежно від форм власності, об'єднанням громадян, засобами масової інформації у зв'язку з перевіркою звернень, які містять завідомо неправдиві відомості, можуть бути стягнуті з громадянина за рішенням суду.

Стаття 28. Контроль за дотриманням законодавства про звернення

Контроль за дотриманням законодавства про звернення відповідно до своїх повноважень здійснюють Верховна Рада України, народні депутати України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Уповноважений з прав людини Верховної Ради України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі комітети, депутати місцевих рад, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади щодо підпорядкованих їм підприємств, установ та організацій.

Стаття 29. Прокурорський нагляд за дотриманням законодавства про звернення

Нагляд за дотриманням законодавства про звернення здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами. Відповідно до наданих їм чинним законодавством повноважень вони вживають заходів до поновлення порушених прав, захисту законних інтересів громадян, притягнення порушників до відповідальності.

ІІ. Привести чинне законодавство України про звернення у відповідність до цього закону.

III. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Голова Верховної Ради України

Див. також:

Порявняльна таблиця чинного Закону України та розробленого законопроекту:

• tabl.doc;

Пояснювальна записка до проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про звернення громадян":

• apitu_zapyska.doc;

Адреса, за якою опубліковано проект: http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=129007&cat_id=32862

При наявності пропозицій та зауважень надавайте їх на адресу офісу АПІТУ для узагальнення та формування пропозицій асоціації до уряду.

На сайті МВС оприлюднениий проект постанови КМУ "Про внесення змін до Переліку платних послуг, які можуть надаватися органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ України".

У разі прийняття проекту органи та підрозділи МВС зможуть плату проводити такі нові дослідження:

• реєстраційних документів транспортних засобів
• економічні
• психологічні
• дорожньо-технічні
• залізничнотехнічні
• металографічні
• електротехнічні
• у сфері інтелектуальної власності

Чинний Перелік уже надає МВС право проводити за плату дослідження комп'ютерних засобів та інформаційних мереж.

Див. також: http://212.1.76.10/mvs/control/main/uk/publish/article/169668

Розроблено проект Меморандуму порозуміння між Кабінетом Міністрів України та Радою національних асоціацій товаровиробників при КМУ (див. http://Rnat.org.ua ), який покликаний подолати наслідки скорочення виробництва продукції в Україні, що викликані зменшенням обсягів споживання та світовою фінансовою кризою, зберегти робочі місця, існуючий рівень заробітної плати та інші соціальні гарантії для працівників галузі, розвивати внутрішній ринок, та стимулювати попит на вітчизняну продукцію на внутрішньому ринку. На пропозиції АПІТУ до меморандуму додано положення про надання права українським виробникам застосовувати щорічну 25-відсоткову норму прискореної амортизації для основних фондів групи 4, а також щодо нульової ставки податку на прибуток у разі реінвестування прибутку підприємств на придбання основних фондів групи 4.

В умовах фінансово-економічної кризи загострилось становище суб’єктів господарювання, багато з яких вже оголосили себе банкрутами, інші на шляху до цього. На покращення ситуації, що склалася спрямований проект закону України „Про внесення змін до закону України „Про господарські товариства” №3488, який був внесений до Верховної Ради України 16 грудня 2008 року народним депутатом України Матвієнко А.С. Цим законопроектом пропонується зменшити розмір статутного капіталу для товариств з обмеженою відповідальністю від суми еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам до суми еквівалентної 2 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю. Це є дуже важливим кроком, який надасть змогу підприємствам розрахуватися з поточних зобов'язань використовуючи кошти статутного капіталу.

17.09.2008 генеральний директор АПІТУ Юрій Пероганич прийняв участь у засідання Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. На засіданні, зокрема, обговорювався проект нового Митного кодексу України (реєстр. № 2778) http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=33066

Це новий кодекс, кардинально перероблений головним чином з метою приведення у відповідність з Міжнародною конвенцією про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція).

Комітет вирішив дати ще один тиждень для внесення письмових зауважень до проекту. Проект планується розглянути Комітетом на наступному тижні на предмет рекомендації Верховній Раді прийняти проект у першому читанні. Очікується, що проект буде прийнято в цілому в 2008, з тим щоб він набув чинності з початку 2009.

Асоціація ще має можливість на протязі тижня надати до Комітету ВРУ свої зауваження. При наявності зауважень до проекту Члени АПІТУ запрошуються надавати їх на адресу Виконавчої адміністрації.

08 вересня 2008 р., Вих.№205

Шановний Володимире Івановичу!

Асоціація підприємств інформаційних технологій України (АПІТУ) дякує за надану представникам Асоціації можливість взяти участь у слуханнях у Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти „Ефективність застосування законодавства України у сфері авторського права і суміжних прав” 3 вересня 2008 року та, враховуючи досвід застосування членами АПІТУ законодавства у даній сфері, надає пропозиції до проекту Рекомендацій слухань:

„2.12. Змінити порядок видачі голографічних контрольних марок для тиражованого програмного забезпечення, передбачивши обов’язкове надання примірників оптичних носіїв і упаковки для перевірки відповідності декларованого вмісту носія і упаковки з реальним.

Встановити відповідальність організації, яка видає марки, за перевірку. Передбачити заборону видачі марок при наявності заяви правовласника, що він не тиражує програмне забезпечення в Україні і не надавав права на таке тиражування.

Ассоциация предприятий информационных технологий Украины, http://apitu.org.ua, приветствует решение Госпотребстандарта Украины в связи с положительным голосованием Украины в Международной организации стандартизации (International Standard Organization – ISO) по проекту стандарта “ISO 32000 - Document Management – Portable Document Format – PDF 1.7”.

Имея значительный научный потенциал в области информационных технологий, Украина входит в число 15 стран, обладающих правом голосовать по данному проекту стандарта в Международной организации стандартизации.

Прикріплений файл	Розмір
098_2007_press_release_pdf_r.doc	45.5 КБ

27.07.2007 Генеральний директор АПІТУ Юрій Пероганич взяв участь у круглому столі в ДМСУ з питань обговорення проекту наказу ДМСУ “Про порядок заповнення облікової картки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності”. Учасники круглого столу, в тому числі Наталія Овдієнко - директор Департаменту митної статистики ДМСУ, Сергій Трусов - голова Громадської ради при ДМСУ, Олександр Андреєв - автор критичних зауважень до проекту, дійшли до консенсусу щодо удосконалення проекту.

Зокрема досягнуто домовленості, що копія облікової картки не буде додаватися, а тільки пред'являтися митним органам при здійсненні суб'єктом ЗЕД відповідних операцій.

Матеріали круглого столу: 20070727_round_table.doc

Прикріплений файл	Розмір
20070727_round_table.doc	64.5 КБ

Держзв'язку завершено підготовку проекту Плану заходів з реалізації завдань щодо розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки

Прикріплений файл	Розмір
20070423_draft.doc	183 КБ

Асоціація ІТ-дистриб'юторів сьогодні внесла останні пропозиції до "Плану заходів з реалізації завдань щодо розвитку інформаційного суспільства в Україні".

Проект такого плану заходів Кабінет Міністрів України доручив розробити Мінтрансзв'язку і внести до Кабміну для затвердження.

Цей план заходів, відповідно до прийнятого в січні ц.р. Закону "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки", повинен містити мехінізми реалізації завдань щодо розвитку інформаційного суспільства.

Асоціацією ІТ-дистриб'юторів запропоновано до плану низку заходів, серед яких:

• розроблення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (в частині, що стосується збільшення норм/скорочення термінів амортизації в 4-й групі основних засобів для підгрупи "електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп’ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 1000 гривень", а також внесення відповідних змін до проекту Податкового кодексу України

Круглий стіл для обговорення проекту Податкового кодексу України відбувся 6 квітня 2007 в приміщенні УСПП.

З інформацією про основні положення проекту виступила Тетяна Єфименко - заступник Міністра фінансів України.

Під час Круглогого столу виступив Володимир Панченко - президент Асоціації виробників профільних виробів із полімерів - голова Комісії з питань податкової та митної політики Ради національних асоціацій товаровиробників при КМУ, який зокрема наголосив, що укладення договорів про електронний обмін даними з використанням телекомунікації між платниками податків та державними податковими інспекціями має бути виключно добровільним.

Відповідні пропозиції Ради національних асоціацій товаровиробників при КМУ передані під час Круглого столу Сергію Лекарю - заступнику Голови Державної податкової адміністрації України. У підготовці цих пропозицій безпосередню участь прийняла Асоціація ІТ-дистриб'юторів.

Шановна громадськість, суб’єкти підприємницької діяльності, засоби масової інформації!

Міністерство фінансів запрошує Вас до обговорення та спільного доопрацювання проекту Податкового кодексу України.

На сторінці www.minfin.gov.ua/control/discussion/codex ви зможете ознайомитись із розділами Податкового кодексу по мірі їх підготовки. Свої зауваження та пропозиції надсилайте за вказаними на цій сторінці електронними адресами, а також до дирекції Асоціації ІТ-дистриб'юторів через сторінку Контакт або на адресу info [at] it-distributors